Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Гаррі Марковіц

 

Гаррі Марковіц

(Harry Max Markowitz)

 
Біографія.  Гаррі Макс Марковіц,  один з найвидатніших представників Уолл-Стріт, народився 24 серпня 1927 року в Чикаго у сім’ї дрібного бакалійника. Він був єдиною дитиною у сім’ї, та, за його словами, ніколи не знав потреби ні у чому: «…Ми жили в хорошій квартирі, завжди було що поїсти, і в мене була своя кімната. Я ніколи не чув про Велику Депресію…».
 
Закінчивши школу, Гаррі Марковіц вступив до Чиказького університету, де ще більше часу приділив філософії. Тож, отримавши через 2 роки ступінь бакалавра, він при виборі спеціалізації для продовження навчання обрав економіку,  хоч він ніколи і не мріяв бути економістом, але зважив на те, що термін навчання на економічному факультеті був найкоротшим. Його увагу привернула «економіка невизначеності», особливо ідеї Дж. Фон Неймана,  О. Моргенштерна та Дж. Маршака відносно функції корисності.
 
Марковіц казав, що йому пощастило: серед його вчителів у Чиказькому університеті були такі відомі економісти, як М. Фрідмен, Дж. Маршак та інші. Ще коли Гаррі Марковіц був студентом, він вже брав участь у роботі Комісії Коулза; великий вплив на становлення його як економіста справив лекційний курс Т. Купманса  про «аналіз діяльності» (activity analysis), що є необхідним для вирішення задач оптимального розподілу ресурсів.
 
Наукова діяльність. У 1952 році закінчив навчання у ЧикагськомуУніверситеті. Протягом 1952-1960 рр. працював у комісії Коулза під керівництвом Т.Купманса, який згодом став Нобелевським лауреатом. З 1961 р. працював у  РЕНД корпорейшн, звільнився звідти у 1963 р. У тому ж році став головою правління і технічним директором Об’єднаного центру зводного аналізу.  
 
Займав посаду профессора фінансів Каліфорнійського Університету в Лос-Анджелісі (1968-1969рр.). Працював менеджером у компанії «Арбітраж менеджмент компани» протягом трьох років (1969-1972). У 1972-1974 рр. працював консультантом у тій самій компаніі, паралельно займав посаду професору фінансів у Пенсільванському Університеті. Протягом 1974-1983 рр. Працював дослідником в «Ай-Би-Ем корпорейшн». Став ад’юнкт-професором фінансів у 1980 році, а з 1983 є заслуженим профессором економіки і фінансів Рутджеровского університету.
 
Академічна діяльність та професійне визнання.
 
Г. Марковіц зробив значний внесок в розробку економічних моделей. Він створив мову програмування, що дозволяє програмісту певним стилізованим чином описувати систему, що підлягає моделюванню, замість того, щоб описувати дії, які повинен виконати комп'ютер для створення такої моделі. У 1950-х рр. Гаррі Макс Марковіц вперше сформулював теорію, названу їм «вибір портфеля цінних паперів». Теорія показала, що найбільш вигідною стратегією для інвестора є створення різноманітного портфеля інвестицій. В 1950-1951 роках Марковіцем були сформульовані основні положення портфельної теорії  при підготовці ним докторської дисертації.
 
Опублікована в «Фінансовому журналі» в 1952 році стаття «Вибір портфеля» вважається народженням портфельної теорії Марковіца. У ній він вперше запропонував математичну модель формування оптимального портфеля і привів методи побудови портфелів за певних умов. Основна заслуга Марковіца полягала в пропозиції ймовірнісної формалізації понять прибутковість і ризик, що дозволило перевести задачу вибору оптимального портфеля на формальну математичну мову.
 
 В роки створення теорії Марковіц працював в Rand Corp., разом з одним із засновників лінійної і нелінійної оптимізації - Джорджом Данцигом і сам брав участь у вирішенні зазначених завдань. Тому власна теорія, після необхідної формалізації, добре лягала в вказане русло.
 
В 1959 році Гаррі випускає першу присвячену своїй теорії монографію «Вибір портфеля: ефективна диверсифікація інвестицій».
 
Марковіц запропонував використовувати класс активів, вектор їх середніх очікуваних доходностей і матрицю коваріацій для побудови простору можливих портфелів. Виходячи із цього будується безліч можливих портфелів з різними співвідношеннями прибутковість-ризик, оскільки в основі аналізу лежать два критерії, менеджер вибирає портфелі: пошуком ефективних, або непокращиваємих рішень. У цьому випадку будь-яке інше рішення, краще знайдених по одному параметру обов'язково буде гірше за іншим.
 
У 1989 р. за свої роботи в області обчислювальної техніки і математичного програмування, стосовно економічних процесів, він був також нагороджений Американським суспільством дослідництва операцій та інститутом проблем управління премією фон Неймана у 1989 р.
 
У 1990 р. ув нагороджений Премією Пам’яті Альфреда Нобеля за новаторські роботи з економіки фінансів. Був удостоєний цієї премії за «За новаторську роботу в теорії фінансової економіки» - створення теорії вибору портфельних інвестицій.
 
Головна заслуга Гаррі Марковіца полягала у розробці точно сформульованої теорії та її застосування для вибору портфельних інвестицій в умовах невизначеності. Завдяки можливості зменшення ризику шляхом диверсифікації, тобто розміщення капіталу у різних цінних паперах, ризик від портфельних інвестицій буде залежати не лише від індивідуальних відмінностей у прибутку від них, але й від попарних коваріацій усіх цінних паперів у сукупності. Mарковіц дав алгоритм практичного розв’язання проблеми розрахунку оптимального портфеля (у технічному розумінні це є формулюванням проблеми у вигляді задачі квадратичного програмування, де блоки таблиці складалися з квадратичної функції корисності, очікуваних прибутків різних цінних паперів та бюджетних обмежень вкладників). Модель Марковіця отримала широке визнання завдяки математичній простоті та практичності застосування. Нижче наведена крива «Ризик/Доходність» в теорії Марковіця.
 
 
Основні праці Г.М. Марковіца:
 
  1. Portfolio Selection//The Journal of Finance. March 1952a;
  2. The Optimization of a Quadratic Function Subject to Linear Constraints//Naval Research Logistics Quarterly. Vol. 3. 1956;
  3. The Elimination Form of the Inverse and Its Application to Linear Programming//Management Science. 1957b;
  4. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments. Yale Univ. Press, 1959;
  5.  Simscript: A Simulation Programming Language. Prentice Hall, 1963 (в соавт.);
  6. Studies in Process Analysis: Economy-Wide Production Capabilities. Wiley and Sons, 1963;
  7. Investment for the Long Run. Philadelphia, 1972;
  8. Portfolio Analysis with Factors and Scenarios. Boston, 1980; The Simscript II Programming Language. New York, 1951 (в соавт.);
  9. Mean-Variance Analysis in Portfolio Choice and Capital Markets. New York, 1987;
  10. Normative Portfolio Analysis: Past, Present and Future// Journal of Economics and Business. Special Issue on Portfolio Theory. N 42 (2) 1990, May, pp. 99-103.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Г.Марковіца
 
  1. Л.Л.Васина. Нобелевскиелауреаты XX века. Экономика. Энциклопедический словарь. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН),2001.- 336 с.
  2. Bazaraa M. S., Sherali H.D., Shetty C. M. Nonlinear Programming  Wiley& Sons, 1994
  3. Smitchell F. Markiwits’s life. New York. 2013
  4. Евсенко О. С. Инвестиции в вопросах и ответах. Учебное пособие
  5. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования
Кiлькiсть переглядів: 768