Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Роберт Оуен

Роберт Оуен (Robert Owen)

 
Біографія. Роберт Оуен  народився в Англії 14 травня 1771 р. в невеликому містечку під назвою Ньютаун, в  родині дрібного ремісника та потім зумів стати заможним чоловіком. Р. Оуєн закінчив лише початкову школу, але самостійно займався самоосвітою. Девятерічним хлопчиком він  починає працювати, спочатку учнем, а потім приказчиком у мануфактурних магазинах у Лондоні, Манчестері та Стємфорді.
 
Спочатку Р. Оуєн відкриває невеличку майстерню, яка виробляє прядильні машини для промисловості. Потім  -  маленьке ткацке підприємство, де робе він та ще декілька робітників. Р. Оуєн стає співвласником чотирьох фабрік, у 1794 р. очолює  правління акціонерної компанії.
 
У фабричному селищі Ленарк на початку ХІХ ст. Р. Оуен створює зразкове поселення, завдяки якому він стає відомим. Спочатку Р.Оуен організує  в Нью-Ленарку зразкове промислове товариство — колонію. На фабриці було створено майже соціалістичне суспільство: житло для робітників, дитячі садки, біблітеку,  ощадні каси.  Була зменшена тривалість робочого дня для дорослих до 10 годин, заборонена була дітяча була до 10 років і створени для них школи, відмінена система штрафів. Була  поліпшена організація виробництва, підвищина трудова дисципліна та продуктивність праці, створено середовище високої культури у межах фабричного селища. У 1824 р. Р.Оуен переїзжає до США, де створює кооперативну общину. У 1825 р. земельну ділянку, на якої утворює сільськогосподарське виробництво -  комуну «Нью Гармонія». Проіснувавши лише три роки, вона зазнала краху.
 
Комуна в Америці
                                                                               
Комуністичне суспільство було метою Р.Оуена. Він не визнавав приватної власності взагалі та отримання прибутку. Р.Оуен повернувся до Англії, почав займатися суспільною та реформаторською діяльністю,  став  учасником  профспілкового руху.
 
Він розробляв програми реформування капіталізму.
 
Р.Оуен пропонує створити об’єднання виробників та організації кооперативних громад,  у яких обмін товарами здійснявся б за законом вартості за допомогою трудових грошей (бон), які  враховували витрати праці на виробництво товарів.
 
У Лондоні у 1832 р. був створений «Національний банк справедливого обміну праці», а у 1833 р. в Бірмінгемі його філія. Почали використовувати «трудові гроші, які виконували функцію звичайних грошей. Р.Оуен хотів ліквідувати безробіття та створювати робочі місця у кооперативах, де вироблялось би усе небхідне  для задоволення  потреб людини та  продавати надлишки виробленої продукції, використовуя  господарський та комерційний розрахункі.
 
Після 1834 р. Р.Оуен не приймав участі ні у робітничому руху, ні у соціальному  руху взагалі. Поступово його ідеї  перетворилися на теоретичне вчення.
 
Р.Оуен не лише дав критику капіталізму, він поширював  ідеї соціалізму. Його вчення про утопичний соціалізм є одним із джерел наукового комунизму. Перехід до нового соцаільного устрою він вважав можливим без політичної боротьби.
 
Р.Оуен помер 17 листопада 1858 р. у м. Нью-Таун, у Англії.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. У своїх творах Р.Оуен виступив з критикою капіталистичного устрою, він заоактеризував капіталізм як нерозумну систему, суперечливий устрій, який роджує бідність, неосвідченість та війни. Він розкривав антинародну сутність капіталізму. Негативними явищами вважав так звану «трійку бід»: приватну власність, релігію та шлюб на базі власності, що охороняється релігією. Джерелом багатства вважав фізичну працю. Гроші він розглядав як знаряддя несраведливості, тому що при капіталізмі вони перетворилися на велике лихо. Вважав гроші технічним знаряддям, яке полегшує обмінний процес.
 
Р.Оуен співробіт­ничав з літературно-філософським товариством Манчестера. Спочатку він сподівався здійснити реформаторські пере­творення капіталістичного суспільства, але потім (з 1820 р.) перейшов до розробки та пропаганди ідей утопічного соціалізму.
 
Погляди Р. Оуена знайшли подальший  розвиток. Послідовник його  теорії Вільсон Томпсон у праці «Дослідження найсприятливіших для щастя людини принципів розподілу багатства» (1824 р.) обгрунтував думку про те, що робітник не отримує повного продукту своєї праці. Таким чином, він підготував грунт для теорії «додаткової вартості» і «неоплаченої праці», хотів ввести організацію таких підприємств де робітник  залишав собі весь продукт власної праці (кооперативи).
 
У Лондоні,  і в провінціях Англії виникли товариства, організовані за теорією Р.Оуена (1827 р. - «Асоціація фонду). У 1830 р. в Англії існувало вже приблизно 300 кооперативів, видавалося декілька журналів і газет.
 
Р.Оуен  пропагандував ідею комуністичного реформування суспільства.
 
Наукова діяльність. У свої творах Р.Оуен виступив з критикою капіталізму: характеризував його як нерозумну систему, як хаотичний, роз’єднувальний, суперечливий устрій, котрий породжує бідність, неосвіченість та війни. Р.Оуен розкривав антинародну сутність капіталізму, ворожу інтересам трудящих. Приватна власність, на його думку, — основна причина незліченних злочинів і лиха, які випадають на долю людей. Вона спричиняє незчисленну шкоду нижчим, середнім та вищим класам.
 
Джерелом багатства Р.Оуен проголосив фізичну працю. Він вважав, що праця не індивідуальна, а праця взагалі, середня, є мірилом вартості.
 
Він характеризував гроші як зна­ряддя несправедливості та пригноблення, як фетиш, якому всі вклоняються. В грошах він бачив річ, технічне знаряддя, які полегшують обмінний процес, і вважав, що раніше вони були корисними, а в буржуазному суспільст­ві перетворились у вели­ке лихо, тому що служать інтересам капіталістичного егоїзму.
 
Р. Оуен був переконаний у тому, що капіталізм буде замінено новим, комуныстичним, суспільством. Проте його ідея про перетворення устрою мала ідеалістичний характер. Він обстоював думку про зміну суспільства шляхом законодавчих дій та освіти. В раціонально влаштованому майбутньому суспільстві на зміну приватній власності прийде власність суспільна. За своїм державним ладом майбутній устрій Р.Оуен бачив як общину, що буде розділена на шість департаментів: сільське госпо­дарство, промисловість та механіка, література, наука й освіта, домашнє господарство, загальна економіка і торгівля.
 
Р. Оуен вважав необхідним формування такого соціального середовища, що б сприяло ефективної праці та всебічному розвитку людини, яка є її продуктом. Під середовищем він розумі суспільно-економічні відносини, до його складових частин відносить ідеологію, мораль, право, освіту та економічні. Формуванням нового середовища має займатися держава. Р.Оуен дав критику капіталізму, суперечностей господарської системиі, визначивши їх природу та наголосив, що необхідно ліквідувати приватну власність.
 
Вчення Р. Оуена про утопічний соціалізм є одним із важ­ли­вих джерел наукового комунізму. Він пов’язав свою діяльність з долею робітничого класу, хоча, не зрозумів його історичної ролі. На початку 30-х років ХIХ ст. він брав активну участь у роботі англійських профспілок та в кооперативному русі. Нову систе­му Р. Оуен називав комуністичною. Осеред­ком майбутнього суспільного устрою, на думку Р. Оуена, може бути коопера­тивна община, в якій населення буде займатися як сільськогос­подарським, так і промисловим вироб­ництвом, вважав можливим перехід до нового суспільного устрою без політичної боротьби.
 
Характеризуючи майбутній суспільний устрій, Р. Оуен перед­бачив багато рис соціалістичного суспільства: заміну приватної власності колективною, ліквідацію експлуатації людини людиною та зростання добробуту всього суспільства на основі швид­кого розвитку продуктивних сил; знищення основи для еконо­мічної кризи; запровадження політехнічної освіти; усунення протилеж­ності між розумовою та фізичною працею, між містом і селом.
 
Найвідоміші наукові праці
 
  1. Owen R. The life of Robert Owen by himself / R. Owen. – London: Bell and Sons Ltd., 1920. – 325 p.
  2. Оуэн Р. Избранные сочинения в двух томах / Р. Оуэн. – Москва–Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1950. – 768 с.     
  3. Оуэн Р. Об образовании человеческого характера / Р. Оуэн. – 3-е изд. – СПб. – 1893. – 34 с.
  4. Доклад графству Ланарк о плане облегчения общественных бедствий… (1820)
  5. Отчет о Нью-Ленаркском предприятии (1812)
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність
 
  1. Андерсон К. М. Мексиканский проект Роберта Оуена / К. М. Андерсон // История социалитических учений. – М., 1987. – С. 47–68.
  2. Анекштейн А. И. Роберт Оуэн: его жизнь, учение и деятельность / А. И. Анекштейн. – М., 1937. – 123 с.
  3. Аникин А. В. Роберт Оуэн и ранний английский социализм  / А. В. Аникин // Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. –  2-е изд.  М.: Политиздат, 1975. – 384 с. 
  4. Блауг М. Оуэн Роберт / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса. –СПб.: Экономикус, 2008. – С. 230-232.
  5. Герцен А. И. Роберт Оуэн / А. И. Герцен. – Сочинения в девяти томах. Т. 6: Былое и думы. Ч. 6: Англия. Глава IX. Роберт Оуэн. – М.: Государственное издательство художественной литературы, 1957. – С. 202-251.
  6. Лапшина Г. Дерзновение / Г. Лапшина, Д. Валовой, М. Валовая. – М.: Мол. гвардия, 1989. –314 с.
  7. Либкнехт В. Роберт Оуэн: его жизнь и общественно-политическая деятельность./ В. Либкнехт. – СПб.: Молот, 1905. – 187 с.
  8. Неманов И. Н. Оуэн Роберт / И. Н. Неманов. – М.: Советская энциклопедия, 1975. – Т. 19. – С. 347–372.
  9. Роберт  Оуэн / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). – СПб. – 1890. –1907 с.
  10. Туган-Барановский М. И. Оуэн / Очерки из новейшей истории политической экономии: (Смит, Мальтус, Рикардо, Сисмонди, историческая школа, катедер-социалисты, австрийская школа, Оуэн, Сен-Симон, Фурье, Прудон, Родбертус, Маркс) / М. И. Туган-Барановский. – СПб.: Изд. журнала «Мир божий», 1903. – С. 91-109. 
  11. Ege R. L’économie politique et les systèmes sociaux pendant la première moitié du XIXe siècle» dans Nouvelle histoire de la pensée économique / R. Ege. – Paris: La Découverte, 1993. – T. 2. – 476 р.
  12. Paquot T. Utopie: uniformité sociale ou hétérogénéité. Thomas More, Robert Owen, Charles Fourier et André Godin revisités / T. Paquot // Informations sociales. – 2005. – No 125. – Р. 81–94.
  13. Sargant F. R. Owen and his social philosophy / F. Sargant. – P. 1860. – 329 p.                              
Кiлькiсть переглядів: 1347