Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Рональд Гаррі Коуз

 

Рoнальд Гaррі Кoуз (Ronald Harry Coase)

 
Рональд Коуз – не ліберал, а просто ринковий соціаліст, хоча і «дуже ринковий»
 
Біографія. Всесвітньовідомий економіст Рональд Гаррі Коуз народився в англійському місті Уіллесден в 1910 р. У 1929 р. закінчив класичну середню школу і, склавши іспити, він вступив до Лондонської школи економіки. Там його вчителем був Арнольд Плант, відомий англійський економіст, спеціаліст з проблем управління бізнесом. Саме тоді юний Коуз пізнав глибокий інтерес до вивчення проблем власності. В 1932 році закінчивши Лондонську школу економіки, він зайнявся науковою та викладацькою діяльністю. Спочатку він викладав в Школі економіки і статистики в Данді (1932-1934 рр.), потім в Ліверпульському університеті (1934-35 рр.), а з 1935 р. - в Лондонській школі економіки, куди його запросили читати курс економіки організацій та підприємств суспільної сфери. Під час Другої світової війни працював у військовому відомстві. Після війни він повернувся до свого старого місця роботи, а саме, до Лондонської школи економіки. У 1948 р. Коуз, отримавши стипендію Фонду Рокфеллера, протягом 9 місяців перебуває в США, де вивчає організацію американської служби радіомовлення. Працюючи в Лондонській школі економіки він досяг ступеня доктора наук та вирішив переїхати до США. Там він працював в університеті в Баффало (1951р.), який знаходиться в штаті Нью-Йорк, а з 1958 року – в університеті штату Вірджінія. У 1964 році Рональд Коуз став професором Чиказького університету. Помер видатний економіст 2 вересня 2013 року.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок Рональда Коуза у розвиток економічної науки був відзначений Нобелівською медаллю та премією у 1991 р. з економіки за «відкриття і ілюстрацію важливості трансакційних витрат і прав власності для інституціональних структур та функціонування економіки». Р.Коуз був членом Американської та Британської академій наук, почесним професором Чиказького університету. Він положив початок кардинальної революції в економічній думці. Коуз є основоположником і основним представником неоінституціоналізму. Його вважали вченим який справді був прихильником «реального» погляду на економіку. Його вплив на економічну науку мав фундаментальний характер. Коуз скептично ставився до математизації економічної науки без врахування уроків соціології, історії та права, і сама це було причиною тому, що він викладав на юридичному факультеті, а не на економічному, хоча присвячував все своє життя саме економіці.
 
Наукова діяльність. У 1937р Коуз написав свою першу велику статтю «Природа фірми», де за предмет дослідження він взяв найменшу клітинку економічного організму – господарську діяльність фірми. Він хотів дізнатися, чому виробництво всередині фірми іноді координується в централізованому порядку, а іноді визначається децентралізовано ринковими силами. Щоб зрозуміти це, він вирішив розглянути всю діяльність фірми у двох напрямках – вертикальному і горизонтальному. Р. Коуз зарекомендував себе послідовним прихильником демократичних цінностей. Гарантії демократії, на його думку, можуть здійснюватися за допомогою чисто економічних методів, які до того ж обіцяють чималі вигоди для держави. Він запропонував розукрупнити і передати в руки приватних підприємців монополізовані державою галузі промисловості, такі, як залізничний транспорт, телерадіомовлення, пошта та деякі інші, що дають досить ефемерні доходи, а то є збитковими без державної підтримки, і таким чином дуже швидко перетворити їх у прибуткові. Розроблені ним форми контрактів дозволили створити можливості для виникнення ринків і в цих галузях. Так, пропонуючи шляхи створення ринку в засобах телерадіо-комунікацій Великобританії і США, Р. Коуз спростував існуюче переконання, що без державного контролю конкуруючі радіостанції почнуть вести передачі на однакових хвилях, створюючи один для одного перешкоди і загальний хаос. Він стверджував, що якщо буде встановлено право приватної власності на електромагнітні хвилі, то негайно виникне ефективний ринок, і ні в якому держконтролі потреби не буде. Він запропонував організацію аукціонного продажу прав на мовлення на певних частотах, після чого в системі комунікації встановилися б нормальні ринкові відносини. Дана галузь, як і інші підприємства, передані або продані в приватну власність, починають підкорятися загальним законам ринкової економіки та дисципліни ринку, використовують закономірності трансакційних витрат, а держава поповнює бюджет за рахунок сум, одержуваних від аукціонів і податків.
 
Таким чином, була теоретично доведено, а потім підтвердилася на практиці економічну доцільність роздержавлення національного господарства, яке склало суть «теореми Коуза», розробленої їм у великій статті «Проблема соціальних витрат». У цій статті, яка так само, як і його попередні роботи, була спрямована проти панування на Заході в 40-50-х роках тенденції вбачати лише недоліки ринкової економіки і закликати до регулюючого втручання держави в економіку для «приборкання ринку», особливо наголошуючи на екологічну шкоду, що завдається некерованим господарським розвитком. Р. Коуз показав економічну неспроможність прямолінійного вирішення проблем. На його думку у державному контролі ринкової економіки містяться як позитивні, так і негативні моменти. Тому він вважав, слід шукати шляхи мінімізації цих збитків, і власник сам буде зацікавлений у ліквідації порушень екологічної обстановки і доб'ється цього іншими, більш ефективними і дешевими засобами. Власник власності (на відміну від держави) знайде оптимальний шлях вирішення проблем або за рахунок технологічних удосконалень виробництва, або за рахунок викупу навколишньої землі. Роботи Р. Коуза головним чином розширили розуміння парадигми прав власності і ґрунтовно вплинули на перегляд підходів економістів до діяльності фірм, збитку, що заподіюється їх діями, і в цілому більш глибокому знанню економічного підґрунтя процесів, що відбуваються на ринку. Необхідно підкреслити, що існує багато випадків, де теорема Коуза не може бути використана. Це відбувається, коли переговори неможливі або ж дуже дорогі (наприклад, коли необхідна присутність великої кількості сторін при складанні договору або в диспуті).
 
Найвідоміші наукові праці Р. Коуза.
  1.  Coase, Ronald. The Nature of the Firm // Economica, Vol. 4, No. 16, November 1937 pp. 386–405.
  2.  Coase, Ronald. The Problem of Social Cost // Journal of Law and Economics, v. 3, n°1 pp. 1–44, 1960.
  3. Coase, Ronald. Durability and Monopoly // Journal of Law and Economics, vol. 15(1), pp. 143–49, 1972.
  4. Coase, Ronald. The Institutional Structure of Production // The American Economic Review, vol.82, n°4, pp. 713–719, 1992. (Nobel Prize lecture).
  5. Коуз Р. Фирма, рынок и право: сб. статей / пер. с англ. Б. Пинскера; науч. ред. Р. Капелюшников. — М.: Новое издательство, 2007. — 224 с. — Серия «Библиотека Фонда „Либеральная миссия“». 
  6. Коуз Р. Природа фирмы / пер. с англ. Б. Пинскера: в сб.: Теория фирмы / сост. В. М. Гальперин. — СПб.: Экономическая школа, 1995. — С. 11−32. — Серия «Вехи экономической мысли».
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність.
  1. М. Блауг Коуз Рональд Гарри // 100 великих экономистов после Кейнса — СПб.: Экономикус, 2009. — С. 128-130. — 384 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). 
  2. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.
  3. Block, Walter. Coase and Demsetz on Private Property Rights. // Journal of Libertarian Studies, 1977, vol. 1, N 2, pp. 111-15.
  4. Block, Walter. Private Property Rights, Economic Freedom, and Professor Coase: Critique of Friedman, McCloskey, Medema and Zorn // Harvard Journal of Law & Public Policy.
  5. Laurence Arnold (3.9.2013). Ronald Coase, Nobel Winner Who Studied Corporations, Dies at 102. Bloomberg.
Кiлькiсть переглядів: 531