Короткий огляд Групи Світового банку

Представництво Світового банку в Україні

01034, м. Київ, вул. Лисенка, 2,
Тел.: (380-44) 490-6671, 490-6670
Сайт: www.worldbank.org.ua

Світовий банк (The World Bank) створено у 1944 році як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (International Bank for Reconstruction and Development). У червні 1944 р. у містечку Бреттон-Вудз (штат НьюХемшир, США) зібралися делегати від сорока чотирьох країн з метою визначити організаційну структуру післявоєнної міжнародної економіки і закласти підвалини Світового банку та Міжнародного валютного фонду.
Делегати Бреттон-Вудзької конференції прагнули створити у майбутньому глобальну організацію, мета якої – надавати допомогу у відбудові та розвитку країн-членів організації, спонукати розвиток продуктивних сил і ресурсів у менш розвинених країнах і тим самим сприяти підвищенню продуктивності, рівня життя і добробуту у цих країнах.
Група Світового банку (The World Bank Group) – це сукупність багатосторонніх організацій розвитку, які належать і підзвітні урядам країн-членів організацій. Група Банку має неполітичне спрямування. Статутами її організацій забороняється при прийнятті рішень брати до уваги політичні міркування або втручатися у політичні справи країн-членів організацій.
Коли Світовий банк розпочинав свою діяльність, спрямовану на прискорення ліквідації наслідків Другої Світової війни, до його складу входило 38 країн. З того часу їх кількість зросла до 184 – зараз це майже усі країни світу.
Світовий банк не є “банком” у загальному розумінні цього слова, це міжнародне співтовариство країн або “акціонерів”, які мають своїх представників у Раді виконавчих директорів. Ці представники визначають політику Банку і здійснюють нагляд за його діяльністю.
Світовий банк має представництва у 100 країнах, і кількість його штатних працівників налічує приблизно 10 600 в усьому світі. Потужним джерелом енергії Банку є багатий міжнародний досвід його працівників.

Світовий банк підтримує зусилля країн, спрямовані на інвестування у людські ресурси шляхом будівництва шкіл, оздоровчих центрів, постачання питної води та електроенергії, формування орієнтованих на розвиток урядів та захисту довкілля.
Світовий банк надає консультації, технічну допомогу і позики для впровадження конкретних проектів. Щорічно Банк надає своїм країнам-членам допомогу у сумі близькій до $20 млрд. для фінансування десятків і сотень проектів.
П’ять агенцій – одна група
В міру зростання кількості країн-членів і зміни їх потреб зростав і Світовий банк. Нині до його складу входять п’ять різних організацій, які разом утворюють Групу Світового банку:

Членство у Групі Світового банку
Щоби стати членом МБРР країна повинна вступити у Міжнародний валютний фонд. Вступ до МАР, МФК та БАП передбачає попереднє членство у МБРР.
Країни-члени отримують акції установи, таким чином беручи участь у формування її капіталу. Країни-члени також підписують установчий документ кожної установи: Статті Угоди МБРР, МАР, МФК та Конвенцію БАП. Членство у МЦВСПІ передбачає підписання та ратифікацію його Конвенції.
За станом на початок 2005 р. до МБРР входило 184 країни, до МАР – 165, до МФК – 176, до БАЛ – 164, до МЦВСПІ – 140.
Походження терміну “Світовий банк”
Вперше термін “Світовий банк” було застосовано до Міжнародного банку реконструкції та розвитку у статті про Бреттон-Вудську конференцію, що була опублікована у журналі “Економіст” (The Economist) 22 липня 1944 p. Перше засідання рад керуючих МБРР та МВФ, шо відбулося у березні 1946 р. у Саванні (штат Джорджія, США), офіційно називалося “Установчі збори Світового Фонду та Банку”. У деяких статтях про цю конференцію використовувалась словосполука “світовий банк”. Виникнувши як свого роду прізвисько, цей термін у 1975 р. став офіційним коротким найменуванням МБРР та МАР.

Чому економічно вигідно позичати кошти у Світового банку
Світовий банк надає позики, ставки відсотку по яких значно менші, ніж ставки відсотку за кредитами комерційних банків. Через Міжнародну асоціацію розвитку Банк також надає безвідсоткові позики найбіднішим країнам, які часто не можуть знайти інші джерела дешевого фінансування.
Крім того, Світовий банк встановлює для своїх країн-позичальників набагато більший термін погашення позик порівняно з комерційними банками – 15-20 років, включаючи 3-5-річний пільговий період до початку погашення основної суми. Для України такий термін складає 20 років, включаючи 5-річний пільговий період. Безвідсоткові кредити МАР мають 35-40-річний термін погашення, включаючи 10-річний пільговий період.
Звідки Світовий банк бере гроші для позик
Банк здебільшого позичає кошти, які згодом кредитує. Він має високу репутацію завдяки великим, належним чином керованим фінансовим резервам. Це дає змогу позичати кошти з низькими відсотками на ринках капіталу в усьому світі, які він згодом кредитує країнам, що розвиваються, на дуже сприятливих умовах.
Фінансові резерви Банку формуються з декількох джерел – прибутків від інвестицій, зборів, сплачуваних країнами-членами, внесків країн-членів, і, власне, погашення позик країнами-позичальниками.
Як формується позика Світового банку
Існує два види позик:
Інвестиційні позики (Investment Loans) для товарів, робіт і послуг з метою підтримки проектів економічного і соціального розвитку у широкому діапазоні секторів. Реалізація таких проектів розрахована на тривалий час — зазвичай від п’яти до десяти років.
Позики стратегічного розвитку (Development Policy Loans) для підтримки політики та інституційних реформ. Вони розраховані на коротший термін – один-три роки. Раніше такий тип позик носив назву Системні позики.
Світовий банк також надає незначну кількість грантів, призначених для підтримки інновацій та партнерства. Це гранти Ринку ідей розвитку (Development Marketplace – www.developmentmarketplace.org. Глобального екологічного фонду (Global Environmental Facility – www.worldbank.org/gef), Програми “Інформація для розвитку” (The Information for Development Program — www.infodev.org).
Нарешті, Світовий банк пропонує кілька типів гарантійних інструментів з тим, щоб захистити інвесторів та тих, хто надає комерційні позики від ризиків, пов’язаних з інвестуванням у країни, що розвиваються, (www.worldbank.org/guarantees)
Цикл проектів Світового банку
Щороку Світовий банк надає позики в обсязі від 15 до 20 млрд. дол. США на виконання проектів у понад 100 країнах, з якими він співпрацює. Тематика проектів покриває весь спектр соціально-економічних проблем у цих країнах – від інфраструктури до освіти, охорони здоров’я, управління державними фінансами. Ті проекти, що їх фінансує Банк, започатковуються, втілюються та контролюються відповідно до належним чином задокументованого життєвого циклу проекту.
Цикл проекту починається, коли будь-яка країна визначає потребу, розробляє проект і звертається до Банку з проханням надати позику. Експерти країни-позичальника та Світового банку уважно вивчають план. Банк здійснює оцінку проекту з урахуванням відповідей на запитання, як-от: Чи сприятиме проект розвитку економіки країни? Чи принесе він користь населенню, яке потребує допомоги в більшому обсязі та збільшення своїх економічних можливостей? Який вплив проекту на довкілля? Чи існують інші джерела фінансування? Чи здатна країна підтримувати проект після його завершення?
Під час переговорів вирішується питання щодо якнайкращого впровадження схеми проекту. Після досягнення згоди здійснюється ухвала позики Радою директорів, ратифікація Угоди про позику парламентом – і робота починається. Банк здійснює ретельний моніторинг ходу виконання проекту і поступову виплату позики.
Після завершення проекту здійснюється його оцінка для того, щоб визначити наскільки він був успішним і яку користь він приніс (приноситиме) економіці країни та її населенню. Цикл проекту часто складний і може тривати багато років.
Кожен проект офіційно проходить такі стадії:
1. Визначення
Визначаються ті проекти, що підтримують стратегічні завдання і які мають цінність з фінансової, економічної, соціальної та екологічної точок зору.
2. Підготовка
Банк разом з фінансовою допомогою пропонує політику виконання проекту і надає відповідні консультації. Країни-клієнти проводять дослідження і готують остаточну документацію проектів.
3. Експертиза
Банк оцінює економічні, технічні, інституційні, фінансові, екологічні та соціальні аспекти конкретного проекту. Готуються довідка про результати експертизи та проекти юридичних документів.
4. Переговори і затвердження Радою директорів
Банк та країна-позичальник погоджуються на укладення угоди про позику або кредит, і відповідний проект подається до Ради директорів на затвердження.
5. Виконання і нагляд
Позичальник виконує затверджений проект. Світовий банк забезпечує, щоб надходження в рамках позики використовувались для її цілей з належною увагою до економії, дієвості та ефективності.
6. Впровадження і завершення
Готується Звіт про завершення впровадження проекту з метою оцінювання результатів діяльності як Світового банку, так і позичальника.
7. Оцінювання
Незалежний Департамент Світового банку з оцінювання операцій готує Звіт про аудиторську перевірку та оцінює відповідний проект. Результати аналізу використовуються для планування майбутніх проектів.
Не усі проекти, фінансовані Світовим банком, оцінюються як успішні, але більшість з них саме такі. Досвід проекту застосовується до інших проектів для досягнення ними успішних результатів.
Світовий банк опікується не лише питаннями кредитування
База даних Банку про розвиток завжди була важливим елементом його допомоги країнам-клієнтам.
Група економічного розвитку Банку, очолювана одним з віце-президентів, здійснює дослідження з різних економічних та соціальних питань, проблем розвитку окремих країн та секторів.
У кожній країні працівники Банку також виконують різного роду дослідження, на основі яких здійснюється більша частина роботи Банку.
Отже, Світовий банк не лише надає фінансову підтримку, а являє собою джерело інформації про питання розвитку. Розповсюдження цієї інформації серед країн-клієнтів є одним з основних принципів місії Банку.
Розбудова кадрового та інституційного потенціалу
Для забезпечення сталих результатів у країнах Світовий банк також зміцнює внутрішню спроможність країн підтримувати життєздатність програм економічного розвитку. Ця робота головним чином здійснюються через Інститут Світового банку (World Bank Institute — WBI), який впроваджує програми підвищення кваліфікації і забезпечення розвитку своїх клієнтів, працівників та партнерів – www.worldbank.org/wbi.
Ці програми реалізуються у формі курсів, консультацій з питань політики, партнерства з навчальними та дослідними інститутами в усьому світі та у формі підтримки мереж навчальних закладів, пов’язаних з міжнародним розвитком. Інститут Світового банку має одну з найбільших Мереж дистанційного навчання www.gdln.org.

Хто є партнерами Світового банку
Основні партнери Світового банку – це уряди і населення його країн-членів. Разом з тим Банк – це єдина організація в світі, що допомагає країнам з перехідною економікою та країнам, що розвиваються, шляхом надання позик або грантів. Наприклад, у різних частинах світу – в Африці, Азії, у Карибському басейні, Європі та Південній Америці – існують банки регіонального розвитку. Деякі комерційні банки також позичають кошти країнам, що розвиваються.
ООН та інші організації – такі як ВООЗ, ПРООН та ЮНЕСКО – також допомагають країнам, що розвиваються. Багато приватних неприбуткових організацій та релігійних фундацій фінансують проекти розвитку в усьому світі. Світовий банк співпрацює з більшістю цих організацій, і деякі свої проекти фінансує спільно з ними. Яка різниця між Світовим банком та Міжнародним Валютним Фондом
Світовий банк не слід плутати з Міжнародним Валютним Фондом (МВФ), який також було засновано під час Бреттон-Вудської конференції в 1944 році. Попри те, що функції МВФ доповнюють функції Групи Світового банку, в організаційному та операційному плані це абсолютно автономна організація. Якщо Світовий банк надає допомогу країнам, що розвиваються, у вирішенні довгострокових проблем, прискоренні економічного зростання та боротьбі з бідністю, МВФ спрямовує свою діяльність на вирішення короткострокових економічних проблем: загальну підтримку платіжного балансу країн і стабілізацію монетарної системи.

Установчі документи
Кожна з п’яти інституцій Світового банку має так звані Статті Угоди або документи, що їм дорівнюють. Ці документи визначають цілі, структуру, діяльність організації, а також механізми володіння та керування.
Власність країн-членів
Кожна установа Банку належить на правах власності його країнам-членам (акціонерам). Країни-члени керують Групою Світового банку через Раду керуючих та Раду виконавчих директорів, які приймають найважливіші стратегічні рішення.
Рада керуючих
Кожна країна представлена у Раді одним керуючим (губернатором), у переважній більшості випадків державним службовцем у ранзі міністра. Існує єдина Рада керуючих для МБРР, МФК та МАР, окрема Рада керуючих для БАТІ та Адміністративна рада для МЦВСПІ.
Україна представлена у Раді керуючих Віце-прем’єр-міністром з питань європейської інтеграції паном Олегом Рибачуком (2007 р.).
Раз на рік, восени ради керуючих Групи Світового банку та МВФ проводять спільне засідання, відоме як Річні збори.
Виконавчі директори
Загальне поточне керівництво Групою Світового банку здійснює Рада виконавчих директорів. Головою Ради є Президент Групи Світового банку. Виконавчі директори перебувають у штаб-квартирі Банку у Вашингтоні. Рада виконавчих директорів затверджує позики та приймає стратегічні рішення стосовно діяльності Банку. Рада виконавчих директорів зазвичай збирається двічі на тиждень.
У МБРР 24 виконавчих директори. Кожен з п’яти найбільших акціонерів – Сполучені Штати, Японія, Німеччина, Франція та Великобританія – призначають по одному виконавчому директору. Інші країни діляться на групи, кожну з яких представляє директор від групи країн. Поділ на групи визначають самі країни-члени. Окремі країни –Китай, Росія та Саудівська Аравія – представлені одним директором.
Україна входить до однієї групи з Вірменією, Боснією та Герцеговиною, Болгарією, Хорватією, Грузією, Кіпром, Ізраїлем, Македонією, Молдовою, Румунією та Нідерландами. Інтереси усієї групи постійно представляє громадянин Нідерландів – сьогодні це Ед Мелкерт. Він має у своєму розпорядженні 72 208 голосів, що становить 4,54% від іх загального числа. В Міжнародній асоціації розвитку доля акцій та голосів цієї групи трохи менша — 3,63%.
Звичайно рішення Радою директорів приймаються на основі консенсусу, проте кількість голосів окремих виконавчих директорів визначається у відповідності до кількості акцій , що належать країнам, які вони представляють. Найбільші акціонери Групи Світового банку володіють близько 40% акцій, а саме: Сполучені Штати –16,41%, Японія – 7,87%, Німеччина – 4,49%, Франція – 4,31% та Великобританія – 4,31%.
Президент Групи Світового банку
Президент обирається Радою виконавчих директорів та виконує обв’язки президента кожної з установ Групи Банку. За традицією кандидатуру президента висуває виконавчий директор від СІНА. Також за давньої домовленістю Президентом Групи Світового банку обирається громадянин США, а Директором-розпорядником МВФ –європеєць. Президент обирається на п’ятирічний термін. Кількість термінів та вікова межа перебування на посаді не встановлюється.
Першим президентом Світового банку 25 червня 1946 року став Юджин Мейер, власник газети “Washington Post” і голова відомого американського банківського дому. Він перебував на посаді президента лише 6 місяців, після чого його замінив відомий американський юрист Джон МакКлой, який полишив цю посаду через 3 роки, ставши Верховним комісаром США у Німеччині. Найдовше протримався президентом Банку Юджин Блек (колишній віце-президент Chase Manhattan Bank) – 13 з половиною років.
Після нього пост президента Банку займали:
з 1963 по 1968 р. – Джордж Вудз (колишній голова First Boston Corp.);
з 1968 по 1981 p. – Роберт Макнамара (колишній міністр оборони США);
з 1981 по 1986 р. – Алден Клаузен (колишній Президент Bank of America);
з 1986 по 1991 p. – Барбер Конейбл (колишній член Конгресу США);
з 1991 по 1995 р. – Льюіс Т. Престон (колишній президент і голова ради директорів J.P.Morgan & Co.);
з 1995 по 2005 р. – Джеймс Вульфенсон, шо до того займав керівні посади в провідних банківських корпораціях в Лондоні, Нью-Йорку та Австралії (звідки він родом) та керував власною інвестиційною фірмою James D.Wolfensohn Inc.

Наприкінці березня 2005 p. Рада виконавчих директорів обрала Пола Вулфовіца десятим Президентом Групи Світового банку.
Директори-розпорядники та віце-президенти Світового банку
Другу щабель у адміністрації Банку займають 4 директори-розпорядники (Managing Directors), два перших віце-президента та 23 віце-президента.
Директори-розпорядники допомагають президенту контролювати роботу різних організаційних підрозділів Банку. Один з директорів-розпорядників також обіймає посаду виконавчого віце-президента Міжнародної фінансової корпорації.
Віце-президенти очолюють шість регіональних відділень:
• Африка
• Східна Азія і Тихоокеанський регіон
• Південна Азія
• Європа і Центральна Азія
• Латинська Америка і Карибський басейн
• Ближній Схід і Північна Африка.

Куратором взаємовідносин між МБРР і Україною (що входить до групи Європи і Центральної Азії) наразі є Шігео Катцу.
Для інтеграції зусиль Банку в суміжних секторах було створено шість мереж, кожну з яких також очолює один з віце-президентів Банку. Це такі мережі:
• Екологічно і соціально збалансованого розвитку (Environmentally and Socially Sustainable Development – ESSD)
• Розвитку фінансового сектору (Financial Sector – FSE)
• Розвитку людських ресурсів (Human Development – HDN)
• Інфраструктури (Infrastructure – INFR)
• Зниження рівня бідності і економічного менеджменту (Poverty Reduction and Economic Management – PREM)
• Розвитку приватного сектору (Private Sector Developemnt – PSD)
Метою створення мереж було об’єднання зусиль усіх співробітників Банку, що займаються різними аспектами однієї і тієї ж проблеми. Так, наприклад, створена найпершою мережа розвитку людських ресурсів об’єднує всіх співробітників Банку, що займаються проблемами охорони здоров’я, освіти, народонаселення, а також соціального захисту.
Три віце-президенти Світового банку опікуються питаннями зовнішніх зв’язків, у тому числі і зв’язків із ЗМІ. Один з них очолює Департамент зовнішніх зв’язків, комунікацій та у справах ООН у штаб квартирі Світового банку у Вашингтоні. Інший віце-президент керує Департаментом зовнішніх зв’язків по Європі і базується у Парижі. Третій є головою Департаменту зовнішніх зв’язків та спеціальним представником у Токіо.

З вересня 1992 р Міністр фінансів України Григорій П’ятаченко підписав оригінал (від 1945 року) “Статей Угоди” – Статуту Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) – на церемонії у Вашингтоні. Україна стала 167-м членом Світового банку з оформленням підписки на 908 акцій (на суму 1315,9 млн. дол. СІЛА) його акціонерного капіталу.
З того часу Світовий банк підтримував програму діяльності уряду України, надаючи позики на реформування державного сектора, здійснення реформ в аграрному, енергетичному, фінансовому та соціальному секторах, приватизацію та реструктуризацію підприємств, а також фанти на охорону довкілля.
Наслідком партнерських взаємин між Україною та Світовим банком після 1992 р. стали безліч спільних проектів, що сприяють удосконаленню державного і приватного секторів, підвищенню ефективності сільського господарства і енергетики, захисту довкілля та зміцненню соціального сектору.
Загальна сума фінансування, наданого Світовим банком Україні на середину 2005 р. перевищила 4,0 млрд. доларів США і охоплює 30 операцій.
Світовий банк також надає істотну некредитну допомогу, яка стосується, зокрема, нещодавніх досліджень торговельної політики Украни, оцінки рівня бідності, економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу, регіональної політики, реформи стосунків органів влади різних рівнів, пенсійної політики, аналізу державних видатків, обстеження фінансового сектору, а також реформ у галузях охорони здоров’я та освіти. Діяльність такого типу охоплювала розроблення Меморандуму з економічного розвитку України, а також обстеження галузей виробництва продуктів харчування та сільського господарства, бюджетів сільських місцевостей, енергетичної та вугільної галузей, сфери захисту довкілля, аналіз державних видатків на охорону довкілля тощо (www.worldbank.org.ua розділ “Публікації та звіти”)
Нині співпраця уряду України та Світового банку охоплює приблизно сорок проектів, для виконання яких Світовий банк надає допомогу у формі позик, грантів і економічних досліджень.
23 жовтня 2003 року Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила нову Стратегію допомоги Україні на період 2004-2007 років. Це третя за рахунком Стратегія допомоги Світового банку для України.
Мета вказаної Стратегії – надати Україні допомогу в її намірах стати членом Європейського Союзу, надалі підтримуючи проведення інституційних реформ, які можуть забезпечити створення сприятливого середовища для бізнесу і органів влади, які краще реагуватимуть на потреби населення і будуть відкритішими до співпраці з громадськістю, (www.worldbank.org/ukrainecas).
На початку 2005 року Світовий банк та Уряд України здійснили перегляд Стратегії допомоги Україні з тим, щоб адаптувати допомогу Світового банку до нових потреб України.

Світовий банк та Україна: 1992 – 2005 Віхи партнерства
3 вересня 1992 Україна стає 167 членом Світового банку.
Листопад 1992 Світовий банк відкриває представництво в Україні.
8 червня 1993 Рада Директорів затверджує першу операцію для України – Позику інституційного розвитку ($27 млн.)
5 грудня 1994 Світовий банк затверджує Реабілітаційну позику для України в обсязі $500 млн., спрямовану на підтримку ключових економічних реформ, включаючи лібералізацію цін та торгівлі, приватизацію, реформи в енергетиці та сільському господарстві, а також макроекономічну стабілізацію.
11 квітня 1995 Затверджено першу інвестиційну позику для України в обсязі $114 млн. для здійснення Проекту реабілітації гідроелектростанцій та управління в системі електроенергетики.
Листопад 1995 Президент Світового банку Джеймс Вульфенсон відвідує Україну.
27 червня 1996 Рада Директорів затверджує Першу позику на розвиток підприємств ($310 млн.) призначену для прискорення втілення програми.
15 вересня 1998 Рада директорів затверджує дві системні операції – Другу позику на розвиток підприємств ($300 мільйонів) та Позику на перебудову фінансового сектору ($300 мільйонів).
1 жовтня 1999 Розпочинається втілення проекту “Голос Громадськості”, спрямованого на підвищення прозорості та покращення управління на муніципальному рівні. Березень – Стратегія допомоги Україні на 2001-2003.
Червень 2000 роки вперше готується спільними зусиллями Банку та Уряду із залученням до консультацій представників більш як 200 неурядових організацій, приватного сектору, парламентарів, інших зацікавлених сторін.
12 вересня 2000 Рада директорів затверджує нову Стратегію допомоги Україні на 2001-2003 фінансові роки.
5-6 жовтня 2000 Президент Світового банку вдруге відвідує Україну.
2 березня 2001 Україна приєднується до Навчальної мережі глобального розвитку. За підтримки Світового банку та Канадського агентства міжнародного розвитку в Академії державного управління при Президенті України відкривається Центр дистанційного навчання.
20 вересня 2001 Рада Директорів затверджує Першу програмну системну позику в обсязі $250 мільйонів для підтримки середньострокової програми економічного розвитку уряду.
13 лютого 2002 Світовий банк та Україна підписують угоду про надання гранту Фонду інституційного розвитку для здійснення проекту “Діалог для реформ”, покликаного підвищити підзвітність урядовців та запровадити механізми консультацій між владою та громадянським суспільством.
23 жовтня 2003 Рада директорів затверджує Стратегію допомоги Україні на 2004-2007 роки.
Листопад 2004 Світовий банк презентує Меморандум економічного розвитку України під назвою “Формування основи для стабільного зростання”.
Січень 2005 Світовий банк презентує новому Уряду України документ “Стратегія модернізації України: Диверсифікація, врядування та суспільна злагода”, що містить рекомендації стосовно формування та впровадження програми Уряду.

Для покращення роботи з пресою та громадськістю і з метою підвищити прозорість своєї діяльності у штаб-квартирі Світовому банку у 1995 році створюється Департамент із зовнішніх зв’язків, який очолюється одним з віце-президентів. До складу цього департаменту входить і окремий підрозділ по роботі із ЗМІ, у якому працює понад 50 осіб. Цей підрозділ підтримує постійні зв’язки з журналістами з різних країн світу. Він опікується організацією прес-конференцій та інтерв’ю, випуском прес-релізів, теле- та радіопрограм, організацією медійного забезпечення таких подій, як Річні збори та інші великі міжнародні конференції, що їх проводить Світовий банк, презентацією досліджень та економічних звітів Світового банку, проводить моніторинг ЗМІ.
Підрозділ по роботі із ЗМІ також підтримує Віртуальній Прес-центр, де розміщаються всі матеріали для преси, тексти промов, стенограми виступів керівництва Світового банку, календар наступних подій та заходів для преси.
Журналісти мають доступ до віртуального прес-центра Світового банку цілодобово з будь-якої точки земної кулі через сайт: media.worldbank.org. Отже, якшо журналіст перебуває у Києві, Буенос-Айресі, Найробі чи Манілі, для нього відкривається такий же самий доступ до повідомлень та матеріалів Світового банку, як і журналісту у Вашингтоні.
Акредитовані журналісти можуть заздалегідь отримувати новини та інші матеріали, які ще перебувають під “ембарго”. Крім того акредитовані журналісти першочергово отримують розсилку новин та інформаційних бюлетенів Світового банку. На середину 2005 року тут було акредитовано більше 7 000 журналістів з більш як 150 країн світу.

Акредитація
Процес акредитації надзвичайно простий – достатньо лише заповнити невелику анкету он-лайн і отримати пароль доступу. Для реєстрації слід відвідати сайт Віртуального прес-центру: media.worldbank.org.
Акредитація на Річні збори та інші великі заходи здійснюється за окремою процедурою, яка також не відрізняється від загальноприйнятою практики.
Для того, щоб дізнатися більше про роботу штаб-квартири Світового банку зі ЗМІ та акредитуватися відвідайте сторінку www.worldbank.org/news.
Велика робота із журналістами проводиться також представницькими офісами Світового банку, шо знаходяться у Брюсселі (www.worldbank.org/eu), Парижі та Токіо.
Послуги для ЗМІ
Фільмотека і відеотека — це колекція більш як 50 документальних та інформаційних фільмів/відеофільмів, призначених для показу по телебаченню.
Фільмо- і відеотека включає також відзначений нагородами документальний серіал “Глобальні зв’язки”, випущений Інститутом Світового банку. Ліцензію на цей серіал отримали понад 60 телевізійних станцій у різних країнах світу. Відеокасети використовуються також для навчальних цілей у середніх школах, університетах, а також для проведення професійних семінарів.
Якісні варіанти, призначені для телевізійних передач, можна придбати для телевізійних станцій за відповідними доступними розцінками. Для отримання докладнішої інформації можна зателефонувати за номером (202) 473-7455 або звернутися електронною поштою за адресою: video_library@worldbank.org.
Фототека
Світовий банк має особливу колекцію більш як 11 000 знімків, що висвітлюють такі теми, як сільське господарство, освіта, збереження довкілля, охорона здоров’я, торгівля та багато інших.
B-SPAN – трансляційна служба на основі Інтернету, яка висвітлює семінари, семінари-дискусії та конференції Світового банку з різноманітних питань, шо стосуються сталого розвитку та зменшення бідності.
Підтримуючи зусилля президента Банку Джеймса Вулфенсона, спрямовані на перетворення Світового банку із виключно фінансової установи на “банк знань” і постачальника інформаційних послуг, у 2000 році розпочалося втілення ініціативи створення на базі Інтернету передавача B-SPAN. Він функціонує в системі Навчальної мережі глобального розвитку (www.gdln.org) Інституту Світового банку та Відділу мультимедійних (аудіо- та відео) засобів.
Служба B-SPAN забезпечує регулярне висвітлення подій, шо відбуваються в системі Світового банку, шляхом передачі програм через “світову павутину” – Інтернет. Банк організує численні семінари, семінари-дискусії та конференції у своїй штаб-квартирі у Вашингтоні, округ Колумбія, на яких деякі із всесвітньо визнаних провідних експертів і практиків обговорюють найостанніші події і проблеми в різних галузях, в тому числі в сільському господарстві, у сфері сталого розвитку, фінансування, подолання бідності, охорони здоров’я, освіти, охорони навколишнього природного середовища, енергетики, інфраструктури, розвитку міст і сіл та багато іншого.
Служба B-SPAN спрямовує інформацію про різноманітні події в Інтернет, упорядковує її у вигляді архівів на вебсайті B-SPAN, пропонує її у первинному невідредагованому форматі, індексує для швидкого доступу до конкретних доповідачів. Передачі програм служби B-SPAN засобами Інтернету – безкоштовні, ними може скористатися кожен, хто має доступ до Інтернету. Користувачам потрібно лише завантажити безплатний варіант програмного забезпечення RealPlayer, яке дає змогу програвати архівований відеоматеріал на персональному комп’ютері.

Радіопослуги інтегрованої цифрової мережі послуг (ISDN)
Світовий банк надає можливість підключення до інтегрованої цифрової мережі послуг для проведення інтерв’ю з працівниками головного управління Банку у Вашингтоні, округ Колумбія.
Банк використовує систему Telos Zephyr, здатну отримувати виклики в діапазоні від 56 до 64 kps, на частоті 48 кГц. Робочий протокол – G.722.
Для цього виду послуг виділено дві лінії зв’язку: (202) 522-0511 та (202) 522-0512.
Для замовлення матеріалів для ЗМІ і з’ясування всіх операційних питань можна звертатися до Сінтії Кейс (Cynthia Case), тел: (202) 473-2243, або електронною поштою: ccase@worldbank.org або Майка Кесслера (Mike Kessler), тел: (202) 473-7455, або електронною поштою: mkessler@worldbank.org.
Бюро доповідачів Світового банку (World Bank Speakers Bureau)
Бюро доповідачів є своєрідним пунктом початку спілкування зі Світовим банком, в тому числі для урядових делегацій, дослідників, бізнесменів, молодіжних організацій, університетів. Бюро установило партнерські зв’язки з деякими із згаданих організацій, бере участь у проведенні лекцій, семінарів, а також забезпечує участь фахівців Банку у різних форумах. Для встановлення контакту з Бюро доповідачів можна звертатися за електронною поштою: speakersbureau@worldbank.org.

Крім працівників центрального департаменту із зовнішніх зв’язків у кожному представництві Світового банку в конкретній країні є окрема людина або невеликий підрозділ, що забезпечують зв’язки представництва із пресою та громадськістю. Левова частка цієї роботи припадає саме на роботу з пресою.
Представництво Світового банку було відкрито в Україні у листопаді 1992 р. Починаючи з лютого 2003 р. Представництво також здійснює загальну координацію програм Світового банку в Білорусі (www.worldbank.org.by) та Молдові (www.worldbank.org.md). Водночас у кожній з цих країн є окреме представництво Світового банку, яке безпосередньо готує та реалізує поточні програми та проекти.
Служба зовнішніх зв’язків Представництва Світового банку у Києві допомагає в організації інтерв’ю з працівниками Представництва, а також з Головою Представництва та Директором Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові, який базується у Києві.
Працівники служби можуть надати ту чи іншу оперативну, довідкову та аналітичну інформацію, що стосується співпраці Світового банку та України, окремих проектів, досліджень та звітів.
Служба зовнішніх зв’язків Представництва регулярно організовує прес-конференції та брифінги, семінари для журналістів, прес-тури до проектів Світового банку, презентації нових публікацій, готує інформаційні матеріали для преси та громадськості.
Багато заходів для преси проводиться спільно з прес-службами урядових установ та міжнародних організацій, які є партнерами Світового банку у реалізації тих чи інших програм.

До складу служби зовнішніх зв’язків Представництва Світового банку входить Інформаційний центр.
Інформаційний центр Представництва Світового банку в Києві створений для надання громадськості інформації про групу Світового банку, проекти та програми, що фінансуються Банком, а також широкий спектр досліджень з різноманітних проблем розвитку.
Центр діє у відповідності до політики Світового банку щодо розкриття інформації про свою діяльність та відкритого доступу до документів.
Послуги Центру безкоштовні. Відвідувачі мають змогу користуватися електронними ресурсами Групи Світового банку та мають доступ до публікацій Банку та інших матеріалів з питань розвитку.
Інформаційний центр Світового банку працює у приміщення Ресурсно-інформаційного центру Британської Ради в Україні за адресою: м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 4/12. Цей центр було створено у рамках Меморандуму про партнерство між Представництвом Світового банку та Британською Радою в Україні.
Публікації Світового банку
Щороку Світовий банк випускає кілька сотень публікацій з різних проблем розвитку.
Ключові щорічні публікації Групи Світового банку це:
• Звіт про світовий розвиток (www.worldbank.org/wdr),
• Глобальні економічні перспективи (www.worldbank.org/prospects) ,
• Показники світового розвитку (www.worldbank.org/data),
• Фінансування світового розвитку (www.worldbank.org/gdf).
У Інформаційному центрі можна також знайти публікації Світового банку з глобальних проблем розвитку, економічної та соціальної політики, боротьби з бідністю, дослідження по окремим країнам, регіонам та секторам економіки.
Тут також знаходиться документація по проектах Банку, що здійснюються в Україні та інших країнах світу; документи з оцінки проектів, які містять опис проекту та план його впровадження з процедурами закупівель включно.
Особливою популярністю користуються економічні дослідження за секторами, які включають макроекономічний аналіз економіки України, містять аналіз розвитку окремих секторів та висвітлюють інші питання, такі як оцінка рівня бідності тощо.
Політика оприлюднення інформації
У 1994 році Банк значно розширив обсяг інформації, яку він оприлюднює. В 2001 році, після ґрунтовного перегляду політики розкриття інформації, що включав широкі публічні консультації, Банк знову розширив перелік документів, які він розкриває, і спростив доступ до цієї інформації. На сьогоднішній день фактично всі документи Світового банку є публічними. Оприлюднюються вони на різних стадіях виконання програм чи проектів. Ознайомитися з Політикою Світового банку щодо оприлюднення інформації можна у Інформаційному центрі або на Інтернет сторінці Світового банку в Україні – www.worldbank.org.ua.
Інтернет Сторінка Представництва Світового банку
Інтернет сторінка Представництва Світового банку цікава й корисна для журналістів перш за все тим, що на ній можна знайти найсвіжіші новини, прес-релізи, економічні звіти, статистику та інше для підготовки інформаційних матеріалів. Якщо у Вас немає можливості відвідати прес-конференцію особисто – прес-реліз буде розміщено на Інтернет сторінці одночасно із її початком.
Для тих журналістів, які спеціалізуються на різних проблемах економіки у нагоді стануть економічні звіти Світового банку по Україні, які розміщені двома мовами — англійською та українською у розділі “Публікації та звіти”. На іншій сторінці “Статистичні дані” можна знайти широкий спектр соціальних та економічних показників по різним країнам, які Світовий банк накопичує і оприлюднює з метою покращити розуміння проблем, що стоять перед кожною країною, який він надає допомогу.
Електронні каталоги
У пошуках необхідної інформації журналісти та інші зацікавлені особи можуть самостійно звернутися до електронних ресурсів Світового банку.
Найпопулярнішими з них є такі три:
• Проекти Світового банку – www.worldbank.org/projects

База даних містить інформацію по всім проектам, які фінансуються Світовим банком у країнах, що розвиваються. Даний каталог дає можливість отримати всю інформацію щодо проектів, а також надає доступ до проектної інформації.
• Документи Світового банку – documents.worldbank.org

Каталог документації містить фактично всі доповіді, звіти, дослідження та меморандуми, опубліковані Світовим банком. Гнучка система пошуку дозволяє задавати чіткі критерії відбору та пошуку документів.
• e-Library – www.worldbank.org/elibrary

Електронна бібліотека Світового банку є порталом, який містить повністю оцифровані книги, видані Світовим банком. Текст кожної публікації є повністю індексованим, що дозволяє шукати необхідні дані не тільки по назві але й по словам, які містить текст.

На Інтернет сторінках Світового банку, у його документах та у безпосередньому спілкуванні із співробітниками можна побачити і почути численні, широковживані у Банку абревіатури. Для полегшення сприйняття подаємо нижче найбільш розповсюджені з них.

CAS Country Assistance Strategy Стратегія допомоги країні
ЕА Environmental Assessment Екологічна оцінка
ESW Economic and Sector Works Економічні і галузеві дослідження
GEF Global Environmental Facility Глобальний екологічний фонд
HIРС Heavily Indebted Poor Country Бідна країна з великою заборгованістю
IBRD International Bank for Reconstruction and Development Міжнародний банк реконструкції та розвитку
ICR Implementation Completion Report Звіт про завершення впровадження проекту
IDA International Development Association Міжнародна асоціація розвитку
IFC International Finance Corporation Міжнародна фінансова корпорація
IMF International Monetary Fund Міжнародний валютний фонд
JSA Joint Staff Assessment Спільна експертна оцінка
LDP Letter of Development Policy Лист щодо стратегії розвитку
МОР Memorandum of the President Меморандум Президента
NGO Non-Government Organization Неурядова організація
PAD Project Appraisal Document Документ з оцінки проекту
PD Program Document Довідка про програму
PIC Public Information Center Центр інформування громадськості
PID Project Information Document Інформаційна довідка про проект
PRSP Poverty Reduction Strategy Paper Документ щодо стратегії зменшення бідності
PAL Programmatic Adjustment Lending Програмна системна позика