Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Жан Тіроль

Жан Тіроль (Jean Tirole)

 
науковий керівник Інституту економіки промисловості Університету соціальних наук Тулузи
 
Біографія. Жан Тіроль народився 9 серпня 1953 року у місті Труа на півночі Франції. В 1976 році він одержав ступінь в області інженерної справи в паризькій Політехнічній школі (Ecole Polytechnique); в 1978 році – у Національній школі мостів і доріг (Ecole nationale des ponts et chaussees); і в тому ж році захистив докторат третього циклу по математиці в Університеті Париж-Дофін (Paris Dauphine University). Одержав докторський ступінь у Масачусетському технологічному інституті (Massachusetts Institute of Technology) в 1981 році.
 
З 1981 року по 1984 рік Жан Тіроль працював науковим співробітником у Національній школі мостів і доріг. В 1984-1991 роках – він професор економіки Масачусетського технологічного інституту.
 
З 1992 року - науковий керівник Інституту економіки промисловості при Університеті соціальних наук у Тулузі (Франція), одночасно гостьовий професор (Visiting Professor) Масачусетського технологічного інституту.
 
В 1995 році - директор по науці у Вищій школі соціальних наук.
 
В 1998 році - президент Економетрічного суспільства.
 
В 2001 році - президент Європейської економічної асоціації.
 
В 2007 – 2009 роках - директор Тулузської школи економіки (Toulouse School of Economics).
 
С 2009 року — голова Ради директорів Тулузської школи економіки. Член Виконавчого комітету Інституту перспективних досліджень у Тулузі (IAST, 2011). Член Ради стратегічних досліджень (2013).
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Жан Тіроль опублікував більше ста професійних статей по економіці й фінансам, він автор шести книг. З 2011 року є членом Французької академії наук.
 
Жан Тіроль — лауреат премій різних університетів і економічних організацій.13 жовтня 2014 року Жанові Тіролю була присуджена Нобелівська премія по економіці за аналіз ринків і їхнього регулювання — феномена «влади ринку». Він вніс значний вклад у багато областей мікроекономічного аналізу, однак найбільш помітне його досягнення — роз'яснення принципів роботи й регулювання ринків з невеликою кількістю впливових гравців: у безлічі галузей чільні позиції займають кілька великих компаній або всього одна фірма-монополіст. При відсутності регулювання це часто приводить до соціально небажаних результатів — невмотивованому росту цін, виживанню не приносять доходу фірм, які тим самим блокують вихід на ринок нових, більше продуктивних гравців.
 
 
Наукова діяльність. Із середини 1980-х років Жан Тіроль активно досліджував дефекти ринкового механізму. Проведений ним аналіз компаній, що панують на ринку, пропонує єдину теорію з опорою на ключові питання: яким образом уряд повинен вирішувати проблеми, пов'язані з картелями, і як він може регулювати монополії? До Тіролю як учені, так і політики шукали загальні принципи для всіх галузей промисловості. Вони пропонували прості правила, такі як обмеження максимальної ціни для монополістів і недопущення співробітництва між конкурентами при одночасному дозволі співробітництва між фірмами, що займають різні позиції у вартісному ланцюжку. Тіроль теоретично довів, що такі правила можуть добре працювати в певних умовах, але в інші принесуть більше шкоди, чим користі. Цінова стеля може стати серйозним мотивом для того, щоб домінуючі на ринку компанії скоротили витрати, однак одночасно це дозволить одержувати надприбуток – вже не такий позитивний ефект із соціальної точки зору. Таким чином, найбільш вигідне регулювання або конкурентна політика повинні бути адаптовані до конкретних умов кожної галузі. У серії своїх статей і книг Жан Тіроль описав загальну основу для розробки такої політики й застосував її до ряду галузей, від телекомунікацій до банківської сфери. Опираючись на ці нові аналітичні дані, уряди зможуть більш успішно мотивувати впливові компанії стати ефективнішими й у той же час не дати їм завдати шкоди інтересам споживачів і конкурентів. Тіроль вніс серйозний вклад у теорію розвитку галузевих ринків і мікроекономічних теорій.
 
Тіроль також вніс вклад у багато областей мікроекономічного аналізу. Одна з найвідоміших його робіт – теорії  колективних репутацій – розвиток  концепції моделі Акерлофа про ринки з асиметричною інформацією. Ця теорія формалізує й описує у вигляді математичної моделі такі поняття, як репутація, якість (товару, послуги), чесне поводження. На концепції, запропонованої Тіролем, базуються багато нових робіт інших авторів по близьких темах, зокрема, по корупції в суспільстві.
 
Найвідоміші наукові праці
 
  1. Tirole J. The Theory of Industrial Organization. — Cambridge, MA: MIT Press, 1988. (Русявий.пер.: Тіроль Ж. Ринки й ринкова влада: теорія організації промисловості. в 2 тт. — Спб.: Экономическая школа, 2000. – Т. 1. — 334 с. — ISBN 5-900428-54-0; Т. 2. — 455 с. — ISBN 5-900428-55-9).
  2. Fudenberg D., Tirole J. Game Theory. — Cambridge, MA: MIT P 900428-55-ress,1991.
  3. Laffont.-J.,Tirole.ATheoryofIncentivesinRegulationandProcurement.-Cambridge,MA:MITPress,1993.
  4. Dewatripont.,Tirole.ThePrudentialRegulationofBanks.Cambridgee,MA:MIT Press,1994.
  5. Laffont.-J.,Tirole.CompetitioninTelecommunications.-Cambridge,MA:MITPress,1999.
  6. Tirole.TheTheoryofCorporateFinance.Princeton,Oxford:PrincetonUniversityPress,2006.
  7. Tirole.FinancialCrises,LiquidityandtheInternationalMonetarySystem.-Princeton:PrincetonUniversityPress,2002.
  8. Tirole.(1996)ATheoryofCollectiveReputations(withapplicationstothepersistenceofcorruptionandtofirmquality//ReviewofEconomicStudies.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність
 
  1. Михаил Столбов. Нобелевская премия по экономике 2014, или тонкости регулирования / Електронний ресурс  [Режим доступу: http://old.mgimo.ru/news/experts/document260541.phtml ]
  2. Фомина В.С., Рябчевская Ю.К., Наумкин В.А.  Нобелевские лауреаты по экономике в XXI веке: Джозеф Стиглиц (2001), Эдмунд Фелпс (2006), Жан Тироль (2014). Предисловие и общая редакция А.Г. Худокормова // Научные исследования экономического факультета. Электронный журнал. 2014. Том 6. Выпуск 3. С. 84-167
Кiлькiсть переглядів: 747