АНЦИФЕРОВ Олексій Миколайович

10.08.1867, Воронеж – 05.03.1943, Париж

З родини викладачів гімназії. Після закінчення Воронежської гімназії вступає до юридичного факультету Імператорського Московського Університету, де особливий вплив на становлення Анциферова як вченого дослідника робить проф. О. І. Чупров. У 1890 р. закінчує курс навчання і працює в земстві, будучи повітовим і губернським голосним Воронежської губернії. У 1899 р. у званні Почесного Світового Судді відправляється в наукове відрядження до Німеччини. Першу самостійну друковану працю присвячує проблемам оренди селянських душових наділів у Росії.

З 1903 р.– приват-доцент Імператорського Харківського університету. Після повторної наукової поїздки в Німеччину і Францію захищає магістерську дисертацію «Кооперація в сільському господарстві Німеччини і Франції» (1907 р.), одержує посаду екстраординарного професора Харківського університету по кафедрі статистики очолює статистико-економічний семінар юридичного факультету.

З 1912 р.– професор Вищих комерційних курсів Харківського купецького товариства (вів курси «статистика», «історія і теорія кооперації«, «кооперативний кредит»), професор Харківських вищих жіночих курсів. Читає лекції з кооперації в Комерційному інституті і Народному Університеті ім. О. І. Шанявського в Москві.

Наукову і викладацьку діяльність сполучає з участю в суспільному житті міста і країни. Активний діяч кооперативного руху, один з авторів статуту Московського народного банку і член його Ради, голосний Харківської міської думи, голова її фінансової комісії, голова комітету сприяння сільськогосподарській кооперації і Піклувальної ради Суспільної бібліотеки в Харкові, член комітету сільських ощадно-позичкових і промислових товариств при Московському товаристві сільського господарства, член Ради Харківського товариства сільського господарства, член юридичного товариства при Харківському університеті, учасник міжнародних конгресів кооператорів у Баден-Бадені і статистиків у Відні, Всеросійського з’їзду кооператорів у Києві (1913 р.). У 1917 р. очолює законодавчу комісію з вироблення «Положення про кооперативні товариства та їх союзи», прийнятого 20 березня 1917 р. У травні 1917 р. захищає докторську дисертацію «Центральні банки кооперативного кредиту».

В роки Громадянської війни активно підтримує Білий рух, бере участь у роботі Академічного союзу. З 1920 р.– в еміграції. У травні 1921 р. на Всеслов’янському Кооперативному З’їзді, представляючи російський «Сільскосоюз», бере участь у розробці проекту організації Російського Інституту сільськогосподарської кооперації (ІСГК) у Празі, протягом ряду років очолював Раду інституту, працює редактором наукових видань інституту, входить до складу редакцій науково-дослідних журналів, що виходять у Празі російською мовою. З кінця 1920-х рр. завідує кафедрою сільськогосподарської кооперації і кооперативної статистики в ІСГК. Професор Російського відділення юридичного факультету при Паризькому університеті, глава Російської академічної групи, один з організаторів Міжнародного Інституту з вивчення соціальних рухів, глава правління науково-дослідного гуртка «До пізнання Росії».

Сферою наукових інтересів О. М. Анциферова була кооперація (переважно в сіль- ському господарстві) і кооперативний рух у Росії, фінансова і банківська діяльність у кооперації. Доктор політичної економії і статистики (1917 р.), професор (1907 р.); статський радник. Удостоєний премії Паризької Академії Наук (1942 р.).

Деякі роботи:
Аренда крестьянских душевых наделов и ее значение: Доклад, читанный в заседании Харьк. юрид. общ-ва 25 марта 1901 г.– М., 1902.
Система домашней промышленности.– Х., 1903.
Учение о заработной плате.– Х., 1904.
Курс элементарной статистики: Пособие к лекциям. ч. I (1-е изд.).– Х., 1908.
Кооперация в сельском хозяйстве Германии и Франция. (1-е изд.).– Воронеж, 1907.
Очерки по кооперации. Сборник лекций и статей 1908 – 1912 гг. (1-е изд.).– М., 1912.
Центральные банки кооперативного кредита.– Х., 1916.
Кооперативный институт и музей.– Х., 1914
Новая форма кооперации. Снабжение деревни электрической энергией.– М., 1912.
Новый кооперативный закон я ближайшие задачи русской кооперации.– М., 1917.
Московский Народный Банк.– М., 1917.
Центральные банки кооперативного кредита.– Пг., 1918.
Cooperative Credit and Rural Cooperation in Russia.– США, 1929.
Важнейшие законодательные акты Державы Российской.– Париж, 1950.

Література:
Телицин В. Л. Алексей Николаевич Анциферов: Краткий биографический очерк // Кооперация. Страницы истории.– Вып. 4.– М., 1994.
Лортикян Э. Л. Украинские экономисты первой трети ХХ столетия: Очерки истории экономической науки и экономического образования.– Х., 1995.