Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Ллойд Стауэлл Шеплі

Ллойд Стауэлл Шеплі Lloyd Stowell Shapley

 
Шеплі – почесний професор Каліфорнійського Університету в Лос-Анджелесі (University of California, Los Angeles).
 
Біографія. Ллойд Стауэлл Шеплі, один із синів відомого астронома Харлоу Шеплі (Harlow Shapley), народився 2 червня 1923-го року в Кембриджі, штат Массачусетс (Cambridge, Massachusetts). Він був студентом Гарварда (Harvard), коли в 1943-м одержав повістку в армію. Сержант Шеплі потрапив в авіаційний корпус Військово-повітряних чинностей США в Чэнду, Китай (Chengdu, China), і вдостоївся медалі 'Бронзова зірка'.
 
Після війни Ллойд повернувся в Гарвард і закінчив університет зі ступенем бакалавра гуманітарних наук в математиці в 1948-му році. Проробивши один рік на некомерційної «фабриці думки «Rand Corporation», Шеплі відправився в Принстонский Університет (Princeton University), де в 1953-м одержав ступінь доктора філософії. Його дисертація й інші роботи продовжували ідеї англійського економіста Фрэнсіса Ісідро Еджуорта (Francis Ysidro Edgeworth). Завдяки вишукуванням Ллойда, були уведені такі терміни, як «вектор Шеплі», а також з'явилася концепція основного рішення теорії ігор. Одержавши диплом, Шеплі прийняв рішення ненадовго залишитися в Принстоне, перш ніж повернувся в компанію «Rand Corporation», де залишався з 1954-го по 1981-й.
 
Він женився в 1955-м на Мэриэн Людольф (Marian Ludolph), що подарувала йому двох синів, Питера (Peter) і Кристофера (Christopher). Починаючи з 1981-го, Шеплі – професор  Каліфорнійського Університету.
 
Шеплі – член  Економетричного суспільства (Econometric Society), починаючи з 1967-го; член Американської академії мистецтв і наук (American Academy of Arts and Sciences) з 1974-го; і член Національної академії наук (National Academy of Sciences), починаючи з 1979-го. З 2007-го він є почесним членом Американської економічної асоціації (American Economic Association).
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Шеплі вперше розглянув антагоністичну стохастическую гру для двох учасників і узагальнив рівняння Р. Беллмана (Richard Bellman). Ім'я цього математика й економіста нерозривно зв'язано не тільки з вектором Шеплі й стохастическими іграми, але також прямо асоціюється з теоремою Бондаревой-Шеплі (Bondareva-Shapley), що має на увазі, що опуклі ігри мають непусті ядра. Шеплі також пов'язаний з індексом впливу Шеплі-Шубика (Shapley-Shubik), основним класичним індексом впливу; алгоритмом Гейла-Шеплі (Gale-Shapley), алгоритмом побудови системи шлюбів; вектором Ауманна-Шеплі (Aumann-Shapley), розширеної концепції вектора Шеплі для нескінченних ігор; лемою й теоремою Шеплі-Фолкмана (Harsanyi-Shapley).
 
Ллойд Стауэлл Шеплі (Lloyd Stowell Shapley) і Элвин Рот (Alvin Roth), професор Каліфорнійського університету Ллойд Шеплі й професор Гарвардського університету Элвин Рот удостоїлися Нобелівської премії по економіці «за теорію стабільного розподілу й практику устрою ринків». Ще одне формулювання з офіційного прес-релізу Шведської королівської академії наук – «за видатний приклад економічного інжинірингу». Нобелівські лауреати 2012 року – фактично математики, які успішно вирішують різні прикладні завдання. Це властиво в умовах сучасної кризи економічної науки в традиційному розумінні. Обоє лауреата займалися не цілком традиційними фундаментальними дослідженнями великих економічних проблем, за які звичайно дають Нобеля. Мова в розробленій ними теорії йде про вибір кращого методу розподілу обмеженої кількості ресурсів серед користувачів. Шеплі й Рот працювали окремо. Але Нобелівський комітет відзначив, що сполучення розробок теоретичних основ теорії, розроблених Шеплі, і практичних наробітків Рота допомогло зробити роботу багатьох ринкових областей більше ефективної.
 
Алгоритм Гейла-Шеплі, за розробку й реалізацію якого в основному й присуджена премія 2012 року, був запропонований Дэвидом Гейлом (умер в 2008 році) і Ллойдом Шеплі в статті «Прийом до коледжів і проблема стабільності шлюбів» (1962 рік).
 
Наукова діяльність. Наукові інтереси Ллойда Шеплі є  різносторонніми, однак його найважливіші результати отримані в кооперативній теорії ігор. Його ранні роботи в співавторстві з Р.Н. Сноу (R.N. Snow) і Самуэлем Карліном (Samuel Karlin) про матричні ігри виявилися настільки повними, що з тих пор до цієї області практично не було додано нічого нового. Шеплі зіграв важливу роль у розвитку теорії корисності й заклав більшу частину основи для рішення проблеми існування стійких безлічей Неймана-Моргенштерна. Обидві його роботи, з Майклом Машлером (Michael Maschler) і Б. Пелегом (B. Peleg) про «ядра і ядерця» і Робертом Ауманном (Robert Aumann) про «неатомічні ігри» і «довгострокову конкуренцію», вплинули на економічну теорію.
 
Робота «Зарахування в коледжі й стабільність шлюбів» Ллойда Шеплі  разом з Дэвидом Гейлом в 1962 р. поставила принципово нову для економіки завдання – завдання про побудову узагальнених паросполучень. Гейл і Шеплі у своїй роботі ввели поняття стійкого розподілу (паросполучення). Запропонований механізм одержав назву «алгоритму відкладеного прийняття» (deferred acceptance algorithm). Подальший розвиток теорія узагальнених паросполучень одержала в роботах Элвина Рота й інших авторів. Розробки Шеплі стосувалися, насамперед, концепції, що представляє основне рішення теорії ігор. Теорія узагальнених парослучень одержала широкий розвиток. Були побудовані ефективні механізми й отримані характеризации системи стабільних паросполучень і ядра для випадків, коли переваги учасників улаштовані більше складним образом, чим в оригінальній моделі. Він був першим, хто вивчив стохастичну антагоністичну гру, у якій бере участь два учасники, а також узагальнив рівняння Беллмана. Крім цього, Шеплі є одним з розроблювачів теореми Бондаревой-Шеплі. Відповідно до цієї теореми в опуклих ігор існують непусті ядра. У співавторстві з іншими економістами-математиками Шеплі розробив настільки повні теорії, що описують матричні ігри, що вони не обновляються вже багато років.
 
Величезний внесок Ллойд вніс і в удосконалювання теорії корисності. Він заклав величезну частину основи, що дозволяє вирішити проблему стійких безлічей Неймана-Моргенштерна. Всі роботи Шеплі вплинули на економічну теорію.
 
Найвідоміші наукові праці
 
1. Shapley L.S. A Value for n-person Games // Contributions to the Theory of Games. Vol. II / H.W. Kuhn, A.W. Tucker (eds.) Annals of Mathematical Studies. 1953. № 28. P. 307-317. Princeton University Press, 1953.
2. Gale D., Shapley L.S. College Admission and the Stability of Marriage // American Mathematical Monthly. — 1962. — Т. 69.-З. 9—14.
3. Shapley L.S., Scarf H. On Cores and Indivisibility // Journal of Mathematical Economics. 1974. № 1. P. 23-37.
4.Shapley L.S. The St. Petersburg Paradox: A Con Game? // Journal of Economic Theory. — 1977. — Т. 14. — С. 439—442.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність
 
1. Алескеров Ф.Т., Кисельгоф Лауреаты Нобелевской премии – 2012: Ллойд Шепли и Элвин Рот С.Г. / ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ВШЭ: Том 16, № 4, 2012. – С.  433 – 444.
2. Кисельгоф С.Г. Выбор вузов абитуриентами с квадратичной функцией полезности // Проблемы управления. 2012. № 5. С. 33–40.
3. Abdulkadiroglu A., Pathak P.A., Roth A.E. Strategy-proofness versus Efficiency in Matching with Indifferences: Redesigning the NYC High School Match // American Economic Review. 2009. № 99 (5). P. 1954-1978.
4. Abdulkadiroglu A., Pathak P.A., Roth A.E., Sonmez T. The Boston Public School Match // American Economic Review. Papers and Proceedings. 2005. № 95(2). P. 368-371.
5. Avery C., Jolls C., Posner R.A, Roth A.E. The New Market for Federal Judicial Law Clerks // University of Chicago Law Review. 2007. № 74. P. 447-486.
 
Кiлькiсть переглядів: 682