«Сучасний ХНЕУ ім. С. Кузнеця – це стрімка ріка наукових знань, перші джерела якої відкрив О.Г. Ліберман»
Овсій Григорович Ліберман (1897-1981 рр.) – видатний економіст, автор-розробник економічної реформи 1965 р., який довгий час працював у Харкові, а згодом здобув світове визнання.
Саме у ХНЕУ ім. С. Кузнеця відбулося становлення Овсія Григоровича як науковця, були написані його всесвітньовідомі монографії та підручники, які перекладалися різними мовами та неодноразово перевидавалися. В період з 1932 р. до 1963 р. О.Г. Ліберман пройшов доволі складний шлях від викладача до провідного професора Харківського інженерно-економічного інституту (нині ХНЕУ ім. С. Кузнеця). З 1932 до 1941 рр. він працював викладачем, у 1937 р. без захисту кандидатської дисертації був затверджений у званні доцента, а кандидатську дисертацію захистив у 1939 році. Згодом, з 1947 до 1963 рр. завідував кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва ХІЕІ, у 1956 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, у 1959 р. отримав звання професора.
У 1947-1950-х рр. на чолі колективу вчених-економістів О.Г. Ліберман розгорнув широку програму досліджень, які охопили машинобудівні підприємства Харкова і Харківської області, створив науково-дослідну лабораторію економіки та планування машинобудівного виробництва Харківської ради народного господарства при ХІЕІ. За результатами досліджень вчений сформулював пропозиції щодо реформування господарського механізму соціалістичної промисловості, які лягли в основу економічної реформи 1965 року.
На початку 60-х рр. ХХ ст. О.Г. Ліберман здійснив революцію у економічній науці – практично довів гостру потребу у реформуванні механізмів планування та стимулювання промислового виробництва. Впровадження наукових пошуків харківського професора мали приголомшливий ефект – коли приріст промислових показників держави склав 9%, а восьма пореформена п’ятирічка 1966-1970 рр. була найрезультативнішою за всю історію економіки СРСР.
Відомо, що праці О.Г. Лібермана перекладалися різними мовами та багаторазово перевидавалися, а його лекції в Італії та Єгипті збирали по кілька тисяч слухачів. Його підручники та статті перевидавалися на Кубі, НДР, Чехословаччині, ФРН, США.
Найвідоміші монографії: «Прискорення оборотності засобів соціалістичного підприємства» (1949); «Внутрішньозаводський господарський рахунок» (1949); «Про планування прибутку у промисловості» (1950); «Аналіз показників продуктивності праці на харківських машинобудівних заводах» (1960); «Ефективність роботи промислових підприємств» (1973).
Нині у ХНЕУ ім. С. Кузнеця триває розвиток наукових досліджень, пов’язаних із проблемами економічного стимулювання виробничої діяльності у промисловості, що їх започаткував професор О.Г. Ліберман. Ліберманівські читання є певною данню вшанування славетної наукової спадщини відомого харківського економіста та стали традиційними для студентів та молодих науковців.