• Амартія Сен


    Амартія Сен (Amartya Sen)

    Амартія Сен є засновником нової галузі у межах теорії соціального вибору
                                        Р. Еріксон, член Шведської королівської академії наук
                                        (з виступу з нагоди вручення А. Сену премії Банку Швеції  
                                          в пам’ять Альфреда Нобеля з економічних наук; Стокгольм,         
                                        Швеція, 1998 р.)

    Біографія. Амартія Сен (Амартія Кумар Сен) народився 3 листопада 1933 р. у м. Сантиникетан провінції Бенгалія Британської Індії. Початкову освіту Сен отримав у школі Святого Григорія (St. Gregory’s School, Дакка, 1941-1951 рр.) і Президентсі-коледжі Калькутського університету (Presidency College, Калькутта, 1951-1953 рр.). У 1953 р. А. Сен отримав ступень бакалавра з економіки у Калькутському університеті (University of Calcutta, Калькутта) і продовжив навчання у Трініті-коледжі Кембриджського університету (Trinity College, Кембридж), де у 1959 р. отримав ступень доктора філософії.
    У 1956 р. А. Сен розпочав викладацьку діяльність. Впродовж 1956-1958 рр. Сен очолював кафедру політичної економії Джадавпурського університету (Jadavpur University, Калькутта). У 1959 р. Сен працював у США, куди був запрошений на посаду професора Масачусетського технологічного інституту (Massachuset’s Institute of Technology, Бостон). Впродовж 1963-1971 рр. А. Сен працював на посаді професора економіки Школи економіки (Delhi School of Economics, Делі) та Університету Делі (University of Delhi, Делі).
    У 1971 р. А. Сен переїхав до Великої Британії, де з 1971 р. по 1977 р. працював у Лондонській школі економіки (London School of Economics, Лондон). З 1977 р. по 1980 р. Сен працював у Оксфордському університеті (University of Oxford, Оксфорд) на посаді професора. У 1985 р. А. Сен переїхав до США, де активно займався викладацькою та дослідницькою роботою у Гарвардському університету (Harvard University, Бостон). У 1998 р. Сен повернувся до Великої Британії і з 1998 р. по 2004 р. очолював Трініті-коледж Кембриджського університету.
    На даний час А. Сен є професором економіки та філософії Гарвардського університету, а також професором університету ім. Т. Ламонта (Thomas W. Lamont University).
    Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок А. Сена у розвиток економічної науки відзначений багатьма міжнародними відзнаками та нагородами.
     Усе своє життя А. Сен успішно поєднує науково-дослідну роботу з суспільною і громадянською. Так, у 1967 р. він був керівником експертної групи ООН (The United Nations), яка займалася проблемами удосконалення технологій і підвищення кваліфікації, й одночасно очолював Асоціацію економістів з вивчення проблем країн, що розвиваються. У 1982 р. Сен був обраний президентом Економетричної спілки (The Econometric Society) і став членом (а пізніше і віце-президентом) Британської асоціації професійних економістів (Association of Professional Economists of British Columbia). У 1983-1984 рр. А. Сен став президентом Mіжнародної економічної асоціації (The International Economic Association), а у 1986-1989 рр. – президентом Індійської економічної асоціації (The Indian Economic Association). У 1994 р. А. Сен був обраний президентом Американської економічної асоціації (The American Economic Association).
    У 1998 р. А. Сен став лауреатом Нобелевської премії з економіки (The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel) за «внесок в економічну теорію добробуту» («for his contributions to welfareeconomics»), який сприяв новому, більш глибокому розумінню економічних і соціальних проблем і процесу розвитку.
    Плідна наукова діяльність А. Сена була відзначена й іншими винагородами, серед яких «Нагорода А. Сміта» (Adam Smith Prize by Cambridge University, 1954 р.), премія Кембриджського університету (Stevensen Prize by Сambridge University, 1956 р.), премія Махаланобіса (Mahalanobis Рrize, 1976 р.), Міжнародна премія у галузі етики (International Prize in Ethics, 1990 р.), премія глобального громадянства (Global Citizenship Award, 1993 р.), золота медаль Азійського суспільства (Award of the Asiatic Society, 1994 р.), медаль Единбурга (Edinburgh Medal, 1997 р.), премія Бхарат Ратна (Bharat Ratna, 1999 р.), медаль Ейзенхауера (Eisenhower Medal, 2000 р.), міжнародна гуманістична нагорода (International Humanist Award, 2002 р.), Національна Гуманітарна медаль (National Humanities Medal, 2012 р.). На особливу увагу заслуговує той факт, що у 2006 р. за версією авторитетного журналу «Time« А. Сен увійшов до списку «азійських героїв останніх 60 років», а у 2010 р. – до списку «50 найвпливовіших людей світу».
    Наукова діяльність. А. Сен є одним з найвідоміших та найавторитетніших економістів світу, наукові розробки якого суттєво впливають на розвиток сучасної економічної думки.
    Теоретико-методологічні та концептуальні положення, які становлять науковий доробок А. Сена, є вагомим внеском в сучасну економічну науку та активно використовуються вченими усього світу для вирішення актуальних економічних проблем. Найбільш помітним є внесок А. Сена у розробку теорії економічного розвитку, теорії суспільного вибору, теорії добробуту, дослідження проблем нерівномірного розподілу економічних благ, розвиток методів і методик кількісного економічного аналізу, формування системи оцінки рівня добробуту і бідності, а також у застосування морально-етичних підходів до вирішення нагальних економічних питань.
    Особливістю методології А. Сена є чітка соціальна спрямованість наукових досліджень і використання етичного підходу до аналізу проблем економічного розвитку. А. Сен  визначає права і свободу не лише як основну мету, але й як основний інструмент економічного розвитку, і тому пов’язує проблеми суспільного вибору і економічного добробуту з морально-етичними принципами, поняттям «загальної взаємозалежності» та визнанням множинності морально важливих тверджень. Використання цієї методології дозволило А. Сену не лише дослідити різні варіанти розподілу національного багатства, але й запропонувати власну систему оцінки рівня добробуту і бідності. Так, саме за пропозицією А. Сена для порівняння країн за рівнем соціально-економічного розвитку ООН почала застосовувати інтегральний показник – «індекс людського розвитку» (ІЛР).
    Наукові розробки А. Сена сприяють формуванню міждисциплінарного підходу до вирішення проблеми бідності та економічної нерівності в сучасному економічному світі і суттєво впливають на міжнародну політику фінансової допомоги країнам, що розвиваються. Окрім того, практичне значення ідей А. Сена знайшло своє відображення у відмові від розгляду проблеми бідності у країнах, що розвиваються, з точки зору обмеженого доходу і створенні умов для суспільного вибору усіма верствами населення.
    Найвідоміші наукові праці А. Сена
    1. Sen A.K. Colective Choice and Social Welfare / A.K. Sen. – San Francisco: Holden Day and Edinburgh, 1970. – 225 P.
    2. Sen A.K. Poverty and Famines: An Essay of Entitlement and Deprivation / A.K. Sen. –  Oxford: Clarendon Press Oxford University Press, 1981. – 266 P.
    3. Sen A.K. Choice, Welfare and Measurement / A.K. Sen. – Oxford: Basil Blackwell, 1982. – 460 P.
    4. Sen A.K. Inequality Reexamined / A.K. Sen. – New York: Russell Sage Foundation, 1992. – 206 Р.
    5. Sen A.K. Delopment as Freedom / A.K. Sen. – New York: Oxford University Press, 1999. – 366 P.
    6. Sen A.K. Rationality and Freedom / A.K. Sen. – Cambridge: Belknap Press, 2002. – 736 P.
    7. Sen A.K. The Idea of  Justice / A.K. Sen. – London: Penguin, 2009. – 467 P.
    8. Scazzieri R.P. Markets, Money and Capital: Hicksian Economics for the Twenty First century / R.P. Scazzieri, A.K. Sen, S.O. Zamagni. – Cambridge: University Press, 2009. – 466 P.

    Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність А. Сена
    1. Довбенко М.В. Амартія Кумар Сен – науковий спадкоємець Каутільї і видатний економіст сучасності / М.В. Довбенко, В.М. Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2010. – Випуск 2. – С. 126-132.
    2. Морев Д.А. Амартия Сен и ограниченность утилитаризма / Д.А. Морев // Экономические науки. – 2010. – № 8. – С. 37-41.
    3. Худокормов А.Г. Амартья Сен — представитель левореформистского направления современной институциональной теории (о творчестве индийского экономиста – лауреата Нобелевской премии по экономике) / А.Г. Худокормов // Российский экономический журнал. – 2008. – № 5/6. – С. 45-69.
    4. Kuklys W.I. Amartya Sen’s Capability Approach: Theoretical Insights and Empirical Applications / W.I. Kuklys. – Berlin: Springer, 2005. – 116 P.
    5. Agarwal B.O. Amartya Sen’s Work and Ideas: A Gender Perspective / B.O. Agarwal, J.P. Humpries, I.N. Robeyns. – London: Routledge, 2005. – 358 P.
    6. Wood J.C. Amartya Sen: Critical Assessments of Contemporary Economists (Three volumes) / J.C. Wood, R.D. Wood. – London: Routledge, 2007.
    7. Saxena R.T. Amartya Sen: A Biography / R.T. Saxena. – Delhi: Rajpal & Sons, 2011. – 169 P.
    8. Leavitt N.M. The Foreign Policy of John Rawls and Amartya Sen / N.M. Leavitt. – New York: Lexington Books, 2013. – 156 P.
    9. Singh I.J. Economic Thoughts of Amartya Sen / I.J. Singh, R.A. Sen; 2 ed. – New Delhi: Regal Publications, 2012. – 365 P