Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Фрідріх Ліст

Фрідріх Ліст (Daniel Friedrich List)

 
Ліст сьогодні знову сучасний, він знову пророк і провісник шляхів прориву в майбутнє.
Євген Гільбо, президент Міжнародної академії гуманітарних технологій, представник неоінституціональної школи
 
Ліст не є теоретиком протекціонізму, він – теоретик розвитку.
Ж. Дестан де Берні
 
Біографія. Німецький політичний діяч, економіст і публіцист Даніель Фрідрих Ліст народився 6 серпня 1789 р. у містечку Ройтлінген (Вюртемберг), у родині заможного ремісника. Після здобуття шкільної освіти він певний час працював у майстерні батька, а з 1806 р. почав навчання на факультеті права в Тюбінгемському університеті і одночасно працював чиновником у місцевій владі. У цей час Ф. Ліст захопився науковою роботою і опублікував першу статтю про необхідність викладання в університеті курсу з місцевого самоврядування.
 
Завдяки здібностям, Ф. Ліст швидко просувався по службі: від держав-ного службовця Тюбінгенської філії Вюртемберзького бюро до керуючого справами та політикою Тюбінгена, а згодом – розрахункового радника у столиці королівства Штутгарті. У 1817 р. Ф. Ліста запросили на посаду викладача факультету політичних наук Тюбінгенського університету, де незабаром він став професором практики держуправління.
 
Молодий вчений виявив себе рішучим прихильником ліберальних ре-форм. У 1818 р. він заснував газету «Друг швабського народу», зі сторінок якої різко критикував внутрішню митну політику Німеччини, а в 1819 р. – «Генеральну асоціацію німецьких промисловців і комерсантів» у Франк-фурті – з метою скасування внутрішньо німецьких митних зборів і введення загального для німецьких земель протекціоністського режиму. У 1820 р., після обрання депутатом в Палату Вюртемберзьких штатів, Ф. Ліст бореться за проведення докорінних реформ в галузі місцевого самоврядування, суду та державної адміністрації, особисто звертаючись з петиціями до урядів Мюнхена, Штутгарта, Берліна та Відня. Природно, що все це викликало невдоволення властей. У 1819 р. уряд закрив газету і Ф. Ліст був змушений покинути викладацьку діяльність, а в 1820 р., позбавлений звання депутата і потерпаючи від політичного переслідування, – перебратися у Францію. Після повернення у 1824 р. – піддається арешту й позбавленню волі на дев’ять місяців. Звільнившись у 1825 р., Ф. Ліст разом із сім’єю мігрує до США, де виступає з лекціями, працює як підприємець, фермер, журналіст та редактор німецькомовної газети.
 
Його найвдалішими бізнесовими проектами цього часу вважаються: відкриття вугільних покладів у Пенсільванії та будівництво однієї з перших у США залізниць. До цього ж періоду належать його протекціоністська економічна програма для уряду США та низка економічних праць (у тому числі по залізничних питаннях).
 
У 1832 р. Ф. Ліст повернувся до Німеччини, яка була на порозі митного об’єднання, американським громадянином та консулом США (спочатку у Лейпцигу, потім – у Штутгарті). У цей період він активно займався журналістикою, громадсько-політичною і науковою діяльністю, розвивав ідеї «національної економії» та пропагував будівництво залізниць, які називав «нервами суспільства» (за його сприяння у 1833 р. була побудована лінія Лейпціг-Дрезден).
 
У 1837 р. Ф. Ліст перебрався до Парижу, де до 1840 р. вивчав політичну економію й самовіддано працював над створенням головної праці свого життя – «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика й німецький митний союз» (Das Nationale System der Politischen Okonomie). У 1841 р. стан його здоров’я погіршився, і він, відмовившись від посади редактора кельнської газети Rheinische Zeitung (це видання очолив Карл Маркс), зосередив зусилля на виданні «Національної системи політичної економії…» в Агсбурзі. З 1843 по 1846 рр. Ф. Ліст відвідав Австрію і Угорщину, а також Британію з метою створення комерційного союзу між Британією та Німеччиною, на жаль, без очікуваного результату.
 
Останні роки життя Ф. Ліста були затьмарені проблемами зі здоров’ям та погіршенням матеріального становища (втрата власності внаслідок фінан-сової кризи в США), а головне – відсутністю підтримки ініційованих ним реформ. Ф. Ліст пішов із життя 30 листопада 1846 р. у м. Куфштайн (Австрія). «Національна система політичної економії…» залишилась без продовження, про яке так мріяв автор.
 
    
                                                                              
Академічна діяльність та професійне визнання. Ф. Ліст був більше практиком, ніж теоретиком економічної науки у повному сенсі цього слова. Він майже не торкався фундаментальних проблем політичної економії, обмежуючись питаннями національного господарства, економічної політики та економічних реформ. Але, не зважаючи на це, йому вдалося залишити помітний слід в історії світової економічної думки: під впливом його ідей сформувалась німецька історична школа політичної економії, відбулося економічне піднесення Німеччини та становлення сучасної ідеології «догоняючого розвитку» країн, що розвиваються.
 
Справжнє визнання Фрідріха Ліста як видатного економіста відбулося після смерті. Йому була присвоєна ступінь доктора наук, відбулося 10-ти томне видання його творів, на його честь були споруджені монументи, а його ім’ям названі вулиці та навчальні заклади (напр., транспортний факультет Дрезденського університету).
 
Наукова діяльність. Хоча Ф. Ліст займав посаду професора держав-них наук Тюбінгенського університету лише на протязі 1817-1825 рр. і отримав звання почесного доктора університету Єни лише у середині 1830-х рр., його активна наукова діяльність тривала усе життя, а наукові праці справили суттєвий, хоча і суперечливий, вплив на розвиток світової економічної думки.
 
Ліст не був першим німецьким націоналістом, який осмислював економічні проблеми у руслі націоналістичної доктрини, але він був єдиним, хто прийняв промислову революцію з усіма її політичними, соціальними і культурними наслідками [8]. Наукова спадщина Ф. Ліста стала основою для економістів-практиків періоду підйому Німеччини і США, «економічного дива» Японії та сучасних держав, що розвиваються. Запровадження вченим історичного методу наукових досліджень, обґрунтування концепції еконо-мічного прогресу нації, теорій національних продуктивних сил та активної економічної політики держави; його науково-практичне лобіювання гнучкої протекціоністської політики; визначення основ реформування державних та адміністративних установ (Німецька конфедерація) та протекціоністської економічної програми (для уряду США); запровадження викладання «дер-жавного управління» в університетській освіті – теоретико-методологічні і практичні здобутки Ф. Ліста, що плідно використовуються сучасними науковцями.
 
Найвідоміші наукові праці Ф. Ліста.
 
  1. Лист Ф. Нaционaльнaя системa политической экономии [Электронный ресурс] / Ф. Лист. – Режим доступа : http://www.rulit.net/books/nacionalnaya–sistema–politicheskoj–ekonomii–read–31593–83.html
  2. Friedrich List. The National System of Political Economy, tr. Sampson
  3. S. Lloyd. — New York: Augustus M. Kelley, 1966. (репринт видання 1885 p.).
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Ф. Ліста.
 
  1. Аникин А. В. Глава семнадцатая. Экономический национализм: Фридрих Лист // Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — 2-е изд. — М. : Политиздат, 1975. — С. 323-338. — 384 с.
  2. Блауг М. Лист, Фридрих // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. —
  3. С. 166-168. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). 
  4.  Василевский Е. Г. Вульгарная политическая экономия в Германии // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред.
  5. В. Н. Черковец. — М. : Мысль, 1988. — Т. II. От Смита и Рикардо до Маркса и Энгельса. — 574 с.
  6. История экономических учений / Под ред. В. Автономова,
  7. О. Ананьина, Н. Макашевой. Учеб. пособие. М. : Инфра-М., 2002. – 784 с. – С. 140–147.
  8. Роббинс Л. История экономической мысли: лекции в Лондонской школе экономики / пер. с англ. – М. : Изд-во Института Гайдара, 2013. –
  9. 493 с.
  10. Соболев М. Н. Лист, Фридрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). – СПб., 1890—1907.
  11. Туган-Барановский М. И. Очерк VI. Социально-политическое направление // Очерки из новейшей истории политической экономии: (Смит, Мальтус, Рикардо, Сисмонди, историческая школа, катедер-социалисты, австрийская школа, Оуэн, Сен-Симон, Фурье, Прудон, Родбертус, Маркс). – СПб. : Изд. журнала «Мир божий», 1903. – 434 с. – С. 188-189.
  12. Шпорлюк Р. «Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста». / Р. Шпорлюк. – К. : Основи, 1998. – 480 с.
  13. Robbins L. The Theory of Economic Development in the History of Economic Thought London, 1968, p. 116-117.
  14. A History of Economic Thought: the LSE Lectures, edited by Warren J. Samuels and Steven G. Medema, 1998.
  15. Henderson, William O. Friedrich List: Economist and Visionary. Frank Cass: London, 1983
Кiлькiсть переглядів: 934