Невід’ємною складовою внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти є проведення маркетингово-моніторингових та соціально-педагогічних досліджень.
З метою вивчення стану якості внутрішнього освітнього середовища, задоволеності якістю надання освітніх послуг, вимог ринку праці до фахівців із вищою освітою відділом забезпечення якості освіти та інноваційного розвитку у 2017/2018 навчальному році проведено такі дослідження:
Результати опитування абітурієнтів
“Мотиви вибору вищого навчального закладу”
В опитуванні взяли участь 303 респонденти. За результатами опитування абітурієнтів:
порядок очікувань від студентського життя виявився таким: набути знання та досвід, що допоможуть у житті (77,6 %); знайти роботу у своїй сфері діяльності (51,2 %); завести корисні зв’язки (48,5 %); знайти друзів (43,2 %); проявити себе лідером (19,5 %); брати участь у студентському самоврядуванні (12,2 %).
Результати дослідження
“Вимірювання рівня інтелекту та креативності першокурсників”
Загальна кількість опитуваних склала 864 особи, з них 69,8 % дівчат і 30,2 % юнаків.
Тестування на рівень інтелекту та його структури проводилося за методикою Р. Амтхауера. Результати дослідження демонструють таке: середній рівень інтелекту у студентів – 114,7 із максимально можливих 192 балів за цим тестом. Максимальне значення – 117,40 балів – набрано студентами факультету менеджменту і маркетингу, мінімальне значення – 107,4 бали – студентами факультету економіки і права.
Середня оцінка рівня розвитку складових IQ: вербальний інтелект – 62,0 % (від максимального значення); математичний інтелект – 54,7 % (від максимального значення); просторовий інтелект – 43,7 % (від максимального значення).
Оцінка рівня креативності за методикою Е. Торренса: гнучкість мислення – 8,1 бала (із 10 максимальних); оригінальність мислення – 9,4 бала (із 20 максимальних).
Оцінка емоційного інтелекту за методикою Н. Хола дорівнює 34,1 бала (низька оцінка): емоційна обізнаність – 8,3 бала (середній рівень); управління своїми емоціями – 2 бали (низький рівень); самомотивація – 7,4 бала (середній рівень); емпатія – 8,7 бала (середній рівень); розпізнавання емоцій інших людей – 7,8 бала (середній рівень).
Результати дослідження
“Адаптація першокурсників у ЗВО” (серед студентів І курсу)
На думку студентів, адаптувалися 92,3 % (зокрема, 44,0 % повністю адаптувалися до навчання у ЗВО, 48,3 % – частково). Не жалкують, що навчаються у ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 98,1 % (зокрема, 75,8 % – повністю, 22,3 % – частково).
Результати дослідження
“Задоволеність якістю освіти в ХНЕУ ім. С. Кузнеця” (IV курс)
В опитуванні взяли участь 313 студентів (51,3 % українських студентів ІV курсу).
Задоволеність студентів ІV курсу якістю освіти в університеті становить 78,3 % (рис. 1). Рівень задоволеності за статтю майже однаковий: юнаки – 78,7 %, дівчата – 78,2 %.
Найвища задоволеність (83,5 %) традиційно спостерігається у блоці “Навчальні ресурси з дисциплін” (запитання стосовно відповідності потребам студентів бібліотечних ресурсів та послуг, можливості за потреби користуватись інтерактивними ресурсами, певним обладнанням або спеціальними приміщеннями, а також персональними навчальними системами) і “Загальне враження від навчання” (85,6 %).
Найвищі оцінки отримані для запитань: “Користування ПНС для роботи з навчальними дисциплінами”, “Допомога викладачів у разі потреби” – 93,9 %.
У блоці “Оцінювання та зворотний зв’язок” задоволеність становить 80,3 %, що значно вище, ніж у 2017 році (67,8 %).
У блоці запитань “Можливості навчання” (запитання щодо теоретичних знань, сучасності матеріалу, практико-орієнтованості навчання за освітньою програмою, якості вибіркових дисциплін, отриманих у процесі навчання компетентностей) задоволеність становить 73,4 %.
Задоволеність якістю освіти за спеціальностями нерівномірна навіть усередині факультетів та заслуговує на детальну увагу за кожним блоком питань.
Відгуки та побажання у відкритих запитаннях написали 83,1 % респондентів. Більшість відгуків про університет були позитивними, більшість побажань стосувалося необхідності розвитку практико-орієнтованості навчання, інтерактивності та розширення арсеналу методів викладання, сучасності програмного забезпечення та обладнання.