Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Жерар Дебре

Жерар Дебре (Gerard Debreu)


Біографія. Американський економіст Жерар Дебре народився в м. Кале, Франція 4 липня 1921 р. Навчався в коледжі в м. Кале і отримав ступінь бакалавра в 1939 р. Потім продовжує навчання у Вищому педагогічному училищі при Паризькому університеті «Еколь нормаль суперьер». У 1944 р. поступає на службу у французьку армію і служить в Німеччині до середини літа 1945 р. Після повернення в 1946 р. в «Еколь нормаль» Дебре витримує конкурс і одержує кваліфікацію викладача математики. Паралельно у нього розвивається інтерес до економічної теорії, і він влаштовується асистентом-дослідником в Національний центр наукових досліджень, де працює протягом двох років.

Влітку 1948 р. Дебре навчається протягом декількох тижнів в Австрії, у Зальцбурзькому семінарі з дослідження економіки, яким керував В. Леонтьєв. Наступні півтора року як стипендіат Фонду Рокфеллера він стажується на економічних факультетах провідних університетах США (Гарвардський, Чиказький, Каліфорнійський і Колумбійський), а в 1950 р. протягом чотирьох місяців в університетах Швеції і Норвегії. По завершенні навчання Дебре протягом п'яти років працював в якості асистента-дослідника в Комісії Коулза з економічних досліджень у Чиказькому університеті. В 1955— 1956 рр. протягом шести місяців він працював у Парижі у Службі електрики Франції. У 1956 р. Паризький університет присвоїв йому ступінь доктора наук. У 1955-1961 рр. Дебре був професором Єльського університету, працював також у Фонді Коулза і в Стенфордському університеті, поки в 1962 р. переїхав до Каліфорнійський університет в Берклі, отримавши місце професора економіки, а з 1975 р. і професора математики.

Ж. Дебре помер 31 грудня 2004 р. р. в Парижі, Франція.

Академічна діяльність та професійне визнання. Дебре вніс значний вклал в розробку однієї з центральних областей сучасної економічної теорії — теорії загальної рівноваги. Його теоретичні розробки були високо оцінені світовим економічним співтовариством і в 1983 р Дебре. була присуджена Премія пам'яті Альфреда Нобеля з економіки «за внесок у розробку теорії загальної рівноваги і умов, при яких воно здійснюється в якоїсь абстрактної економіці».

З 1976 р. Дебре є кавалером французького ордена Почесного легіону. Він був стипендіатом Фонду Гуггенгейма в Центрі дослідження операцій та економетрики при Лувенського католицького університету (Бельгія, 1968-1969 і 1971-1972); стипендіатом Фонду Ерскіна в Кентерберійському університеті Кристчерч (Нова Зеландія, літо 1969); іноземним стипендіатом Черчілль-коледжу в Кембриджі (весна 1972). Він — член Американської академії наук і мистецтв, американської Національної академії наук, Американської економічної асоціації, а також Американської асоціації сприяння розвитку науки. У 1969-1971 рр. був віце-президентом, а потім президентом Економетричного товариства. Д. присвоєні почесні вчені ступені Боннським, Лозаннського, Північно-Західним (США) університетами і Тулузьких університетом соціальних наук.
 
Наукова діяльність. Теорія загальної рівноваги займала розуми вчених ще з часів А. Сміта, який вважав, що сама система ринкових цін, побудована на законах попиту і пропозиції, автоматично забезпечує необхідну координацію індивідуальних планів. Наприкінці XIX ст. французький математик Л. Вальрас сформулював цю ідею в математичних термінах у вигляді системи рівнянь. Йому приписується створення теорії загальної рівноваги. Вперше Дебре познайомився з проблемою загальної рівноваги ще під час навчання в «Еколь нормаль» по роботах М. Аллі, який дав нове формулювання цієї теорії в книжці «У пошуках економічної дисципліни» («A la Recherche d'une Discipline Economique», 1943). У 1952 р., працюючи в Комісії Коулза, Дебре опублікував свою першу статтю на цю тему. Двома роками пізніше-в журналі «Економетрика» («Econometrica») він спільно з К. Ерроу виступає із стала класичною статтею «Існування рівноваги для конкурентної економіки» («Existence of an Equilibrium for a Competitive Economy»), де вони запропонували математичну модель ринкової економіки, в якій різні виробники планують збут своїх продуктів і послуг, а також попит на фактори виробництва таким чином, щоб максимізувати прибуток. Модель містила, з одного боку, пропозиція товарів та попит на виробничі фактори, з іншого — всі ціни. Зробивши додаткові припущення щодо поведінки споживача, Д. і К. Ерроу отримали функції попиту, тобто відносин між цінами, з одного боку, і пропонованого та необхідної кількості товарів, з іншого. У цій моделі вони зуміли довести існування цін рівноваги. Ці ідеї отримали подальший розвиток в опублікованій в кінці 50-х рр. книзі Дебре «Теорія вартості: аксіоматичний аналіз економічної рівноваги» («The Theory of Value: An Axiomatic Analysis of Economic Equilibrium»).

Дебре поширив докази існування рівноваги на більш загальні випадки, розглядаючи багато рішень, при яких рівновагу досяжно. «Теорія вартості», у якій міститься проведений Дебре математичний аналіз загальної рівноваги, сьогодні вважається класичним економічним твором XX ст. Ця книга відображає його внесок у такі галузі економічної теорії, як теорія добробуту, теорія корисності, похідні функції попиту. Дебре вдалося інтегрувати в одну і ту ж модель загальної рівноваги (general equilibrium) теорію розміщення виробництва, теорію капіталу і теорію поведінки в умовах невизначеності. Теорія Дебре допускає безліч далекосяжних інтерпретацій і областей застосування. Його концепція «товарів», приміром, сформульована настільки широко, що може бути використана в аналізі суто статичної рівноваги, при дослідженні просторового розподілу виробничої і споживчої діяльності та в ін. областях. Так, наприклад, Дебре використовував математичні інструменти для вивчення впливу певної політики оподаткування на рівень добробуту населення.

Дебре також розглядав проблеми економічної невизначеності, в тому числі проблему майбутніх товарних ринків, а також досліджував умови, при яких ціни в системі прагнуть до своїх рівноважних вартостям. Аксіоматичний метод, застосований Дебре і його колегами, став стандартним інструментом економічного аналізу. В 50-е рр. цей метод використовувався в аналізі теорії загальної рівноваги, теорії корисності та теорії виробництва. У 80-ті рр. ці ж прийоми були взяті на озброєння в макроекономічних дослідженнях, при вивченні промислової організації, державних фінансів і у безлічі інших областей. Найбільш великою роботою Д., опублікованій в 80-е рр., є збірка статей «Математична економіка» («Mathematical Economics», 1983), присвячений теорії рівноваги. У 20 статтях-розділах збірника узагальнено основні економічні розробки Д. До нього увійшли як знову написані голови, так і статті, надруковані раніше в економічних журналах: «Нові концепції та інструментарій в аналізі теорії рівноваги» («New Concepts and Techniques for Equilibrium Analysis», 1962), «Економіка з равновесиями в умовах обмежень» («Economies with a Finit Set of Equilibria», 1970), «Чотири аспекти математичної теорії економічної рівноваги» («Four Aspects of the Mathematical Theory of Economic Equilibrium», 1974).

Праці Дебре і його послідовників внесли величезний внесок у прогрес економічної науки. Дебре була присуджена Премія пам'яті Альфреда Нобеля за 1983 р. з економіки «за внесок у розробку теорії загальної рівноваги і умов, при яких воно здійснюється в якоїсь абстрактної економіці». Дебре своїм науковим доробком збагатив арсенал економістів новими аналітичними методами, новими інструментами аналізу. Аналіз моделей абстрактних економік, проведений Дебре, дав економістам загальну теорію, яка може бути прикладена до найрізноманітніших ситуацій.
 
Найвідоміші наукові праці Ж. Дебре.
 
  1. Market Equilibrium//Proceedinqs of the National Academy of Sciences. 1956. N 42, pp. 876-878;
  2. Theory of Value: An Axiomatic Analysis of Economic Equilibrium. New York, 1959;
  3. Professor Debreu's "Market Equilibrium" Theorem: An Expository Note. West Lafayette, 1973;
  4. Mathematical Economics: Twenty Papers of Gerard Debreu. Cambridge, 1983.
  5. «Математическая экономическая теория: двадцать статей Жерара Дебре» (Mathematical Economics: Twenty Papers of Gerard Debreu, 1983).
  6. «Теория ценности: аксиоматический анализ экономического равновесия» (Theory     of Value: An Axiomatic Analysis of Economic Equilibrium, 1959)
  7. Соч.: Три функции в экономике // Экономика и математические методы. 1990. Т. 26. Вып. 1. С. 157—164
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Ж. Дебре.
 
  1. New York Times. 1983, October 18; Time. N 122. 1983, October 31, p. 93
  2. Samuelson P. The 1983 Nobel Prize in Economics//Science. N 222. 1983, December 2, pp. 987-989
  3. Varian H. R. Gerard Debreu's Contributions to Economics//Scandinavian Journal of Economics. 1984. Vol. 86. N 1, pp. 4-16;
  4. Hildenbrand W., Mas-Colell А. (ред.). Contributions to Mathematical Economics in Honor of Gerord Debreu. 1986.
  5. Маркетинг. 1993. N 1. сс. 101-105.
  6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
  7. О. І. Пономаренко, М. О. Перестюк, В. М. Бурим «Сучасний економічний аналіз. Мікроекономіка», Київ, 2004, ISBN 966-642-048-1
  8. Теория общего равновесия в ХХ в.: вклад А. Вальда, Дж. фон Неймана, Дж. Хикса, К. Эрроу и Ж. Дебре // История экономических учений : учеб. пособие / [под ред. В. С. Автономова, О. И. Ананьина, Н. А. Макашевой]. – М. : ИНФРА-М, 2010. – Разд. 2, гл. 13. – С. 224–231. – (Высшее образование).
  9. Шиманська О. Джерард Дебре: новий вимір загальної економічної рівноваги / О. Шиманська // Вісник Тернопільського національного економічного університету : наук. журн. / [голов. ред. А. Ф. Мельник]. — Тернопіль, 2008. — Вип. 2. — С. 169—175.
Кiлькiсть переглядів: 701