Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Майрон Шоулз

Майрон Шоулз (Myron Samuel Scholes)

 
«Я думаю, в нашій глобальній економіці невизначеність постійно зростає. для того, щоб адаптуватися до цього,
нам треба побудувати динамічну економіку і динамічні правила, які допоможуть нам пристосуватися до постійно мінливих обставин»
 
Біографія. Майрон Шоулз народився в Канадській провінції Онтаріо 1 липня 1941 року. Його батько був процвітаючим практикуючим стоматологом, а мати і дядько створили мережу універмагів. Сам М. Шоулз вважав себе дуже хорошим учнем школи. Але після смерті матері, коли Майрону було 16 років, у неї з'явилися проблеми зі зором, в результаті чого він майже осліп, зате, за його словами, навчився мислити абстрактно, уважно слухати. У віці 26 років він переніс кілька операцій на рогівці очей, чому його зір значно покращився.
 
Майрона Шоулза дуже цікавила економіка, особливо фінансова складова. Недарма з самої юності він, спостерігаючи за роботою матері і дядька в сфері бізнесу, навчався у неї і часто ставав скарбником різних підліткових і молодіжних клубів, вдало приторговував в середовищі своїх однолітків, намагаючись зрозуміти закони прибутковості. Перші свої гроші він вклав в цінні папери на фондовому ринку і з трепетом спостерігав за зростанням їх котирувань.
 
Навчаючись в Університеті МакМастер в Гамільтоні, Майрон вивчав роботи Джордж Стіглер і Мілтона Фрідмана, нобелівських лауреатів в області економіки. Його вражали і заворожували складні взаємодії цифр і відсотків, закони зростання і падіння капіталів. Вже тоді він був упевнений, що стане дуже грамотним фінансистом.
 
Після закінчення університету, Шоулз вирішив продовжити справу своєї матері і приєднатися до свого дядька у видавничому бізнесі. Але незабаром він все ж таки вступає до аспірантури Чиказького університету. Там він став вивчати комп'ютери та програмування. Працюючи не покладаючи рук, він домігся високих результатів у цій справі. Можливо, він продовжив вивчати комп'ютерні технології, але його знову покликала його перша велика любов – гроші.
 
Його кандидатська дисертація була присвячена визначенню формули кривої попиту цінних паперів. Він розглядав ринок цінних паперів в більш глобальному масштабі, виявляючи взаємодії та закономірності. Захистивши дисертацію в 1968 році, Майрон Шоулз став асистентом професора в школі менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
 
Майбутній нобелівський лауреат активно спілкується зі своїми однодумцями Франко Модільяні, Стюартом Майерсом, Фішером Блеком і Робертом Мертоном. Вони значною мірою вплинули на його мислення в області корпоративних фінансів і моделей ціноутворення.
 
У 1981 році Майрон Шоулз став постійним членом бізнес - школи юридичного факультету Стенфордського університету.
 
У 1990 році він стає почесним доктором трьох університетів.
 
У 1997 році став лауреатом нобелівської премії.
 
У 2003 році Майрон Шоулз, нобелівський лауреат, будучи одним із партнерів - засновників у американському хедж-фонді разом з нобелівським лауреатом Робертом Мертоном, був замішаний в скандалі щодо ухилення від сплати податків. З боку держави на судовому процесі в якості експерта виступав ще один нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц.
 
Сьогодні Майрон Шоулз щасливо живе зі своєю дружиною, дочками і зятем. Полюбляє у вільний час покататися на лижах або пограти в гольф.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. У 1981 році Шоулз почав працювати в Стенфордському університеті, в 1983 році отримав посаду професора. Продовжуючи дослідження ринку похідних цінних паперів, він почав вивчати проблематику банківського інвестування та податкового планування. У ці роки спільно з колегами Джеремі Булоу і Марком Вольфсоном вчений заклав основи нової теорії податкового планування в умовах невизначеності і асиметричної інформації. Результати цих досліджень були опубліковані в книзі "Податки і бізнес-стратегії: плановий підхід".

У другій половині 1980-х побачили світ чисельні роботи в співавторстві з Марком Вольфсоном: "Податки та планування компенсацій" (1986), "Спірні питання теорії оптимальної структури капіталу. Межі сучасних фінансів"(1987), "Вартість капіталу та зміни в режимах оподаткування. Непростий компроміс: проблеми гібридного податку на доходи і споживання" (1988), "Вплив змін у податковому законодавстві на реорганізацію корпорацій" (1990).
 
У 1997 році став лауреатом нобелівської премії з економіки за «Новий метод визначення вартості похідних фінансових інструментів».
 
Наукова діяльність. Перші наукові праці «Ринок цінних паперів: заміщення за цінового тиску й ефекти інформування про ціни на акції» (1972), у співавторстві — «Зв'язок між зумовленим ризиком та обліком обмежених рівнів ризику» (1970), та «Оцінка опціонних контрактів і тест ринкової ефективності» (1972). У Чиказькому університеті учений поглиблює свої дослідження, які побачили світ у цілому ряді наукових праць. Основні досягнення в економічній науці М. Шоулз спільно з Блеком Фішером полягають у тому, що вони розробили метод визначення вартості опціону, що не потребує використання конкретної премії за ризик. Ця ідея відтворена в формулі, яку автори обґрунтували у праці «Утворення цін на опціони і пасиви корпорації» (1973).
 
1983 р. М. Шоулза запрошують на посаду професора Стенфордського університету. Далі він працює консультантом відомого інвестиційного банку «Solomon Bujthers», 1994 р. створює хедж-фонд «Long Term Capital Manegement» LTCM і стає його президентом. За кілька років фонд стає одним з найбільших у світі, але 1998 р. він опинився на межі банкрутства. Величезних збитків зазнали усі акціонери банку і серед них — власне Шоулз. Ситуація з фондом свідчить, що на шляху від теоретичних ідей до жорстоких реалій практики навіть великі учені не застраховані від поразок. Спільно з Ф.Блеком М.Шоулз провів ряд досліджень з природи «фінансових ризиків». Нобелівську премію з економіки 1997 р. йому було присуджено «за розробку нового методу визначення вартості «вторинних» (похідних) паперів».
 
Найвідоміші наукові праці Майрона Шоулз.
 
  1. Монографія «Податки та стратегія бізнесу» (Taxes and Business Strategies, 1991; у співавторстві з М Волфсоном).
  2.  Стаття «Фінансова інфраструктура та економічне зростання» (Financial Infrastructure and Economic Growth, 1996).
  3. Black, Fisher, and Myron Scholes, The Pricing of Options and Corporate Liabilities (1973).
  4. Taxes and Business Strategies: A Planning Approach, Prentice Hall, 1991 (with Mark A. Wolfson).
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Майрона Шоулз.
 
  1. Jewish Virtual Library: "Myron Scholes" retrieved March 29, 2015
  2. Myron S. Scholes, "Autobiography", in The Nobel Prizes 1997, Editor Tore Frängsmyr, [Nobel Foundation], Stockholm, 1998,
  3. Presentation Speech by Professor Bertil Näslund of the Royal Swedish Academy of Sciences, December 10, 1997.
  4. "A Tax Shelter, Deconstructed" by David Cay Johnston, New York Times, July 13, 2003
Кiлькiсть переглядів: 635