Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Вернон Ломакс Сміт

 

Вернон Ломакс Сміт

 
Вернон Ломакс Сміт – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року (разом з Деніелем Канеманом) за затвердження лабораторних досліджень в якості інструмента емпіричного аналізу в економіці при дослідженні альтернативних ринкових механізмі.
 
Вернон Ломакс Сміт народився 1 січня 1927 року в місті Віхіта, штат Канзас, де навчався в міській школі Wichita North High School і християнському університеті Friends University. В.Сміт отримав ступінь бакалавра з електротехніки в Каліфорнійському технологічному інституті, в 1949р. ступінь магістра з економіки в Канзаському Університеті в 1952р. і докторську ступінь з економіки в Гарвардському Університеті у 1955р. В юності В.Сміт, як і його батьки, симпатизував ідеям соціалізму, але пізніше відмовився від «спадкових» ідеологічних симпатій і був у свій час радником відомого своїм антикомунізмом американського сенатора Б. Голдуотера[1].
 
Вперше Вернон почав викладати в школі менеджменту Krannert School of Management при Університеті Пердью, де був викладачем з 1955р. по 1967р. За цей час він просунувся по академічних сходах, ставши професором. Саме в цій школі В. Сміт поринув у роботу з методами експериментальної економіки. В.Сміт був запрошеним професором Стенфордського Університету в 1961-1962 рр., де познайомився з Сідні Сігел, захопленим питаннями експериментальної економіки. В.Сміт переїхав зі своєю родиною в Массачусетс, де з 1967р. по 1968р. викладав в Університеті Брауна, а потім до 1972р. навчав студентів Массачусетського Університету. Він також отримав посаду у Центрі перспективних досліджень в області поведінкових наук, де залишався з 1972р. по 1973р. і у Каліфорнійському технологічному інституті. В останньому Вернон заручився підтримкою з боку науковців в своєму прагненні формалізувати методологію експериментальної економіки.
 
Найбільшу популярність здобули досліди В.Сміт з моделювання формування рівноважної ціни, роботи аукціонів і фондової біржі. Поставлені досліди в основному підтвердили традиційні економічні теорії. Ще студентом Вернон Сміт співпрацював з професором Едвардом Чемберліном, який хотів перевірити гіпотезу про збіжність процесу вільних ринкових торгів до конкурентної рівноваги експериментальним шляхом. Однак, складений механізм вийшов не зовсім вдалим. Рівень угод нерідко опинявся вище ефективного, а ринкові ціни - нижче рівноважних. Отже, у дійсності, теорія не підтвердилася на практиці.
 
Після визнання економічних праць Вернона Сміта  економічну науку можна віднести до наук експериментальних. Завдяки йому тепер будь-яка економічна теорія могла бути досліджена на практиці[2].
 
Експериментальну економіку можна охарактеризувати як перевірку положень економічної теорії на діях реальних людей – економічних суб’єктів в контрольованих ситуаціях. Ключовий елемент експериментальної економіки - не мотиви поведінки і навіть не тільки дії людей. Ціль її - контрольовані ситуації. Скажімо, в економічній теорії багато написано про досягнення рівноважної ціни, тобто такої, з якою погоджуються і продавці, і покупці. При цьому передбачається, що не купити і зберегти гроші покупець не може. В. Сміт організовує експеримент, в рамках якого покупців переконують в тому, що даний товар можна купити дешевше, а продавців - в тому, що його можна продати дорожче. Протягом 50 років він провів тисячі експериментів з різними категоріями населення: від школярів до промислових магнатів і конгресменів. Хоча заздрісники стверджують, що «лабораторними щурами» для В. Сміта були в основному студенти. В одному зі своїх виступів Вернон Сміт сказав, що «в людині закладено почуття ринку». Тобто навіть якщо немає ринкових умов, людину тягне до того, щоб поторгуватися, щось обміняти. Переваги ринкового механізму можна бачити за межами ринку, коли діє як принцип взаємного обміну товарами та послугами «ти - мені, я - тобі». Правила ринку і права власності з'явилися самі по собі, а держава лише оформила їх[3].
 
Експериментальну економіку можна віднести до інституційної школи, оскільки, в ній підкреслюється важливість інститутів, що розуміються, як правила регулювання ринків і систем обміну. І люди, на думку Вернона Сміта, вважають, що вільний ринок і права власності - це щось на приклад озера або гори, тобто, те, що існує без людини, без її зусиль і дій. І так само, як подорожньому потрібно просто прийти до озера або гори, точно також, по поширеній думці, господарюючі суб'єкти просто приходять в ринкову економіку і бачать, що там є права власності. А якщо вони це зрозуміли, то цих суб’єктів починають визнавати[4].
 
Вернон Сміт був консультантом при приватизації електроенергетики Австралії і Нової Зеландії, в численних дискусіях щодо дерегулювання електроенергетики США він брав участь настільки активно, що отримав премію від відповідного федерального комітету. Зі своїми колегами він не просто розробляв ринкові механізми для конкретних додатків, але і перевіряв, як вони практично діють.
В Австралії та Новій Зеландії Вернон Сміт працював двічі - в 1993 і 1996 рр. Його команда проводила двотижневий семінар, на якому учасникам ринку пояснювалися правила ринку, які визначаються об'єктивно, а не відповідно до правил, що регулюють ринок зверху[1].
 
Досить важлива роль Вернона Сміта в експериментах теорії аукціонів. Вона з’явилася як результат перетину мікроекономіки і комп’ютерних ігор на початку 1960р. Майже вся теорія була створена Вільямом Вікрі (американський економіст, лауреат Нобелівсткох премії 1996 року). Однак, його робота була виключно у теоретичній області. У дійсності, ніхто не міг знати точно, яких результатів можуть дати різні типи аукціонів. Вернон Сміт схотів дізнатися чи співпадає теоретична сторона аукціонів з практичною точкою зору. Нажаль, теоретичні положення не підтверджується на практиці. Якщо результати торгів на аукціонах по першій ціні лише незначно відхиляються від цін голландських аукціонів, то ціни на аукціонах по другій ціні завжди відхиляються вгору від цін англійських аукціонів. Цей розрив не зникає навіть якщо учасники аукціону накопичують досвід[5].
 
Вернон Сміт засновник експериментальної теорії економічної поведінки. На його рахунку 200 наукових статей і книг про теорію капіталу, фінанси і експериментальну економіку.
 
Головні праці Вернона Сміта з економіки:
 
1) Журнал з політичної економії (Journal of political economy), 1962.
2) Мікроекономічна теорія як експериментальна наука (Microeconomic theory as experimental science), 1982.
3) Економетріка (Econometrica), 1988.
4) Права власності і анонімність в торгових іграх (Ownership and anonymity in games of trade).
5) Ігри і економічна поведінка (Games and economic behavior).
6) Американський економічний огляд (American economic review), 1982.
 
Вернон Сміт збагатив економіку  новими методами, а також зміцнив зв’язок емпіричних досліджень з теоретичними, тобто, намагався довести теорію на практиці. Вернон Сміт надав поштовх для розвитку економічної науки у майбутній історії економіки.
 
Література:
 
  1. Воронов Ю.В. Нобелівська премія за ринок з людським обличчям // Економіка і організація промислового виробництва, 2003, № 1.
  2. Белянін А.Дэніел Канеман и Вернон Сміт: економічний аналіз людської поведінки (Нобелівська премія за почуття реальності). – Питання економіки, 2003, № 1.
  3. Вернон Сміт Експериментальна економіка, 2008р. – 808с.
  4. Лумз Г. Експериментальні методи в економічній теорії. – Панорама економічної думки кінця ХХ століття. СПб, 2002.
  5. Стребулаєв И. Пограємо в економіку! Експериментальні методи в економічній освіті. М., 1997.
Кiлькiсть переглядів: 685