Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Гері Беккер

Гері Беккер (Gary Stanley Becker)

 
Гері Беккер заснував Нову домашню економіку. Він відкрив цілі розділи в економічній теорії, такі як економіка дискримінації та економіка злочину і покарання.
Маріано Томассі, професор економіки, Аргентина
 
Біографія. Народився 2 грудня 1930 року у місті Поттсвілл, штат Пенсильванія. У чотири роки переїхав у Бруклін, там він і закінчив початкову та середню школу. Незважаючи на велике бажання вчитися і великі здібності у математиці, з раннього дитинства и до 16 років займався гандболом і був одним з найкращих спортсменів у школі.
 
Після закінчення школи, Гері вирішив присвятити своє життя добробуту людства і почати діяльність, котра б приносила користь громадянам своєї країни. Навчався у Прінстонському університеті (Princeton University), де отримав ступінь магістра по соціальним наукам, потім закінчив аспірантуру Чіказького університету (The University of Chicago). У 1953 році захистив докторську дисертацію, присвячену дослідженню дискримінації з точки зору економічного аналізу. Певний час працював у Прінстонському університеті. З 1957 року у Колумбійському університеті (Columbia University) спочатку як асистент, потім – доцент, з 1960 року – професор економіки. У 1967 році нагороджений медаллю Д. Б. Кларка (John Bates Clark Medal).
 
 
1969-1970 читає лекціі у Чіказькому університеті, після чого залишається там на постійну роботу. З 1970 – професор економіки та соціології Чиказького університету, з 1984 року -  завідуючий кафедрою економіки. З 1985 року тісно співпрацює зі Стенфордським університетом (Stanford University).
 
Г. Беккер помер 3 травня 2014 року.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Беккер зробив чималий внесок у сучасну економіку і соціологію, займаючись професійною діяльністю, поєднав обидві ці науки, котрі до цього часу майже не співпрацювали. Саме це відрізняло Гері Беккера від багатьох інших науковців – він розглядав проблематику економічних питань через призму не тільки цієї науки, а й багатьох інших. І навпаки – аналізував соціальні питання, користуючись економічними термінами.
 
Основні теорії та концепції, котрі досліджував Беккер: «Економічна теорія дискримінації» (Economics of Discrimination),  «Теорія людського капіталу» (The theory of human capital), «Нова теорія попиту» (The new theory of demand), «Економічний аналіз злочинності» (Economic Analysis of Crime), «Економіка сім’ї» ( Economy of the family).
 
У 1992 році нагороджений Нобелівською премією «за розповсюдження сфери мікроекономічного аналізу на цілий ряд аспектів людської поведінки і взаємодії, включаючи неринкову поведінку» ( for the distribution of macroeconomic analysis on a variety of aspects of human behavior and interaction, including nonmarket behavior).
 
 
Окрім Нобелівської премії з економіки Беккер був нагороджений премією ім. В. С. Войтінскі Мічиганського університету (1965) (University of Michigan), медалі Джона Бейтса Кларка Американської економічної асоціації (1967) (medal of John Bates Clark of the American Economic Association), Премії за професійні досягнення Чиказьского університету (1968) (Award for professional achievement of the University of Chicago). Він є членом американської Національної академії наук (US National Academy of Sciences), Американської академії наук і мистецтв (American Academy of Arts and Sciences), Американської асоціації стандартів (American Standards Association), творцем, членом Академії освіти (Academy of Education) (в 1965-1967 - віце-президент), членом товариства «Мон-Пелерин» ("Mont-Pelerin" society). У 1974 р був віце-президентом, а в 1987 р президентом Американської економічної асоціації (American Economic Association).
 
Наукова діяльність. Гері Беккер був одним з найвідоміших економістів сучасності і здобув славу завдяки гостросоціальним науковим працям, покликаним покращити життя людства і вирішити деякі фундаментальні проблеми.
 
Відмінною особливістю його підходу є розгляд будь-якого соціального явища і будь-який сфери суспільного життя як галузі застосування економічного аналізу.
 
Першою спробою проведення даного принципу було дослідження проблем расової дискримінації з точки зору її впливу на ринок праці, проведене Беккером в його докторській дисертації. Дисертація лягла а основу монографії "Економіка дискримінації" 1957 року ("The Economics of Discrimination"), в якій на основі емпіричних тестів були розглянуті різні аспекти дискримінації з метою визначення її "соціальних витрат" ("social costs of discrimination"), тобто втрат, які несе суспільство внаслідок дискримінаційної політики. Основний зміст книги становив аналіз системи диференціальних рівнянь, що виражають кількісні відмінності в заробітній платі у людей з різним кольором шкіри з точки зору споживача, роботодавця і найманого працівника. В основу аналізу було покладено тезу, згідно з яким дискримінація, в тому числі расова, виникає тоді, коли економічні агенти висловлюють готовність оплачувати небажання вступати в контрактні відносини з агентами, що мають інші характеристики, наприклад з іншим кольором шкіри.
 
У роботі визначався коефіцієнт дискримінації за готовність білих найманих працівників працювати разом з чорношкірими працівниками, готовність білого споживача споживати товари, вироблені працівниками з іншим кольором шкіри, і тому подібне. У теоретичному аналізі ці коефіцієнти приймалися як такі, що визначаються ззовні константи, тобто розглядалися як свого роду "податки", якими обкладалися працівники з іншим кольором шкіри і їх продуктивна діяльність. В ході дослідження Беккер обґрунтував економічну невигідність для суспільства більш високої оплати праці білим працівникам, оскільки це підвищує загальний рівень витрат праці в масштабі всього суспільства.
 
Теорія дискримінації знайшла прихильників і послідовників. У ряді випадків її застосування допомогло підприємцям-практикам уникнути ексцесів у взаєминах між працею і капіталом, коли ставало очевидним, що в умовах расової дискримінації праця оплачується вище того, скільки вона коштує насправді. Робота Беккера, незважаючи на ряд слабкостей, перш за все відсутність аналізу причин виникнення самого феномена дискримінації і деяких ключових положень, містила цікаву інформацію емпіричного характеру і привернула увагу дослідників до цілого класу специфічних проблем, що виникають на ринку праці і пов'язаних, головним чином, з расовою дискримінацією в США.
 
Наступною сферою застосування свого методу Беккер обрав економічний аналіз злочинності і покарання - тему, що лежить на стику економіки і права. Основи його новаторського підходу до цієї проблеми були викладені в статті "Злочин і покарання: економічний підхід"), опублікованій в "Журналі політичної економії" ("Journal of Political Economy") за березень-квітень 1968 року. Беккер був першим, хто спробував застосувати економічні поняття витрат і прибутку до розуміння поведінки порушників закону.
 
Висновок, до якого підводив Беккер, полягав в наступному: на злочин, в основному, штовхають економічні міркування (це не відносилося до наркоманії і до злочинів, скоєних внаслідок психічних захворювань). Оригінальний підхід Беккера отримав подальший розвиток в збірнику "Нарисів з економіки злочинності і покарання" ("Essays in the Economics of Crime and Punishment", 1974), виданому в серії "Людська поведінка" ( "Human Behavior"), а також у великій сучасній літературі з цієї проблеми.
 
Найвідоміші наукові праці Г. Беккера.
 
  1. The Economics of Discrimination. / G. S. Becker, Chicago, 1957 – 178 p.
  2. Human Capital. / G. S. Becker,  Chicago, 1964 – 412 p.
  3. Crime and Punishment: An Economic Approach / G. S. Becker,  Journal of Political Economy. Vol. 76 (No. 2). 1968, March / April – 49 p.
  4. A Theory of the Allocation of Time. / G. S. Becker,  New York, 1971 – 517 p.
  5. Essays in the Economics of Crime and Punishment. / G. S. Becker,  New York, 1974 – 55 p.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Г. Беккера.
 
  1. Блауг М. Беккер, Гарри С. // 100 великих экономистов после Кейнса  (Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past.( — СПб.: Экономикус, 2009. — С. 29-32. — 384 с.
  2. Robert D. Hershey Jr Gary S. Becker, 83, Nobel Winner Who Applied Economics to Everyday Life, Dies, Gary S. Becker, 83, Nobel Winner Who Applied Economics to Everyday Life // The New York Times — New York City: The New York Times Company, 2014. – 15 p.
  3. Teles, Steven M. "Out of the wilderness", in Teles, Steven M., The rise of the conservative legal movement: the battle for control of the law, //  Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 2008 – 98 p.
  4. Klein, Daniel B.; Daza, Ryan "Ideological profiles of the economics laureates: Gary S. Becker" // New York City, 2013 – 104 p.
  5. Hershey Jr., Robert D. "Gary S. Becker, 83, Nobel Winner Who Applied Economics to Everyday Life, Dies" // The New York Times (The New York Times Company), May 4, 2014 – 8 p.
Кiлькiсть переглядів: 1202