• CED–2019 «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця»

    30 травня – 31 травня 2019 року у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулась IV Щорічна Міжнародна наукова конференція CED–2019 «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця».

    Тематика конференції включала питання реформ і розвитку в економічній науці, проблеми циклічної динаміки економічних процесів та соціального розвитку суспільства.

    Цього року в конференції прийняли участь науковці провідних університетів світу з Словаччини, Болгарії, Польщі, Литви, Туреччини, Португалії, Норвегії, Іспанії, Німеччини, Латвії, Італії, Франції,  Монголії. Україна була представлена науковцями з Київської,  Полтавської, Сумської, Харківської та інших областей. Загальна кількість учасників конференції становила понад 350 осіб.

    На пленарному засіданні виступили з вітальними словами почесні гості з України,  Литви, Польщі та Словаччини:

    В. Пономаренко, д.е.н., професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України – Ректор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця;

    Л. Бєлова, д.соціол.н., професор – Голова Харківського університетського консорціуму;

    С. Ріголле, Аташе з питань наукового та університетського співробітництва Посольства Франції в Україні (Францiя);

    М. Кизим, д.е.н., професор, член-кореспондент НАН України, заслужений економіст України – Директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України;

    Л. Цибак, к.е.н., квестор Вищої школи економіки та менеджменту в публічному адмініструванні в м. Братислава (Словацька Республіка);

    С. Спурга,, професор – проректор Університету імені Миколаса Ромеріса (Литва);

    Р. Пукала, проректор, Державна вища техніко-економічна школа ім. Б. Маркевича в Ярославі (Польща).

    Ключовими доповідачами та учасниками конференції розглянуто питання особливостей циклічної динаміки розвитку національних економік; взаємозв’язку циклів Кузнеця з міграційними процесами в Європі та світі; проблем штучного інтелекту та його впливу на майбутнє професії і парадигму розвитку вищої освіти; доктрини та стратегічні вектори розвитку України на підставі використання її конкурентних переваг; завдання інтернаціоналізації вищої освіти у країнах Європи шляхом цифрових комунікацій; виконання новітніх маркетингових інструментів на  ринку високотехнологічної продукції на прикладі України та країн Європейського союзу.

    За час роботи секцій були розглянуті та знайшли суттєвий відгук такі проблемні питання:

    – актуальні проблеми реформування системи вищої освіти в умовах інноваційно- інвестиційного розвитку економіки, проблеми формування етнічної диференціації при підготовці фахівців, формування організаційної культури та розвиток міжкультурних комунікацій з використанням компетентністного підходу, значення соціальної відповідальності майбутніх фахівців, особливості гендерної рівності задля забезпечення соціальної справедливості в суспільстві;

    – обґрунтування питання щодо секторів національної економіки, що мають найбільший потенціал зростання в короткостроковій перспективі і, отже, потребують спеціальної державної політики регулювання соціально-економічних відносин та підтримки їх розвитку. Проте учасникам вдалося виробити компромісну позицію щодо концептуальних основ державного регулювання інноваційно-активних бізнес-структур в сфері обслуговування та в фінансово-кредитній сфері. Було обґрунтовано, що наявність цільових державних програм інноваційного розвитку покращує сприйняття ділового середовища іноземними інвесторами та розширює основи співпраці на міжнародному рівні;

    – конвергентні науково-технологічні платформи можуть стати рушійними силами прискорення соціально-економічного розвитку в Україні і потребують створення спеціальної інфраструктури конвергенції знань і технологій. На основі вивчення динамічних характеристик європейського дослідницького простору були розроблені методичні підходи до розбудови інноваційної екосистеми, які передбачають формування партнерських відносин між органами державного управління та реальним сектором економіки на підгрупі конвергенції знань, технологій та потреб бізнесу.

    За результатами роботи конференції розроблена резолюція, в якій запропоновано шляхи та заходи щодо визначення точок зростання економіки України, подолання кризових ситуацій її розвитку, спричинених складною політико-економічною ситуацією в країні, подальшого розвитку системи вищої освіти.

    * Конференція спрямована на актуалізацію наукової спадщини Семена Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку.  Впродовж свого життя С. Кузнець був радником багатьох урядів різних країн, брав активну участь у розробці ефективних моделей їх економічної політики.

    Посилання на фото:

    https://photos.app.goo.gl/6tVkVS1jLuWUZ42MA

    https://photos.app.goo.gl/sUF4GtYuUy3dx3nd7

     

    • 31.05.2019