Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Рагнар Нурксе

Рагнар Нурксе (Ragnar Nurkse)

 
Робота “Міжнародний валютний досвід: уроки міжвоєнного періоду” Рагнара Нурксе є
найкращим дослідженням міжнародних валютних відносин свого часу
Е. Лундберг, відомий шведський економіст (1907-1987 рр.),
професор Стокгольмського університету (1946-1985 рр.),
президент Міжнародної економічної асоціаціії (1968-1971 рр.),
лауреат премії Б. Хармса (1980 р.)
 
Біографія. Рагнар Нурксе (Рагнар В. Нурксе) народився 5 жовтня 1907 р. у м. Кяру Лінфлядської губернії Російської імперії. Базову освіту Нурксе отримав у російськомовній школі, німецькомовній школі (German-language secondary school, Таллінн, 1914-1917 рр.), а потім і приходській школі (Talinn Cathedral School, or Domschule, Талінн, 1917-1926 рр.). У 1926 р. Нурксе вступив до юридичного факультету Тартуського університету (The University of Tartu, Тарту, Естонія), однак не закінчив його, оскільки у 1929 р. вступив до Едінбурзького університету (The University of Edinburgh, Едінбург, Велика Британія). У 1932 р. в Единбурзькому університеті Р. Нурксе отримав ступень магістра з економіки. Впродовж 1932-1934 рр. Р. Нурксе стажувався у престижних європейських університетах, зокрема у Віденському університеті (The University of Vienne, Відень, Австрія) і Женевському університеті (The University of Geneva, Женева, Швейцарія).
 
З 1934 р. по 1945 р. Нурксе працював у міжнародних організаціях. У 1934-1945 рр. він займався фінансово-аналітичною роботою при Секретарiaтi Ліги Націй (The League of Nations, Женева, Швейцарія). У 1946 р. Нурксе працював у складі експертної групи ООН (The United Nations, Нью-Йорк, США), яка займалася проблемами економічного розвитку і збалансованого зростання. У 1947 р.  Нурксе у якості наукового консультанта був запрошений до Міжнародного валютного фонду (International Monetary Fund, Вашингтон, США), але відмовився від пропозиції через бажання займатися науковою діяльністю.
 
Науково-дослідну діяльність Р. Нурксе розпочав у Колумбійському унівeрситеті (Columbia University, Нью-Йорк, США) спочатку у якості запрошеного лектора з проблем міжнародної економіки (1945-1948 рр.), а потім професора економіки (1949-1959 рр.). У 1946-1948 рр. Нурксе був членом Інституту перспективних досліджень (The Institute for Advanced Study, Прінстон, США). У середині 50-х рр. ХХ ст. Нурксе працював на посаді запрошеного професора у багатьох університетах світу, зокрема Коледжі Оксфордського університету (Nuffield College, University of Oxford, Оксфорд, США, 1954-1955 рр.), Стокгольмському університеті (Stockholms universitet, Стокгольм, Швеція, 1956 р.) унівeрситеті СЕМA (University of CEMA, Буенос-Айрес, Аргентина, 1957 р.), унiверситеті Буенос-Айреса (Universiadad de Buenos Aires, Буенос-Айрес, Аргентина, 1957 р.), Босфорському університеті (Boğaziçi Üniversitesi, Стамбул, Туреччина, 1958 р.), Американському університеті в Каїрі (American University in Cairo, Каїр, Єгипет, 1958 р.).
 
У 1959 р. Р. Нурксе був запрошений до Прінстонського університету (Princeton University, Прінстон, США) і призначений на посаду професора економіки та директора міжнародного відділу цього університету, але не встиг приступити до виконання службових обов’язків через раптову смерть.
 
Р. Нурксе помер 6 травня 1959 р. у м. Женева, Швейцарія.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок Р. Нурксе у розвиток економічної науки відзначений багатьма академічними відзнаками та професійними нагородами.
 
Професійне визнання Р. Нурксе пов’язане з його роботою у престижних міжнародних організаціях  і структурах. У 1937-1944 рр. Нурксе був активним учасником економіко-фінансових структур при Лізі Націй, де займався дослідженням міжнародного досвіду і формулюванням принципів майбутньої валютної системи. Саме ідеї Р. Нурксе заклали фундамент для формування Бреттон-Вудської валютної системи на основі фіксованих курсів. 
 
Однак справжнє визнання наукового таланту Р. Нурксе відбулося після його смерті. У 1965 р. у Колумбійському університеті була відкрита кафедра Нурксе, яка успішно працює донині. У 1992 р. у м. Таллінн (Естонія) була відкрита Школа інновацій та управління імені Р. Нурксе (Ragnar Nurkse innovatsiooni ja valitsemise instituut), що займається підготовкою бакалаврів і магістрів у сфері менеджменту, публічного управління, інноваційних технологій та регіональної економіки. У 2007 р. Таллінським технічним університетом (Tallinna Tehnikaülikool) спільно з Банком Швеції (Eesti Pank) була організована серія лекцій і міжнародна конференція, присвячені 100-річниці від Дня народження видатного економіста Рагнара Нурксе. Окрім того, у 2007 р. Таллінським технічним університетом була заснована стипендія імені Рагнара Нурксе, яка щороку преміює найбільш успішних іноземних студентів цього університету.
 
Наукова діяльність. Р. Нурксе є одним з найвідоміших та найавторитетніших економістів ХХ ст., наукова спадщина якого суттєво впливає на розвиток сучасної економічної теорії.
 
Теоретико-методологічні та концептуальні положення, які становлять наукову спадщину Р. Нурксе, є вагомим внеском в сучасну економічну науку та активно використовуються вченими і практиками усього світу при формуванні і реалізації економічної політики держави. Найбільш помітним є внесок Р. Нурксе у розробку теорії “модернізації” країн, що розвиваються, теорії міжнародного руху капіталу, формування моделей “злиденного кола нестачі капіталу” та “хибного кола злиденності”, розвиток теорії збалансованого економічного зростання, а також у застосування соціального підходу до вирішення нагальних економічних питань.
 
Фундаментом наукової спадщини Р. Нурксе є розробка теорії “модернізації” країн, що розвиваються. Для встановлення закономірностей цього процесу та виявлення фундаментальних взаємозв’язків між його компонентами Р. Нурксе розробив низку моделей, що дозволило йому пов’язати різноспрямовані змінні та довести нездатність деяких країн самостійно досягти якісно нового рівня економічного розвитку. Для узагальнення та упорядкування отриманих результатів Р. Нурксе запропонував оригінальну модель “злиденного кола нестачі капіталу”, сутність якої полягає в тому, що нестача капіталу у країнах, що розвиваються, спричиняє низьку продуктивність праці, яка обумовлює низький рівень доходів населення цих країн і як наслідок недостатні стимули до інвестування. На думку Нурксе, для того, щоб розірвати “злиденне коло нестачі капіталу”, країнам, що розвиваються, необхідно активніше залучати зовнішні (іноземні) інвестиції. Окрім того, Нурксе довів необхідність одночасного інвестування в усі галузі економік країн, що розвиваються, оскільки це є передумовою поліпшення економічної кон’юнктури і забезпечення “збалансованого” економічного зростання в цих країнах.
 
Іншим досягненням наукової доктрини Р. Нурксе є розробка моделі міжнародного руху капіталу. Ґрунтуючись на даних зі світової економічної історії, Нурксе дійшов висновку, що для країн з експорторозширюючим типом економічного зростання характерний стабільно високий попит на капітал, який вони, здебільшого, імпортують. Натомість для країн з імпорторозширюючим типом економічного зростання характерний низький попит на капітал, яким вони експортують. Модель міжнародного руху капіталу Нурксе дозволила пояснити зовнішньоекономічну політику багатьох країн світу у ХХ ст. і передбачити феномен економічного піднесення США у другій половині ХХ ст.
 
Наукові розробки Р. Нурксе сприяли формуванню міждисциплінарного підходу до вирішення проблеми економічної відсталості країн, що розвиваються. Сучасною наукою і практикою їх визнано ефективним інструментом прискорення економічного розвитку в країнах, що розвиваються, у довгостроковій перспективі.
 
Найвідоміші наукові праці Р. Нурксе
 
  1. Nurkse R. Internationale Kapitalbewegungen / R. Nurkse. – Wien: Verlag von Julius Springer, 1935. – 248 S.
  2. Nurkse R. International Currency Experience: Lessons of the Inter-War Period. League of Nations. Economic, Financial and Transit Department. Princeton, New York: Princeton University Press, 1944. – 249 S.
  3. Nurkse R. Conditions of International Monetary Equilibrium. Essays in International Finance / R. Nurkse. – Princeton: Princeton University, 1945. – 24 S.
  4. Nurkse R. The Course and Control of Inflation: A Review of Monetary Experience in Europe after World War I. League of Nations. Economic, Financial and Transit Department / R. Nurkse. – Princeton: Princeton University Press, 1946. – 132 S.
  5. Nurkse R. Patterns of Trade and Development. Wicksell Lectures 1959 / R. Nurkse. – Stockholm: Almquist & Wicksell, 1959. – 62 S.
  6. Nurkse R. Problems of Capital Formation in Underdeveloped Countries / R. Nurkse. – New York: Oxford University Press, 1961. – 172 Р.
  7. Nurkse R. Equilibrium and growth in the world economy / R. Nurkse. – Harvard University Press, 1962. – 380 Р.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Р. Нурксе
 
  1. Haberler G.Р. Nurkse R.: Equilibrium and Growth in the World Economy / G.P. Haberler, R.M. Stern. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 1961. – 347 P.
  2. Kukk K. (Re)discovering Ragnar Nurkse / K. Kukk // Kroon & Economy. – 2004. – №1. – PP. 45-51.
  3. Bass H.H. Entwicklungstheorie. Wer ist wer? – Ragnar Nurkse (1907-1959). Balanced Growth und die Rolle der Kapitalbildung im Entwicklungsprozess / H.H. Bass // Entwicklungspolitik, Information Nord-Süd. – 2007. – №2-3. – PP. 58-60.
  4. Deardorff A.V. Some Reflections on Nurkse’s “Patterns of Trade and Development” / A.V. Deardorff // IPC Working Paper Series. – 2007. – №574. – PP. 1-22.
  5. Kattel R.E. Ragnar Nurkse: Trade and Development / R.E. Kattel, J.A. Kregel, E.S. Reinert. – London, New York: Anthem, 2009. – 504 Р.
  6. Kattel R.E. Ragnar Nurkse (1907—2007): Classical Development Economics and its Relevance for Today / R.E. Kattel, J.A. Kregel, E.S. Reinert. – London, New York: Anthem, 2009. – 364 P.
Кiлькiсть переглядів: 697