• Адам Сміт (Adam Smith)

    Адам Сміт (Adam Smith)

    Біографія. Адам Сміт був народжений і хрещений 5 червня 1723 р. в маленькому місті Керколді (округ Файф, Шотландія) в родині митного працівника. Батько Сміта помер ще до його народження. Навчався Адам в місцевій школі, де отримав гарну освіту. З раннього дитинства він був оточений книгами, які дуже любив читати, і виявляв велику цікавість до розумових занять. З 14 років Сміт навчався філософії в університеті в Глазго, де отримав диплом магістра і стипендію для подальшого навчання. Через три роки вступив до коледжу в Оксфорді, який закінчив в 1746 році. З 1748 року в Единбурзі Адам за підтримки лорда Кеймса почав читати студентам лекції з літератури, економіки, права та інших предметів. У 1750 році в житті Сміта відбулася важлива зустріч з Девідом Юмом, який поділяв його погляди в філософії, релігії, політиці і економіці. Їх спільні праці відіграли важливу роль в період Шотландської освіти.
    У 1751 Сміт був професором логіки в Глазго. Там він читав лекції з риторики, політекономії, праву. На матеріалах своїх лекцій їм була написана і опублікована наукова книга «Теорія моральних почуттів» (1759), яка стала однією з найвідоміших його робіт. У цій книзі Сміт розкрив етичні стандарти поведінки, що підтримують стабільність в суспільстві, а також описав підхід до морально-етичної рівності серед людей. Починаючи з 1764 року Адам Сміт закінчив викладацьку діяльність в Університеті Глазго. На два роки він вирушив до Франції супроводжувати прийомного сина герцога Баклі в закордонній поїздці. За цю роботу Сміту добре платили, він продовжував працювати над своєю книгою і міг не повертатися в Глазго.
    У 1776 році в Лондоні Сміт закінчив роботу над книгою «Дослідження про природу і причини багатства народів», розпочату ще у Франції. Саме ця робота принесла Адаму Сміту світову славу. У ній автор аналізує ідею економічної свободи, звільнення економіки від впливу держави, яка перешкоджає її нормальному розвитку. Ця книга вважається головною основою економічної освіти і донині. Адам Сміт переїхав в Едінбург в 1778 році, де отримав посаду митного комісара. Серйозне ставлення до роботи не залишало часу на наукову діяльність, але все ж Сміт робив начерки своєї третьої книги, яку так і не вдалося дописати. Перед смертю він велів спалити всі рукописи.
    Помер великий економіст 17 липня 1790 року в Единбурзі від хвороби кишківнику.
    Академічна діяльність та професійне визнання. Адам Сміт, видатний англійський учений-економіст, центральна фігура класичної політичної економіі. Адам Сміт виконав в науці велику історичну задачу, визначивши і окресливши межі політичної економії і прививши в систему накопичену на той час суму економічних знань. Його праці являють собою одну з вершин суспільної думки XVIII ст.
    У 2005 році робота Адама Сміта «Багатство народів» було включено в список 100 кращих шотландських книг.
    Сміт у Великобританії був увічнений на банкнотах двох різних банків: його портрет з’явився в 1981 році на облігації в 50 фунтів стерлінгів, випущеної Банком Клайдсдейл в Шотландії, а в березні 2007 року Сміт потрапив на нову серію в 20 фунтів, випущених банком Англії, що зробило його першим шотландцем, зображеним на англійській банкноті.

    Європейський науково-промисловий консорціум (EUROPEAN SCIENTIFIC AND INDUSTRIAL CONSORTIUM «ESIC»), заснував медаль Адама Сміта, яка служить підтвердженням суспільного визнання заслуг фахівців і вчених в області економіки і фінансів.
    Медаллю нагороджуються високопрофесійні фахівці в області економіки і фінансів за: особисті заслуги у вдосконаленні світової фінансової системи, формування та розвитку її окремих інститутів; розробку нових наукових напрямів в економіці і вирішення актуальних соціально-економічних завдань; підготовку кваліфікованих кадрів в області економіки і фінансів.
    Наукова діяльність. Розвиток промислового виробництва в XVIII столітті призвів до зростання суспільного поділу праці, що вимагало збільшення ролі торгівлі та грошового обігу. Існуюча практика вступала в протиріччя з пануючими уявленнями і традиціями в економічній сфері. Виникла необхідність перегляду існуючих економічних теорій. Матеріалізм Сміта дозволив йому сформулювати ідею об’єктивності економічних законів.

     

     

    Сміт виклав логічну систему, яка пояснила роботу вільного ринку на базі внутрішніх економічних механізмів, а не зовнішнього політичного управління. Цей підхід до сих пір є основою економічної освіти. Сміт сформулював концепції «економічної людини» і «природного порядку». Сміт вважав, що людина є основою всього суспільства, і досліджував поведінку людини з його мотивами і прагненням до особистої вигоди. Природний порядок в уявленні Сміта – це ринкові відносини, в яких кожна людина засновує свою поведінку на особистих та корисливих інтересах, сума яких і утворює інтереси суспільства. У поданні Сміта, такий порядок забезпечує багатство, благополуччя і розвиток як окремої людини, так і суспільства в цілому. Для існування природного порядку потрібна «система природної свободи», основу якої Сміт бачив у приватній власності.

    Найвідоміший афоризм Сміта – «невидима рука ринку» – фраза, яку він використовував для демонстрації автономності та самодостатності системи, заснованої на егоїзмі, який виступає ефективним важелем при розподілі ресурсів. Суть її в тому, що власна вигода досяжна лише через задоволення чиєїсь потреби.

    Добробут суспільства Адам Сміт пов’язував із зростанням продуктивності праці. Найбільш ефективним засобом її підвищення він вважав розподіл праці і спеціалізацію. Однак ступінь поділу праці, підкреслював він, безпосередньо пов’язана з розмірами ринку: чим ширший ринок, тим вище рівень спеціалізації виступаючих на ньому виробників. Звідси випливав висновок про необхідність скасувати такі обмеження для вільного розвитку ринку, як монополії, цехові привілеї, закони про осілості, обов’язковому учнівству. Відповідно до теорії Адама Сміта первісна вартість продукту при розподілі розпадається на три частини: заробітну плату, прибуток і ренту. З ростом продуктивності праці, відзначав він, відбувається підвищення заробітної плати і ренти, зате частка прибутку у знову виробленої вартості знижується. Сукупний суспільний продукт ділиться на дві основні частини: перша – капітал – служить для підтримки і розширення виробництва (сюди входить і зарплата робітників), друга йде на споживання непродуктивними класами суспільства (власниками землі і капіталу, державними службовцями, військовими, вченими, особами вільних професій і т.д.). Від співвідношення цих двох частин залежить і добробут суспільства: чим більше частка капіталу, тим швидше зростає суспільне багатство, і, навпаки, чим більше коштів йде на непродуктивне споживання (насамперед державою), тим бідніше нація.

    Найвідоміші наукові праці А. Сміта
    1. Smith A. Lectures on Rhetoric and Belles Lettres (The Glasgow Edition of the Works and Correspondence of Adam Smith – 1748
    2. Smith A. The Theory of Moral Sentiments / Adam Smith – London: A. Millar – 1759
    3. Smith A. Lectures on Justice, Police, Revenue and Arms / Adam Smit – Oxford: At The Clarendon Press – 1766
    4. Smith A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / Adam Smith  – W. Strahan and T. Cadell, London – 1776
    5. Smith A. Essays on Philosophical Subjects / Adam Smith – Glasgow: Liberty Fund Inc. – 1785 – 391 p.
    6. Smith A. The Invisible Hand/ Adam Smith: Penguin Books – 1759 -144 p.
    Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність А. Сміта
    1. Аникин А. В. Глава 1. Адам Смит // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. — М.: Мысль, 1988. — Т. II. От Смита и Рикардо до Маркса и Энгельса. — 574 с.
    2. Аникин А. В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — 2-е изд. — М.: Политиздат, 1975. — С. 183-224. — 384 с. Блауг М. Адам Смит // Экономическая мысль в ретроспективе = Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 32-61.
    3. Блауг М. Смит, Адам // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 279-283. — 352 с.
    4. Люксембург Р. Глава вторая. Анализ процесса воспроизводства у Кенэ и у Адама Смита // Накопление капитала: Том I и II. — 5-е изд. — М.-Л.: Соцэкгиз, 1934. — С. 18-30. — XLIV, 463 с.
    5. Смит Адам / Хандруев А. А. // Сафлор — Соан. — М. : Советская энциклопедия, 1976. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 23).
    6. Туган-Барановский М. И. Очерк II. Адам Смит // Очерки из новейшей истории политической экономии: (Смит, Мальтус, Рикардо, Сисмонди, историческая школа, катедер-социалисты, австрийская школа, Оуэн, Сен-Симон, Фурье, Прудон, Родбертус, Маркс). — СПб.: Изд. журнала «Мир божий», 1903. — С. 28-45. — X, 434 с.
    7. Туган-Барановский М. И. Смит, Адам // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
    8. Bussing-Burks Marie. Influential Economists. — Minneapolis: The Oliver Press, 2003.
    9. Rae John. Life of Adam Smith. — New York City: Macmillan Publishers, 1895.
    10. Buchholz Todd. New ideas from Dead Economists: An introduction to modern economic thought. — Penguin Books, 1999.