Альфред Маршалл (Alfred Marshall)
«Political Economy or Economics is a study of mankind in the ordinary business of life (Політекономія або Економіка – вивчення людства у звичайному житті)»
Alfred Marshall (Альфред Маршалл)
Біографія. Альфред Маршалл народився 26 липня 1842 р. у лондонському районі Бермондсі (Bermondsey, London, England). Початкову освіту отримав у школі Мерчанта Тейлора (Merchant Taylors’ School) в Нотвурді, далі навчався у коледжі Св. Іоана, Кембрідж (.St John’s College, Cambridge). У 1865 році був зарахований в аспірантуру. З 1867 року А. Маршалл серйозно захопився економічною наукою, читав лекції з економіки у Кембриджі, окрім цього прочитав велику кількість публічних лекцій. У 1875 році економіст вирушає у подорож до США, де проводить 4 місяця, вивчаючи проблеми протекціоністської політики в «новій» державі.
У 1877 році одружився з Мері Пейлі. А. Маршалл став першим директором Брістольського коледжу (University College, Bristol), знову читав лекції з політичної економії та економічної теорії. Працював лектором і членом ради Бейлліол-коледжу в Оксфорді (Balliol College, Oxford, 1883-1884 рр.). З 1884 року працював професором політичної економії в Кембриджі, у 1908 році був вимушений піти на пенсію через проблеми зі здоров’ям.
З 1867 року викладацьку діяльність поєднував з активними науковими дослідженнями. А. Маршалл є засновником «Кембриджської школи» маржиналізму, яка звертала особливу увагу на зростаючу віддачу, теорії фірми і економіку добробуту.
Вчений помер у себе вдома у Кембриджі 13 липня 1924 року, на 82 році життя.
Академічна діяльність та професійне визнання.
Протягом багатьох років А. Маршалл був викладачем політичної економії та економічної теорії в університетах Англії, експертом у різноманітних промислових комісіях, наприклад, Королівській комісії з праці, комісії з золота і серебра, комісії по престарілим біднякам (де вніс пропозицію про об’єднання благодійних комітетів з урядовим відомством для реалізації Закону про бідних). У 1899 році Маршалл підготував для Королівської комісії з питань місцевого оподаткування «Меморандум про класифікацію імперських і місцевих податків і контингенти платників податків». У 1903 р, в самий розпал суперечок про тарифну реформу, він на прохання міністерства фінансів написав меморандум «Про фіскальну політику в міжнародній торгівлі».
У роки викладацької діяльності Маршалл брав участь в трьох важливих рухах, а саме: заснування Британської економічної асоціації (тепер Королівське економічне суспільство), полеміка в Кембриджі з питання про присвоєння вчених ступенів жінкам, введення в Кембриджі іспитів для отримання відзнаки з економічної науки. Також А. Маршалл зробив вагомий внесок у заснування Кембриджської школи маржиналізму.
До складу найбільш відомих вчених, які були прихильниками теорій А. Маршалла, належать А. С. Пігу, Дж. Н. Кейнс, та його відомий син Дж. М. Кейнс – засновник кейнсіанського напряму в економічній теорії.
У 1927 році співробітниками Кембриджського університету було засновано Маршалліанське товариство (Marshall Society). Першими членами товариства були учні і послідовники вченого – відомі економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон. Товариство існує і в наш час, його членами є викладачі та студенти Кембриджа, вони публікують журнал «The Cambridge Economist».
Наукова діяльність. Альфреда Маршалла англійці вважають засновником національної школи економічної науки («Економікс»). Він був одним із найвідоміших та авторитетних економістів ХІХ ст., результати його досліджень та наукові праці надали значний вплив на розвиток світової економічної думки.
А. Маршалл – систематик; він синтезував і використовував теоретичні розробки своїх попередників, в тому числі – теорію факторів виробництва, теорію граничної корисності. Теорію вартості переробив і трансформував в теорію ціни. У своїх дослідженнях використовував математичні та графічні методи аналізу. Економічна теорія А. Маршалла є синтезом досягнень класичної науки (А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Мілля) і теорії маржиналізму.
У 1890 році вийшла його головна праця «Принципи економічної науки», яка витримала багато видань і протягом декількох десятиліть служила основним підручником з економіки в США, Англії та інших країнах.
Центральне місце в дослідженнях А. Маршалла займає проблема вільного ціноутворення на ринку, яке характеризується їм як єдиний організм рівноважної економіки, що складається з мобільних і інформованих один про одного господарюючих суб’єктів. Ринкову ціну він розглядає на базі двухкритеріальної концепції, тобто як результат перетину ціни попиту, яка визначається граничною корисністю, і ціни пропозиції, яка визначається граничними витратами.
Однією з важливих заслуг А. Маршалла є узагальнення положень ранніх маржиналістів про функціональну залежність таких факторів, як ціна, попит і пропозиція. Він показав, що зі зниженням ціни попит зростає, а з ростом ціни – знижується і що, в свою чергу, зі зниженням ціни пропозиція падає, а з ростом ціни – зростає. Стійкою або рівноважною А. Маршалл вважав таку ціну, яка встановлена в точці рівноваги попиту та пропозиції (на графіку точку перетину кривих попиту і пропозиції прийнято називати «хрестом Маршалла»). Звідси, як вважає А. Маршалл, якщо на ринку ціна вище рівноважної ціни, то пропозиція перевищить попит і ціна почне знижуватися, і навпаки, якщо на ринку ціна нижче ціни рівноваги, то попит перевищить пропозицію і ціна буде збільшуватися.
У розвиток теорії «Ціни попиту» А. Маршалл висунув концепцію про «еластичність попиту». Остання характеризується їм як показник залежності обсягу попиту від зміни ціни. Він виявив різну ступінь еластичності попиту товарів в залежності від структури споживання і рівня доходів та інших факторів, показав, що найменша еластичність попиту властива товарам першої необхідності. Але, по А. Маршаллу, існує особливий взаємозв’язок у впливі попиту і пропозиції на рівень ринкової ціни в залежності від аналізованого періоду часу. Розглядаючи цей взаємозв’язок «як загальне правило», суть його він пояснює так: «Чим коротше розглянутий період, тим більше слід враховувати в нашому аналізі вплив попиту на вартість, а чим цей період триваліше, тим більшого значення набуде вплив витрат виробництва на вартість».
Дослідження в рамках теорії «граничних витрат виробництва» дозволили вченому виявити закономірності зміни питомих витрат виробництва при збільшенні обсягів виробництва на підприємстві. Він, зокрема, зазначає, що, як правило, великий масштаб виробництва в конкурентній економіці забезпечує підприємству зниження ціни товарної продукції і відповідно перевагу перед конкурентами.
А. Маршалл зберіг запозичену у «класиків» ідею про досконалу конкуренції, яка зумовлює положення про те, що ціна задається ринком, а не підприємством. При цьому, вважаючи, що кожна людина, купуючи річ, виходить з власних можливостей, або з обставин, що складаються, він вводить поняття «споживчий надлишок», який характеризується як різниця між ціною, яку покупець готовий був би заплатити, для того, щоб отримати цю річ, і тією ціною, яку він фактично за неї платить, тобто «Економічне мірило його додаткового задоволення».
Концептуальний підхід та основні теоретичні здобутки А. Маршалла витримали перевірку часом і займають важливе місце в арсеналі сучасної економічної теорії. Перехід до неокласичної парадигми, який сприяв подальшому розвиткові економічної теорії, отримав назву «маршаллівської революції».
Найвідоміші наукові праці А. Маршалла
- The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879.
- «Экономика промышленности» (The Economics of Industry,1879, в соавторстве с женой Мэри Пэйли (Paley)).
- «Принципы экономической науки» (Principles of Economics, 1890—1891)
- «Элементы экономики промышленности» (Elements of the Economics of Industry, 1892).
- «Промышленность и торговля» (Industry and Trade, 1919).
- «Деньги, кредит и торговля» (Money, Credit and Commerce, 1922).
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність А.Маршалла
- Блауг М. Маршалл, Альфред // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 205-209. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9.
- Блауг М. Маршаллианская экономическая теория // Экономическая мысль в ретроспективе/Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 306-394. — XVII, 627 с. — ISBN 5-86461-151-4.
- Блюмин И. Г. Теория Маршалла // Критика буржуазной политической экономии: В 3 томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. I. Субъективная школа в буржуазной политической экономии. — С. 152-227. — VIII, 872 с. — 3 200 экз.
- Маршалл Альфред // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 15).
- Маршалл Альфред // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
З 1867 року викладацьку діяльність поєднував з активними науковими дослідженнями. А. Маршалл є засновником «Кембриджської школи» маржиналізму, яка звертала особливу увагу на зростаючу віддачу, теорії фірми і економіку добробуту.Вчений помер у себе вдома у Кембриджі 13 липня 1924 року, на 82 році життя.Академічна діяльність та професійне визнання.Протягом багатьох років А. Маршалл був викладачем політичної економії та економічної теорії в університетах Англії, експертом у різноманітних промислових комісіях, наприклад, Королівській комісії з праці, комісії з золота і серебра, комісії по престарілим біднякам (де вніс пропозицію про об’єднання благодійних комітетів з урядовим відомством для реалізації Закону про бідних). У 1899 році Маршалл підготував для Королівської комісії з питань місцевого оподаткування «Меморандум про класифікацію імперських і місцевих податків і контингенти платників податків». У 1903 р, в самий розпал суперечок про тарифну реформу, він на прохання міністерства фінансів написав меморандум «Про фіскальну політику в міжнародній торгівлі».У роки викладацької діяльності Маршалл брав участь в трьох важливих рухах, а саме: заснування Британської економічної асоціації (тепер Королівське економічне суспільство), полеміка в Кембриджі з питання про присвоєння вчених ступенів жінкам, введення в Кембриджі іспитів для отримання відзнаки з економічної науки. Також А. Маршалл зробив вагомий внесок у заснування Кембриджської школи маржиналізму.До складу найбільш відомих вчених, які були прихильниками теорій А. Маршалла, належать А. С. Пігу, Дж. Н. Кейнс, та його відомий син Дж. М. Кейнс – засновник кейнсіанського напряму в економічній теорії.У 1927 році співробітниками Кембриджського університету було засновано Маршалліанське товариство (Marshall Society). Першими членами товариства були учні і послідовники вченого – відомі економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон. Товариство існує і в наш час, його членами є викладачі та студенти Кембриджа, вони публікують журнал «The Cambridge Economist».Наукова діяльність. Альфреда Маршалла англійці вважають засновником національної школи економічної науки («Економікс»). Він був одним із найвідоміших та авторитетних економістів ХІХ ст., результати його досліджень та наукові праці надали значний вплив на розвиток світової економічної думки.
Однією з важливих заслуг А. Маршалла є узагальнення положень ранніх маржиналістів про функціональну залежність таких факторів, як ціна, попит і пропозиція. Він показав, що зі зниженням ціни попит зростає, а з ростом ціни – знижується і що, в свою чергу, зі зниженням ціни пропозиція падає, а з ростом ціни – зростає. Стійкою або рівноважною А. Маршалл вважав таку ціну, яка встановлена в точці рівноваги попиту та пропозиції (на графіку точку перетину кривих попиту і пропозиції прийнято називати «хрестом Маршалла»). Звідси, як вважає А. Маршалл, якщо на ринку ціна вище рівноважної ціни, то пропозиція перевищить попит і ціна почне знижуватися, і навпаки, якщо на ринку ціна нижче ціни рівноваги, то попит перевищить пропозицію і ціна буде збільшуватися.