Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Теодор Уильям Шульц

Теодор Уильям Шульц

(Theodore William Schultz)

 
Біографія. Американський економіст Теодор Уильям Шульц народився в 1902 році  близько Арлінгтону (штат Південна Дакота) на фермі. На жаль, життя склалося так, що він не міг відвідувати школу, працював з батьками на фермі і тільки у 1921 році поступив на короткострокові агрономічні курси при коледжі штату Південної Дакоти. У 1920 році під час економічного спаду спостерігалося різке падіння цін на сільськогосподарську продукцію, банкрутство банків, разоріння або загроза разоріння фермерів. Намагаючися розібратися у глибинних причинах цих явищ, Теодор Шульц у 1924 р.повернувся до коледжу і закінчив його у 1926 році, отримав диплом бакалавра.
 
Теодор Шульц продовжив своє навчання у Вісконському університеті, закінчив його у 1928 році, отримав ступінь магістра, а через два роки - доктора наук за спеціальністю «економіка сільського господарства». Сферою інтересів молодого науковця була поведінка сільськогосподарських виробників в інших країнах
 
В ті часи у Вісконському Університеті співробітники  вузу створили  міжфакультетську організацію дослідження соціальних проблем, яка здійснювала консультації для уряду штату і готувала проекти аграрного законодавства. Ці матеріали лягли в основу сільськогосподарської політики Нового курсу.
 
З 1930 до 1943  року Шульц викладає економіку сільського господарства у коледжі штату Айова (зараз це університет штату Айова) в Еймсі. Через чотири роки він стає керівником знов створеної кафедри економічної соціології.
 
Теодор Шульц  одружився на Эстер Флоренс Верт. В їхній сім’ї народилося дві дочки та син.
 
Коли розпочалася Друга світова війна Т. Шульц з групою вчених розпочали дослідження по розробці продовольчої і сільськогосподарської політики воєнного часу. У 1943 році під натиском політичного тиску у знак протесту Шульц та його колеги пішли у відставку. Того ж року Шульц поступив до Чикагського університету на посаду професора економіки, через три роки став заслуженим професором, у 1952 році був назначений завідуючим кафедрою, де працював протягом чотирьох десятків років.
 
У 1972 році Шульц вийшов на пенсію, отримавши звання почесного професора Чикагського університету.
 
Помер Теодор Шульц  в Еванстоні (шт. Іллінойс) 26 лютого 1998 року.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Теодор Шульц отримав Премію «Пам’яті Нобеля» з економіки у 1979 році спільно з У. Артуром Льюісом за «новаторські дослідження економічного розвитк у додатку до проблем країн, що розвиваються». Коли проходила презентація лауреатів, член Шведської королівської академії наук Ерік Лундберг назвав Шульца «першим вченим, який узагальнив аналіз воздії інвестицій на продуктивність в галузі сільського господарства. Шульц та його учні показали, що американська економіка протягом довгострокового часу отримувала більший дохід від «людського капіталу», ніж від «речового капіталу».
 
У 1949-1967 роках Теодор Шульц займав посади директора і віце президента Національного бюро економічних досліджень. Він був також управляючим Міжнародного центру досліджень проблем розвитку в Канаді, опікуном Ради з народонаселення при Інституті поточних світових проблем і Міжнародної ради сільськогосподарського розвитку.
 
Т. Шульц поєднував практичні дослідження, наукову роботу та викладання. В якості президента Американської економічної асоціації у 1960 році Т. Щульц приїздив до Радянського Союзу за запрошенням Академії наук СРСР.
 
Крім Нобелевської премії Шульц у 1972 році отримав медаль Френсіса Уолкера, яку йому присудила Американська економічна асоціація, а у 1976 році – медалі Леонарда Елмхерста міжнародної сільськогосподарської економічної асоціації. Т. Шульц був членом Американської економічної асоціації і американської Національної Академії наук, членом – засновником Національної академії освіти, а також членом Американського філософського суспільства, членом Американської академії науки та мистецтв.
 
Т. Шульц отримав почесні вчені ступені від Грінел-коледжу та коледжу штата Південної Дакоти, Вісконського, Діжонського університетів, Чилійського католічного, університетів штатів Мічіган и Північна Кароліна.
 
Наукова діяльність. У початковий період своєї наукової діяльності Т. Шульц цікавився загальносвітовими сільськогосподарськими проблемами. Після другої світової війни він займався проблемами, які були пов’язані із економічним зростанням внаслідок матеріальної допомоги згідно плану Маршалла у Західній Німеччині. У п’ятидесяті роки Шульц був керівником проекту  «Технологічної допомоги Латинській  Америці», який охоплював усі сектори економіки слаборозвинутих країн, в тому числі сільське господарство.
 
Ставши професором Чикагського університету, Теодор Шульц опублікував чотири книги, які були пов’язані із сільськогосподарськими програмами, в тому числі у 1953 році  базовий підручник з економіки сільського господарства «Економічна організація сільського господарства» (The Economic Organization of Agriculture, Mc Graw-Hill). Іншим відомим підручником цього вченого у 1963 році  став підручник з економіки освіти «Економічна цінність освіти» (The Economic Value of Education, ColumbiaUniversityPress). Наступною стала книга «Перетворення традиційного сільського господарства» (Trans forming Traditional Agriculture, Yale University Press), яка вийшла у 1964 році.
 
Такі книги, як «Економічні кризи  у світовому сільському господарстві» (Economic Crisesin World Agriculture, University of  Michigan Press, 1965), та «Економічне зростання і сільске господарство» (Economic Growthand Agriculture, McGraw-Hill, 1968) свідчать про те, що Т. Шульца завжди турбували проблеми розвитку країн «третього світу». 
 
Ще у п’ятидесяті роки Теодор Шульц одним з перших почав досліджувати категорію «людського капіталу». Шульц вважав, що освітній рівень населення переважно визначає його здібність використовувати технологію та інформацію як для розвитку, так і для структурної перебудови економіки. До цього часу дослідження переважно були націлені на визначення вартості обладнання, землі, а цінність людського капіталу залишалася поза зони наукових досліджень. Шульц опублікував в 1960 році статтю у «Журналі політичної економії» («Journal of Political Economy») під назвою «Створення капіталу завдяки освіті» («Capital For mation by Education»), де запропонував свої оцінки вартості робочої сили, які охоплюють витрати на освіту, і вартості праці, яка загублена людиною протягом навчання. Зрозуміло, що розрахунки Т. Шульца були приблизними, сама проблема довгий час ігнорувалася як предмет дослідження. Але з часом,  більшість вчених впевнилися в тому, що капіталовкладення в освіту, в людський капітал, можуть стати вирішальним фактором економічного розвитку країн, які розвиваються. Т. Шульц розглядав категорію людського капіталу у широкому сенсі. Розвиток його передбачає не тільки капіталовкладення в освіту у вищих навчальних закладах, так і дома, на роботі, а також капіталовкладення у сферу охорони здоров’я та науки. Першою публікацією з проблеми людського капіталу була робота «Економічна сцена, що виникає, і шкільна освіта» («The Emerging Economic SceneandIts Relationto High School Education»), яка була опублікована у 1958 році. Свої наукові висновки Шульц намагався розповсюджувати. Він у 60-ті роки заснував Центр порівняльної освіти, організував проведення симпозіуму по обговоренню проблем, які пов’язані із шкільною освітою, капіталовкладеннями в освіту та охорону здоров’я, а також освітою безпосередньо на робочих місцях. Дослідженню людського капіталу присвячені книги «Вкладення у людський капітал: роль освіти та наукових досліджень» (1971р.) та «Інвестиції в людей: економіка якості населення» (1981 р.). Шульц розглядав проблеми створення якісно нової робочої сили в умовах НТР, демографічні аспекти цієї проблеми.
 
У подальших своїх дослідженнях Т. Шульц більше уваги приділяв освіті серед жінок та вищій освіті молоді, яка би мала можливості використати свої знання для поліпшення умов економічного, культурного рівня слаборозвинутих країн.
 
Т. Шульц вважав необхідним визначити політику, яка би спряла поширенню захованих у сільському господарстві можливостей та викоростання їх. Це стало складовою частиною його стратегії динамічного зростання.
 
Основні наукові праці Т. Шульца:
  1. The Tariffs on Barley, Oats, and Corn. Madison, 1933;
  2. Agriculture in an Unstable Economy. New York, 1945;
  3. Production and Welfare of Agriculture. New York, 1949;
  4. Measures for Economic Development of Underdeveloped Countries. New York, 1951 (всоавт.);
  5. The Economic Organization of Agriculture. New York, 1953;
  6. The Economic Value of Education. New York, 1963;
  7. Transforming Traditional Agriculture. New Haven, 1964;
  8. Economic Growth and Agriculture. New York, 1968;
  9. Investment in Human Capital: The Role of Education and of Research. New York, 1971;
  10. Economics of the Family: Marriage, Children, and Human Capital. Chicago, 1974 (ред.);
  11. Distortions by the International Donor Community. Promoting Increased Food Production in the 1980's. Proceedings of the Second Annual Agticultural Sector Symposia. 1981, January 5-9. Washington, 1981;
  12. Investing in People: The Economics of Population Quality.Berkeley, 1981.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Т. Шульца.
  1. New York Times. 1979, October 17;
  2. Ranis G. The 1979 Nobel Prize in Economics//Science. N 206. 1979, December 21, pp. 1389-1391;
  3. Sills D.L (ред.). International Encyclopedia of the Social Sciences: Biographical Supplement. Vol. 18. New York 1979;
  4. Scandinavian Journal of Economics. 1980. Vol. 82. N 1;
  5. Блауг М. Шульц, Теодор У. // 100 великих экономистов после Кейнса = Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2009. — С. 363-365. — 384 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-03-3;
  6. Theodore William Schultz (англ.). — статья из Encyclopædia Britannica Online. Проверено 13 июня 2014.
Кiлькiсть переглядів: 678