Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Жан – Батист Кольбер

    

Жан – Батист Кольбер (Jean Baptiste Colbert)

 
Як тільки Кольбер помре - самовладний Луї XIV витратить залишки скарбниці, різко підвищить податки,
видоїть до кінця французьку буржуазію (не кажучи вже про селян).
Під кінець його довгого правління Паризька Академія Наук залишиться чи не єдиною державною установою Франції,
що процвітатиме, через порівняну дешевину наукових відкриттів
 Смирнов С.Г.
(Річні кільця історії, М., «Мови російської культури», 2000 г., с.206-207)
 
Біографія. Жан – Батист Кольбер народився 29 серпня 1619 р. у м. Реймс у Франції. Виріс у заможній родині, його батько був великим купцем та мав мережу торгових рядів.  Жан-Батист був визначений батьком на навчання в єзуїтський коледж Реймса, де давали дуже корисне для майбутніх суддів поглиблене гуманітарну освіту.
 
З 20 років Кольбер - військовий комісар, п'ять років він веде кочовий спосіб життя, супроводжуючи армійські частини, брав участь їх  розквартируванні і виконував роль адміністратора, паралельно навчався робити гроші, укладаючи вигідні договори з постачальниками продукції та амуніції.
 
Наприкінці 1650  рр. Ж. – Б. Кольбер обіймає посаду інтенданта фінансів. А у 1651р. за рекомендацією Летелье став управляючим хазяйством кардинала Мазаріні. Обіймаючи цю посаду, Кольбер з такою надзвичайною дуже завзято захищав інтереси свого начальника і Мазаріні змушений був рекомендувати його Людовику XIV, який в свою чергу, призначив Кольбера контролером фінансів. А у1661 році Кольбер став фактичним, хоча й не номінальним наступником головного інтенданта Фуке, у якого він виявив ряд зловживань.
 
У 1664р. Кольбер - засновник Ост-Індської компанії, прихильник бурхливого розвитку королівської мануфактурної промисловості, як міністр фінансів сприяв запровадженню політики протекціонізму і реформатор митної політики (ввів протекціоністський митний тариф). Його політика меркантелизма дала поштовх у розвитку товарно-грошових відносин у Франції.
 
Працьовитість і завзятість Кольбера привели його до міністерської посади (1669 р. був призначений на посаду державного міністра), де він підтвердив свою репутацію в реорганізації промисловості Франції, при цьому, знизивши ризик банкрутства країни. Незважаючи на всі зусилля Кольбера рівень розвитку Франції не підвищувався через постійних війн Людовика і пов'язаних з цим зростаючі витрати.
 
У своїй політиці Кольбер намагався створити сприятливий торговий баланс при одночасному збільшенні колоніальних завоювань Франції і гарантованому доступі до зовнішніх ринків.
Кольбер пропонував розвивати економіку Франції за рахунок підвищення тарифів і заохочення великих проектів громадських робіт. Крім того, Кольбер був одним з основоположником французького торгового флоту.
 
У той же час він був головним інтендантом витончених мистецтв та фабрик, королівських будівель. Ж.-Б. Кольбер щодня працював майже п’ятнадцять годин, не звертав уваги на придворних, ходив пішки до короля.
 
Це була людина, яка звикла ставити високі цілі, уперта до їх виконання, сувора до жорстокості до своєї самооцінки та, загалом, захоплена різноманітними поглядами на політико-економічні  новини того  часу. Не маючи захоплень, він, однак, мав широкий світогляд. Перш за все, він звертав увагу на  фінансові  негаразди у цих справах.
 
Академічна діяльність та професійне визнання.  Жан – Батист Кольбер перейнявся ідеями перебудови суспільства в інтересах абсолютизму і зробив їх здійснення метою своєї діяльності. Уперше плани соціально-економічної політики Кольбера були докладно викладені ним у 1659 році у великій записці для Мазаріні. У записці Кольбер скаржився Людовіку на труднощі, які відчувають, пов'язані з французькою торгівлею: « З того часу, як за збігом несприятливих обставин англійці ведуть з нами війну…щоб поліпшити торгівлю, необхідні дві умови: безпека і свобода, а їх можна досягти, лише поновивши гарні відносини з Англією. Пункт, на якому англійці особливо наполягають, - укладав Кольбер, - є визнання їх республіки, у чому іспанці нас випередили.»
 
За часів Кольбера було уніфіковано законодавство королівсьтва Франції. У цій справі Кольбер вважав, що краще діяти поступово. Замість того,  щоб створити єдиний компактний кодекс, він спочатку підготував серію ордонансів з окремих тем. Так з’явилися шість ордонансів – про цивільне судочинство (1667), про слідство про кримінальні справи (1670), про торгівлю (1673), про водні шляхи та ліси (1674), про судноплавство (1683), про використання праці рабів у колоніях або чорний кодекс (1686). Ці шість ордонансів за значенням порівнюються з п’ятьма кодексами Наполеона (1804 – 1811).
 
Кольбер став членом Французької Академії, у 1667 році.
 
Кольбер проявляв великий інтерес до мистецтва та літератури. Він мав унікальну приватну бібліотеку, яка їм постійно поповнювалася новими цінними рукописами Європи і Близького Сходу.

Як видатний політичний діяч Кольбер був основоположником багатьох наукових установ Франції:
  • в 1663 р, їм заснована Академія Написів і медалі;
  • в 1666 р, Академія наук;
  • в 1667 р, відкрита Паризька обсерваторія;
  • в 1671 р Академія Архітектури, Академія музики.

Крім цього Кольбер став реорганізатором Академії живопису і скульптури, створеної свого часу Мазаріні.
 
У 1673р.  Кольбер головував на першій виставці творів художників, свого часу, він збагатив Лувр з сотнями картин і статуй.
 
Він призначив пенсії багатьом представникам літератури, серед яких: Мольєр, Корнель, Расін, і навіть іноземці Гюйгенс, Карло Даті Деллакрускан. Тим самим він сприяв  істотньому розвитку  літератури не тільки у Франції, але і за її межами.
 
Наукова діяльність. Жан – Батіст Кольбер почав здійснення своєї політики з реформування фінансової системи. Він зменшив прямий податок на селян, але збільшив непрямі податки, анулював деякі позики. У результаті вдалося зменшити державний борг, досягти активного торгівельного балансу. Кольбер був ініціатором створення в країні нових галузей мануфактурного виробництва. Створювалися великі державні мануфактури, які забезпечувалися державними субсидіями і замовленнями, а також робочою силою. Кольбер створив французький військовий флот (збільшив чисельність кораблів  військового флоту до 300), а також удосконалив  та видав зразкову для флоту морську  інструкцію. Багато зусиль він доклав для поліпшення шляхів сполучення. За його підтримки  було завершено будівництво ланґедокського каналу, розпочате ще у 1681 р Через війни Людовику довелося постійно позичати величезні гроші. І лише завдяки професійним якостям Кольбера і частим конверсіям, під кінець його кар’єри  відсотки, що виплачуються за державним боргом залишалися колишніми, як перед початком воєн. Кольбер домігся установи у 1661 р. особливої Судової палати для розгляду справ, пов’язаних з фінансовими зловживаннями.
 
Він сприяв розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі Франції, встановлюючи відповідні мита та тарифи, сприяв будівництву доріг, прокладання каналів з метою створення нових ринків збуту для французької промисловості. Кольбер вніс великий вклад в розвиток науки і мистецтва. З його допомогою була поповнена королівська бібліотека, розширено ботанічний сад, облаштована і забезпечена пристроями обсерваторія, він ввів розмежування землі і брав активну участь в спорядженні експедицій вчених. Однак тривалі війни звели нанівець всю його багаторічну роботу. Все це призвело до розчарування і переконання Кольбера у відсутності відповідності поданій ним економічної системи і здійснюваної на той момент зовнішньою політикою Людовика.
 
Жан – Батист Кольбер вважається класичним представником меркантилізму. Він проводив характерну для епохи раннього капіталізму політику насадження державної влади, торгівлі та промисловості. Таким чином Кольбер сподівався підвищити добробут країни, відкрити нові джерела для поповнення державної казни. Для розвитку зовнішньої торгівлі він піклувався про зріст судноплавства, збудував значний флот, заохочував торгівлю з Індією. У зовнішній політиці він дотримувався політики «торгівельного балансу», забороняючи або ускладнюючи ввезення іноземних промислових товарів та заохочуючи преміями вивіз французьких товарів. Кольбер не зупинявся ні перед якими витратами, пов’язаними зі створенням нових галузей промисловості, особливо тими, що працюють на вивіз. Зростання промисловості йшло на збиток сільському господарству. Промисловість Кольбер представляв як постійно поповнюче джерело фінансових коштів держави. Найбільший недолік в політиці Кольбера полягав у відсутності впливу на наявні феодальні відносини, які обмежували економічний і соціальний розвиток суспільства.
 
Економічна політика Кольбера – кольбертизм – стала взірцем для багатьох правителів Європи. Кольбертизм ознаменував найвищу фазу в розвитку французької меркантилістської політики.Уперше були поєднані прагнення до активної ролі у світовій торгівлі та до напруженого промислового будівництва.
 
Найвідоміші наукові праці Ж. - Б. Кольбера
 
  1. Histoire de Colbert et de son administration/ Clément – 1874. – С.572
  2. Etude sur Colbert/ Jourbleau - 1856
  3. Colbert et son temps/ Neymar -  1877
  4. Farnam Die innere franz. Gewerbepolitik von Colbert bis Turgot/ Farnam, Лейпциг -  1879
  5. Étude biographique sur Colbert/ Dussièux – 1886
  6. Mazarin et Colbert/ De Cosnac – 1892
  7. La Politique coloniale de Colbert/ Pigeonneau (Annales de l'École des sciences politiques) – 1866
  8. La politique coloniale de l'ancien régime/ Pauliat - 1887
  9. Ж. – Б. Кольбер. Абсолютистская бюрократия b французское общество/ В.Н. Малов – Наука, 1991. – С.248.
  10.  Кольбер и система его/ Г. Е. Благосветлов, Русское слово – 1860 - №2
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Ж. – Б. Кольбера.
 
  1. Colbert, par Clément, гл. II. Histoire de l'économie politique, par Blanqui, t. II, стр. 430--440.
  2. The Politics of J.- B. Colbert in Mediterranean Maghreb.   
Кiлькiсть переглядів: 1065