30 квітня 2021 р. виповнюється 120 років з дня народження видатного економіста, Нобелівського лауреата з економіки Семена (Саймона) Кузнеця (1901-1985), ім’я якого носить Харківський національний економічний університет.
Семен Кузнець народився у м. Пінськ у Білорусі. У 1909 р. родина Кузнеців переїздить до України. Семен Кузнець навчався у реальному училищі у Рівному, та, згодом, у Харкові. У 1918 – 1920 рр. він був студентом Харківського комерційного інституту. На жаль, революційні обставини разом із встановлення радянського режиму, примусили родину Кузнеців до еміграції.
У США С. Кузнець зробив блискучу наукову і академічну кар’єру. Тривалі роки він був науковим співробітником Національного бюро із економічних досліджень де він очолив проект із першого підрахунку валового національного продукту США. У роки Другої світової війни він працював у сфері планування і статистики народного господарства США, у післявоєнні роки консультував уряди країн, що розвиваються, долучившись до економічного зростання Тайваню, Японії, Індії, Південної Кореї, Ізраїлю. Саймон Кузнець викладав у Уортонській школі бізнесу Університету Пенсильванії, Університеті Джона Хопкінса та Гарвардському університеті.
За час своєї плідної діяльності С. Кузнець зробив внесок у цілий спектр напрямів економічної науки, що і надало підстави називати його одним із найбільших економістів другої половини ХХ ст. Він розробив сучасні методи розрахунку валового національного і валового внутрішнього продуктів, розрахувавши ці показники для США на тривалу історичну перспективу. Він відкрив середньострокові коливання у динаміці окремих показників ВВП – цикли Кузнеця. Ним були описані закономірності розвитку економік, у тому числі так звана “крива Кузнеця”, яка наразі знаходить все ширше застосування.
За висловом Мозеса Абрамовіца, С. Кузнець перетворив спекулятивну і таку, що засновувалася на досить непевних теоретичних побудовах, економічну думку початку ХХ ст. на сучасну емпіричну наукову дисципліну. За його “емпірично обґрунтовану інтерпретацію економічного зростання, що призвела до нового та поглибленого розуміння економічної та соціальної структури та процесу розвитку” Кузнецю було надано Нобелівську премію із економіки 1971 р.
Варто пишатися тим фактом, що гідний старт своєї академічної кар’єри Семен Кузнець отримав у Харкові. Біографи і дослідники творчості науковця відзначають ту широту теоретичного знання і глибоку академічну культуру, серйозний практичний досвід і хист до праці, із якими він з’явився у Америці. Поряд із природними даруваннями це дозволило йому досягти швидкого успіху у Колумбійському університеті, куди він поступив відразу по прибутті до США, у 1922 р. С. Кузнець мав глибоке розуміння теоретичної економіки і статистики, демонстрував блискучу математичну підготовку.
У Харкові була написана перша наукова робота С. Кузнеця, яка готувалася до презентації у Комерційному інституті – “Система д-ра Шумпетера, що викладається і аналізується”. С. Кузнець взяв її із собою до США, де у англійському перекладі вона була представлена як магістерська дисертація у Колумбійському університеті. Робота отримала високу оцінку його наукового керівника У. К. Мітчелла, привернувши його увагу і поклавши початок плідній співпраці цих видатних науковців.
Факти харківського періоду біографії С. Кузнеця, зокрема, обставини його навчання у Харківському комерційному інституті, із яким ХНЕУ пов’язаний організаційною та історичною спадкоємністю, стали відомі лише у 2010 р., коли були опубліковані документи із родинного архіву Кузнеців. Багато граней академічної біографії С. Кузнеця, особливостей його наукового методу, академічної культури можуть бути зрозумілими, якщо знати про його навчання у визначних представників харківської вищої економічної школи початку ХХ ст. – професорів В. Ф. Левицького, П. І. Фоміна, О. М. Анциферова та ін.
14 жовтня 2013 р. зі згоди родини науковця ХНЕУ було надано ім’я його видатного вихованця.
Ім’я Семена Кузнеця є багатозначущим для університету. Воно закликає нас до підтримання високих стандартів академічної культури, носієм яких був С. Кузнець. Воно нагадує нам, що у сучасній освіті поєднання науки із фундаментальним навчанням, виховання креативності і дієвого інтелектуального елітаризму є запорукою високих академічних досягнень до чого прагнуть сучасні та майбутні студенти ХНЕУ ім. С. Кузнеця.
30.04.2021