Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Лоуренс Роберт Клейн

Лоуренс Роберт Клейн (Lawrence Robert Klein)

 
Хоча я тоді цього й не усвідомлював, – згадував він пізніше, – життєвий досвід, набутий в ході дорослішання п
ід час Великої депресії, зробив глибокий вплив на мою інтелектуальну і професійну діяльність…
Лоуренс Клейн
 
Біографія.  Американський економіст Лоуренс Роберт Клейн (Lawrence Robert Klein) народився в Омасі (штат Небраска) 14 вересня 1920 року. Після навчання в середній школі Омаха Клейн вивчав математику в міському коледжі Лос-Анджелеса. Свою математичну, так само як і економічну, освіту він завершив в Каліфорнійському університеті в Берклі, де в 1942 р. отримав ступінь бакалавра з відзнакою. Навчання в аспірантурі в Массачусетському технологічному інституті (МТІ) визначила напрям його майбутньої діяльності. Працюючи під керівництвом Пола Самуельсона, Лоуренс переклав революційні теорії британського економіста Дж.М. Кейнса в систему математичних рівнянь.  До 1944 р.  Клейн отримав від MТІ свою першу докторську ступінь з філософії.

У 1947 р. Клейн побував в Оттаві, де побудував першу модель для канадської економіки. Потім він пропрацював протягом академічного року в Норвегії. Повернувшись у 1948 р. в Сполучені Штати, Лоуренс Клейн прийняв запрошення Артура Бернса в Національне бюро економічних досліджень. Клейн був членом комуністичної партії з 1946 по 1947 рр. Виїхавши з Мічигану в 1954 р.,  пропрацював наступні чотири роки в Англії, в Інституті статистики Оксфордського університету. У 1958 р. Лоуренс Клейн працює на кафедрі економіки пенсільванського університету. У 1968 р. Клейн організував проект «Лінк». У 1975 р.  виконував функції економічного радника Дж. Картера, який боровся за місце президенти від демократичної партії. У 1976 р., після обрання Картера, Лоуренс відхилив його запрошення увійти в нову адміністрацію. У 1980 року вийшов на пенсію. Помер Лоуренс Роберт Клейн у 2013 році у віці 93 років.
 
Академічна діяльність та професійне визнання.
Докторська дисертація Лоуренса Клейна з економіки «Кейнсіанська революція» ("The Keynesian Revolution"), опублікована в 1949 р., отримала міжнародне визнання. Клейн був нагороджений Премією пам'яті Нобеля по економіці у 1980 р. за створення економічних моделей і їх застосування до аналізу коливань економіки й економічної політики». У 1960 був обраний президентом економетричного товариства (1960), у 1977 - Американської економічної асоціації  и 1989-1990 - Міжнародного атлантичного економічний суспільства. Клейн отримав у своєму житті не тільки Нобелівську премію, але і медалі Дж.Б. Кларка в 1959 році Американської економічної асоціації (АЕА) та С. Леонтьєва «За досягнення в економіці» (2006).  Нагороджений премією Вільяма Батлера в 1975 році НАБ (Нью-Йоркська асоціація бізнесменів). Лоуренс був членом АЕА, яка сприяла розвитку наук, Американського філософського товариства та іноземним членом секції економіки відділення суспільних наук Російської академії наук.
 
Наукова діяльність. Лоуренс Роберт як науковий співробітник з проблем економетрики в Комісії Коулса з економічних досліджень при Чиказькому університеті, увійшов у колектив за участю таких відомих економістів, як Т. Андерсон, Г. Рубін, К. Ерроу, Т. Ч. Купманс, Д. Патінкін, Г. Саймон. На відміну від своїх колег, більшою мірою займаються теорією, прагнув до практичного використання економетричних моделей. Директор Комісії Дж. Маршак поставив перед Лоуренсом завдання перевірити ранні економетричні моделі Яна Тінбергена. У побудові моделі американської економіки повністю відійшов від методів Тінбергена. Виходячи з іншої економічної теорії та використовуючи інший статистичний інструментарій, він прагнув розробити засоби, що дозволяють передбачати коливання ділової активності і оцінювати ефективність заходів економічної політики.
 
У 1949 році будучи науковим співробітником в штаті Центру наукових оглядів Мічиганського університету,  зайнявся побудовою макроекономічних моделей. Спільно з аспірантом А. Голдбергом Лоуренс Клейн завершив створення моделі американської економіки, відомої як «модель Клейна–Голдберга». В основу структури цієї моделі були покладені рівняння, рішення яких давало картину виробництва в країні. Говорячи про цю модель, Н. Дж. Болл з Лондонської школи бізнесу зазначав: «Як емпіричне уявлення про основи кейнсіанської системи модель стала, можливо, найвідомішою серед моделей великих національних господарств до появи інших моделей у 60-ті рр.».
 
З 1954 р. на базі Інституту статистики Оксфордського університету йому вдалося обробити дані оксфордських оглядів заощаджень, створити першу масштабну модель економіки Сполученого Королівства і почати вивчення проблеми статистичних висновків. Перша з цих моделей, що спирається на великомасштабний проект Брукінгської дослідницької ради в області соціальних наук, мала своєю метою передбачити короткострокові перспективи розвитку американської економіки. Вони стали базою, на основі якої Клейн згодом значно поліпшив річні та квартальні моделі Уортона. Ці моделі досі служать важливим інструментарієм для передбачення того, як зміни у податках, державних витратах або таких змінних, як рух цін на нафту, можуть вплинути на валовий національний продукт, рівень капіталовкладень або споживання.
 
Побудована Клейном в 1946 р. в Комісії Коулса модель спростувала поширене переконання, що американська економіка після другої світової війни неодмінно вступить в депресію, як це сталося після першої світової війни. Лоуренс Клейн  вірно передбачив, що економіка буде розвиватися під впливом незадоволеного попиту на споживчі товари за рахунок купівельної спроможності людей. Подібні припущення щодо можливої депресії після корейської війни були спростовані в одній із пізніших моделей Клейна, за якою передбачалася лише невелика рецесія.
 
На початку 60-х рр. з фінансовою та рекламною допомогою журналу «Бізнес Уік» Клейн почав пропонувати свої економетричні моделі для продажу корпораціям і державним установам. Комерційний успіх цієї діяльності створив ринок для майбутніх моделей, які створювалися корпораціями «Дейта ресорсез» і «Чейз економетрики». Коли в 1974 р. була продана фірма «Уортон эконометрик форкастинг ассошиэйтс», весь прибуток від угоди був спрямований у фонд Пенсільванського університету.
 
У 60-ті рр. Клейн розробив економетричні моделі для деяких інших країн, у тому числі Ізраїлю, Мексики та Японії. В ході цих розробок він познайомився з тим, як різні інституціональні структури в різних країнах впливають на вибір і на форму застосовуваних їм рівнянь.
 
Клейн протягом тривалого часу займався вдосконаленням викладання економетрики. Його «Підручник з економетрики» (Textbook of Econometrics, Row, Peterson, 1953) і «Введення в економетрику» (An Introduction to Econometrics, Row, Peterson, 1962), сприяли розвитку галузі науки, яка ще недавно вважалася вельми спірною; а також «Лекції з економетрики» (Lectures in Econometrics, North-Holland, 1983). Недавня книга «Економіка попиту і пропозиції» (Economics of Supply and Demand, Johns Hopkins University Press, 1983) знаменує собою перелом у його дослідженнях: в ній викладається новий критичний погляд на кейнсіанські ідеї, яких Клейн дотримувався протягом всього свого життя, і містяться спроби інкорпорувати в аналіз нову економічну теорію пропозиції, що використовується адміністрацією Рейгана.
 
Найвідоміші наукові праці Л.Р. Клейна.
 
  1. L.R. Klein, Му Evolution as an Economist, в кн. W. Breit и R.W. Spencer, Lives of the Laureates (MIT Press, 1986); L.R. Klein, My Professional Life Philosophy, в кн. Eminent Economists под ред. M. Szenberg (Cambridge University Press, 1992).
  2. R.V. Ball, Lawrence Klein’s Contributions to Economics, в кн. Contemporary Economists in Perspective под ред. H.W. Spiegel и W.J. Samuels, vol. 1 (JAI Press, 1984).
  3. Klein, Lawrence Robert (1970). An essay on the theory of economic prediction. Markham economics series (American ed.). Chicago: Markham Publishing Company.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Л.Р. Клейна.
 
  1. Breit, William; Hirsch, Barry T., eds. (2004), Lives of the Laureates (4th ed.), Cambridge, Mass: The MIT Press.
  2. Michel DE VROEY & Pierre MALGRANGE, 2010. "From The Keynesian Revolution to the Klein-Goldberger Model: Klein and the Dynamization of Keynesian Theory," Discussion Papers (IRES - Institut de Recherches Economiques et Sociales) 2010019, Université catholique de Louvain, Institut de Recherches Economiques et Sociales (IRES).
  3. De Vroey, Michel; Malgrange, Pierre (2012). "From The Keynesian Revolution to the Klein–Goldberger model: Klein and the Dynamization of Keynesian Theory". History of Economic Ideas 20 (2): 113–136.
  4. "Lawrence R. Klein, Economic Theorist, Dies at 93". New York Times. October 21, 2013.
  5. Epstein, Roy J. (1987). A History of Econometrics. New York: North-Holland. pp. 114–140.
  6. Karayiannis, Anastassios D. (2009). "A Synopsis of Lawrence R. Klein's Thoughts and Contributions to Economics". In Puttaswamaiah, K. Growth of Economics in the Twentieth Century. Enfield: Isle. pp. 579–592.
Кiлькiсть переглядів: 488