Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Густав фон Шмоллер

 

Густав фон Шмоллер

 
Густав фон Шмоллер (нім. Gustav von Schmoller, 1838–1917) – німецький економіст, історик, державний і громадський діяч, провідний представник т. з. нової (молодої) історичної школи в політичній економії (поряд з А. Вагнером та ін. розробляв теорію державного соціалізму).
 
Народився 24 червня 1838 року у м. Хайльбронн. На формування особистості молодого Шмоллера помітний вплив мав батько, в канцелярії якого він досконально вивчив урядові справи, і його шурин Густав Рімелін, «без впливу якого, – як казав Шмоллер, – нічого з мене б не вийшло». За обох керівників реферантура загострила його почуття і розвинула розуміння практичного управління. Знання вюртенберської промислової статистики дало Шмоллерові розуміння кількісної підстави для оцінки процесу розвитку господарства, на основі якого створювалася прусська урядова історія.
 
Під час навчання Шмоллер відчув сильний вплив лекцій Макса Дункерса, в будинку якого часто бував. Де запозичив Шмоллер своїх «кафедральних соціалістичних переконань», визначити важко. Частково отримав їх в канцелярії батька, а щодо зростаючого індустріального міста Гейльбронна, то мав там безпосередній контакт з простими людьми, які вплинули на нього своєю бідою. Він краще вивчив реальність повсякденного життя, ніж економісти, які відключалися від щоденних проблем, легко ґрунтуючись на теорії самостійних здорових сил, без їх емпіричного змісту, змушуючи себе перевіряти його.
 
Був знаним професором університетів в Галле (з 1864 року), Страстбурзі (з 1872 року), Берліні (з 1882 року), членом прусської державного ради (з 1884 року), одним із засновників (1872 рік) і представників (з 1890 року) «Союзу соціальної політики».
 
Шмоллер вважав, що політекономія як основна суспільна наука включає в себе психологію, соціологію, географію тощо, тому вона має нормативний характер і відкриває можливість етичних оцінок і практичних рекомендацій. Критикуючи марксизм з позиції катедер-соціалізму, Шмоллер захищав активне державне втручання в господарське життя з метою заохочення національної економіки та пом'якшення класових протиріч. Наявність соціальних класів (виникнення яких Шмоллер пов'язував з расовими ознаками, поділом праці і нерівномірним розподілом доходів) і боротьбу між ними він вважав необхідною умовою суспільного прогресу. Однак мета класової боротьби Шмоллер бачив не в революційному перетворенні суспільства, а в досягненні компромісу між борються сторонами, які не повинні порушувати загальних етичних норм.
 
Шмоллеру належить ряд досліджень з соціально-економічної і політичної історії країн Західної Європи. Він піддав різкій критиці самі принципи економічного лібералізму, особливо підкреслюючи при цьому неспроможність механіцистьких спрощень у концепціях Локка і Адама Сміта. Шмоллер викривав підміну, укладену в утвердженні лібералів про те, що основним мотивом людської діяльності є егоїзм. Шмоллер чудово показав, що в разі ліберальних економічних теорій ми маємо справу не тільки з окремою наукою – економікою, але і з особливою ідеологією, яку він назвав "економізмом". Фактично Шмоллер вперше ясно показав, що економічні теорії не що інше, як додаток "метафори годин" або "метафори дерева" до економічної сфери, і що, як висновок, економічна наука не може претендувати на статус автономної та ізольованої дисципліни, абсолютно не залежної від інших політичних, філософських і релігійних доктрин.
 
Велику популярність Г. Шмоллер отримав і як учасник "спору про метод" з представником австрійської школи маржиналізму К. Менгером в 1883-1884 роках. Густав фон Шмоллер відстоював конкретно-історичні методи дослідження і значимість індукції, пріоритет соціального цілого, культури, соціуму над діями окремих людей, в яких незнищенна ціннісне, етичне начало. Він протиставляв усі ці аспекти пріоритету дедукції, принципу методологічного індивідуалізму і ідеї про універсальність людської природи – ці тези відстоювалися К. Менгером.
 
Кiлькiсть переглядів: 668