Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Сер Джон Річард Хікс

 

Сер Джон Річард Хікс (Sir John Richard Hicks)

 
Біографія. Джон Річард Хікс народився 8 квітня 1904 року в м. Уорвік (Warwick), Англія. Його батько працював журналістом у місцевій газеті. Дж. Хікс освіту отримав спочатку в Кліфтонському коледжі (Clifton College), а потім в Оксфордському університеті (University of Oxford), притому більша частина його освіти була фінансована математичною стипендією. В Оксфорді (Oxford) він відійшов від математичних наук та почав цікавитися історією та літературою, вступивши в нову школу філософії, політики та економіки, хоча закінчити він її зміг тільки з другого класу в 1925 році. Після закінчення навчання Хікс отримав тимчасову роботу викладачем (1926-1935) в лондонській школі економіки (LSE)  з упором на економіку праці та промислові відносини. В свій час Хіксу пощастило, коли він прибув в школу економіки незадовго до того, як Лайонел Роббінс став завідувачем кафедри. Як наслідок, він витратив час на Лондонській фондовій біржі одночасно з Роббінсом Фрідріх фон Хайєком і Урсулі Вебб, яка стане його дружиною в майбутньому.
 
В школі він опублікував теорію заробітної плати в 1932 році, в якій розвинув відносини між працею і капіталом, уклавши, що працезберігаючі технології не обов'язково призведуть до зниження частки праці у національному доході. У 1935 році Хіксу була запропонована посада в Кембриджському університеті (University of Cambridge) де він буде залишатися протягом трьох років. У Кембриджі (University of Cambridge)  він опублікує статтю в науковому журналі «Економетріка» (Econometrica) що буде відігравати важливу роль в прийнятті кейнсіанської економіки. В 1937 році Джон Хікс разом із Елвіном Хансеном (Alvin Harvey Hansen) створить модель 1S-LM, яка продемонструє графічно й покажуть яким чином економіка може перебувати в рівновазі, але не на повну зайнятість. Хікс покинув Кембридж в 1938 році, щоб зайняти місце в університеті Манчестера (University of Manchester), де він буде залишатися протягом восьми років. У 1946 році він повертається в Оксфорд (University of Oxford), де працює спочатку молодшим науковим співробітником Наффілдської коледжу (Nuffield College) (1946-52), а потім професором політичної економії (1952-1965 р.р.), і, нарешті науковим співробітником коледжу (1965-71), де він продовжував працювати до виходу на пенсію. Дж. Хікс помер у 1989 році у м. Блоклі,Глостершир.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Хікс вніс великий внесок в розвиток економіки 20-го століття. По-перше, він показав, що всупереч тому, що Карл Маркс вірив економії робочої сили, технічний прогрес не завжди означає зменшенню праці частки доходів. По-друге, він розробив схему—ІС-ЛМ. Діаграма графічно зображує висновок Джона М. Кейнса (John Maynard Keynes) про те, що економіка може знаходитися в рівновазі, але не на повну зайнятість. По-третє, завдяки своїй книзі "Вартість і капітал"(Value and Capital) (1939) Хікс показав, що багато чого, що економісти вважають теорією цінності (теорія про те, чому товари мають значення) може бути досягнуто без припущення, що корисність є кількісній оцінці. По-четверте, він придумав спосіб, який допоможе осуджувати вплив змін у політиці уряду. Він запропонував тест на перевірку  компетенції. Хікс був присвячений в лицарі в 1964 році і одержав Нобелівську премію в галузі економічних наук (з Кеннетом Ерроу) у 1972 році. Він пожертвував Нобелівську премію Лондонській школі економіки і політичних наук у 1973 році. Він писав про різні поняття, у тому числі про гроші та міжнародну торгівлю, економічне зростання і коливання, прикладну економіку, робив акцент на проблеми країн, що розвиваються. Він став членом комісії по розподілу податкових надходжень в Нігерії. Хікс часто зустрічався з небажанням що-небудь робити, якщо не був впевнений у фактах. Його жага досліджувати глибини економіки була нестримною і він  продовжував писати навіть після виходу на пенсію.
 
Наукова діяльність. Сер Джон Річард Хікс - один з найбільш впливових економістів XX століття. Початок роботи в якості економіста поклала «Теорія заробітної плати» (The Theory Of Wages) написана в 1932 р., яку досі вважаються стандартом у цій галузі. У ній він представив свою знамениту  «еластичність заміщення», яка визначається як функція з дотриманням співвідношення граничних продуктів. У середині 1930-х років Хікс працював над способом об'єднати різні теорії недосконалої конкуренції, вводячи поняття «кон'юнктурні коливання». Він вніс свій внесок в області економіки своєю ЛМ моделлю, на якій були підведені підсумки Кейнсіанської точки зору макроекономіки в графічному вигляді. Також науковим здобутком Дж. Хікса є праця «Вартість і капітал». Ця книга побудована за принципом порядкової корисності і включила стандартну відмінність в теорії попиту між ефектом заміщення та ефектом доходу для окремого випадку двох споживаючих товарів. «Попит Хікса» (Downward sloping Marshallian demand curves) - ще один важливий внесок Джона Хікса в економіку, який пояснює підсумки зміни цін на кількість. Ці зміни в ціні відбуваються із-за ефекту доходу та ефекту заміщення. Ефект заміщення може бути представлений як зміна в ціні, яка змінює нахил бюджетного обмеження і залишає споживача на колишньому рівні корисності. В 1967 році Хікс почав роботу над нарисом грошової теорії. В цей час він спробував переробити різні теорії грошей. Відчуваючи, що ці теорії були не все зовсім правильними, він вирішив рибалити на кращу концепцію грошей в економічній історії, й надав нам свою чудову «Теорію економічної історії» (Theory of Economic History) (1969) і посмертну «Ринкову теорію грошей» (Market Theory of Money) (1989), в якій підкреслюється нове поняття кредитної теорії обміну. Після 1970  Хікс звернувся до Австрійської економіки і наодинці спробував воскресити Австрійську теорію економічних циклів в своїй книзі «Капітал і час» (Capital and Time), 1973. Це була спроба формалізації Австрійської теорії капіталу, яка включала в себе як основні і оборотні фонди.
 
 
Найвідоміші наукові праці Джона Хікса.
 
  1. Hicks, John R. [1950] 1979. A Contribution to the Theory of the Trade Cycle. Oxford University Press. ISBN 0198284160
  2. Hicks, John R. [1956] 1986. A Revision of Demand Theory. Oxford University
  3. Hicks, John R. [1969] 2001. A Theory of Economic History. Oxford University Press. ISBN 0198811632
  4. Hicks, John R. 1982. Money, Interest and Wages: Vol. II of Collected Essays in Economic Theory. Harvard University Press. ISBN 0674584252
  5. Hicks, John R. 1939. "The Foundations of Welfare Economics." Economic Journal, 69, 696-712.
  6. Hicks, John R. 1941. "The Rehabilitation of Consumers' Surplus." Review of Economic Studies, 8, 108-16.
  7. Hicks, John R. [1942] 1971. The Social Framework: An Introduction to Economics. Oxford University Press. ISBN 0198281730
  8. Hicks, John R. 1975. "The Scope and Status of Welfare Economics." Oxford Economics Papers, Vol. 27, No. 3, 307-26.
  9. Hicks, John R. 1932. The Theory of Wages. London: Macmillan.
  10. Hicks, John R. 1940. "The Valuation of Social Income." Economica, 7
  11. Hicks, John R. [1939] 2001. Value and Capital. Oxford University Press. ISBN 0198282699
  12. Hicks, John R. 1981. Wealth and Welfare: Vol I. of Collected Essays in Economic Theory. Harvard University Press. ISBN 0674137418
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Джона Хікса.
 
  1. Autobiography of John Richard Hicks. NobelPrize.org. Retrieved on June 16, 2007.
  2. Bliss, Christopher. 1987. "Hicks, John Richard." in The New Palgrave: A Dictionary of Economics. edited by Milgate, Murray, and Peter Newman John Eatwell. Vol. 2. 641-46. Macmillan.
  3. Wood, John. Sir John Hicks: Critical Assessments (Second Series). Routledge. ISBN 0415367077
Кiлькiсть переглядів: 489