Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Франсуа Кене

Франсуа Кене (Frangois Quesnay)

 
 
     З часу виникнення світу були зроблені три великих відкриття ... Перше з них, це - винахід писемності ...
Друге, це - винахід грошей ... Третє, це - «Економічна таблиця», яка є результатом перших двох винаходів і завершує їх.
Вктор Рикети де Мирабо, маркіз, французський економіст-фізіократ та філософ.
                          (Маркс К., Енгельс Ф. Зібрання творів. Вид. 2-е,т. 26,ч  .1, с. 345 )
 
Біографія. Франсуа Кене (інші варіанти написання - Кене або Кёне) народився 4 червня 1694 р. у французької комуні Мер, в 40 км від Парижу в сім'ї дрібного землевласника. Франсуа тільки в 12 років навчився читати і писати. У 17 років він поїхав до Парижу, де кілька років працював помічником гравера і одночасно здобував освіту. У 1710 р. Кене почав вивчати медицину. Завдяки  енергійності та наполегливості, в 1718 р. він отримав ступінь доктора хірургії і став головним лікарем лікарні в м. Мант. Місцева аристократія стала користуватися його послугами; завдяки підтримці з боку аристократії йому вдалося надрукувати першу свою працю: «Observations sur les effets de la saignée» (1729-1730).
 
У 1734 році герцог Вільруа запропонував йому постійну роботу в якості медика в своєму будинку в Парижі. У 1737 р. Кене отримав професорський ступінь і став постійним секретарем Хірургічної академії. Як лікар мадам де Помпадур, він отримав доступ до двору і в 1752 р. став лейб медиком короля Людовіка XV Франції. У його салоні сходилися люди найрізноманітніших партій - Д'Аламбер, Дідро, Дюкло, Мармонтель, Бюффон, Гельвецій, маркіз Мірабо, Тюрго; відвідав його і Адам Сміт, перейнявшись повагою до нього.
 
Свої економічні дослідження Кене розпочав вже на схилі літ. Перші його статті у цій сфері були надруковані в «Енциклопедії» Дідро, в 1756 році, під рубриками «Fermiers» і «Grains».
 
У 1758 році він надрукував «Економічну таблицю» з поясненнями, а з 1766 року почав співпрацювати в «Journal de l’Agriculture, du Commerce et des Finances», що виходив під редакцією Дюпона. У цьому журналі, а також в іншому органі фізіократів, «Éphémérides du citoyen», заснованому Бодо, Кене помістив всі свої головні економічні статті: «Dialogues sur les travaux des Artisans», «Observations sur l’intérêt de l’argent», «l’Analyse du gouvernement des Incas du Pérou »,« Le despotisme de la Chine».
 
Франсуа Кене помер 16 грудня 1774 р. у м. Версаль, Франція.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Дослідження Ф. Кене були помітним внеском у розвиток економічної науки.Його перші публікації з економіки з'явилися як статті для «Енциклопедії» в 1756 і 1757 рр., коли йому було 60 років.
 
У 1758 р він видав короткий памфлет «Економічна таблиця» (Tableau Economique, 1758), який містив відому зигзагоподібну діаграму, свого роду таблицю витрат-випуску, виражену в термінах грошових потоків. Зміст цієї праці не зовсім сприйняли сучасники, але вона й досі дивує економістів своєю глибиною і оригінальністю. В "Економічній таблиці" суспільство і прогрес відтворення суспільного продукту з´ясовані в цілісності та безперервному зростанні багатства нації.
 На жаль, діаграма була їм перероблена три або чотири рази у більш пізніх публікаціях, а первинна версія була надрукована невеликим тиражем, і згодом була загублена, що ще більше посилило таємничість її значення і надалі призвело до появи великої кількості робіт, що намагаються розкрити її сенс.
 
Найбільш детальний виклад доктрини фізіократів міститься в книзі, названій «Сільська філософія» (Philosophie rurale, 1763), яку Кене написав у співавторстві з одним зі своїх учнів, Маркізом де Мірабо (1715-89). Але назва всьому напрямку було дано в іншому зборах праць Кене, відредагованому ще одним з його учнів, Дю Пон де Немуром (1739-1817), і опублікованому під заголовком «Фізіократія» (La Physiocratie, 1768).
 
Наукова діяльність. Ф. Кене відомий економіст XVIII ст., яким захоплювалися більш пізні економісти, у тому числі Сміт, Маркс і Шумпетер. Результати  його досліджень та наукові праці мали велике значення для розвитку світової економічної думки.
 
У творах Ф. Кене рішуче засуджують погляди меркантилістів на економічні проблеми, це по суті стало відображенням наростаючої в країні протягом ряду десятиліть незадоволеності станом сільського господарства, до якого звів його так званий кольбертізм часів короля Людовика XIV. У них відображена його переконаність у необхідності переходу до фермерського господарства як основі вільного (ринкового) механізму господарювання на принципах повної свободи ціноутворення в країні і вивезення за кордон сільськогосподарської продукції.
 
Методологічною платформою економічного дослідження Ф. Кене стала розроблена ним концепція про природний порядок, юридичною основою якої, на його погляд, є фізичні та моральні закони держави, які охороняють приватну власність, приватні інтереси і забезпечують відтворення і правильний розподіл благ. Як стверджував вчений, приватний інтерес одного ніколи не може бути відділений від загального інтересу всіх, а це буває при пануванні волі. Світ йде тоді сам собою. Тому, за його думки, бажання насолоджуватися повідомляє суспільству рух, який стає постійною тенденцією до можливо кращого стану.
 
Одночасно Ф. Кене попереджав, що верховна влада не повинна бути аристократичною або наданою великим земельним власникам. Останні, з'єднавшись разом, могли б утворити владу більш могутню, ніж самі закони, поневолити націю, заподіяти своїми честолюбними і жорстокими чварами розорення, безлад, несправедливість, найбільш звірячі насильства і створити найбільшу розгнуздану анархію. Він вважав за доцільне зосередити вищу державну владу в одному освіченому обличчі, що володіє знанням законів - природного порядку, - необхідних для здійснення державного керівництва.
 
Найвідоміші наукові праці Ф. Кене.
 
  1. «Évidence», tome VI de l'Encyclopédie de Diderot et d'Alembert, 1756
  2. «Fermiers», tome VI de l'Encyclopédie de Diderot et d'Alembert, 1756
  3. «Grains», tome VII de l'Encyclopédie de Diderot et d'Alembert, 1757
  4. Maximes générales du gouvernement économique d'un royaume agricole, 1767
  5. Tableau économique de François Quesnay, 1758, 5 p.
  6. Analyse de la formule arithmétique du tableau économique de la distribution des dépenses annuelles d'une nation agricole de François Quesnay, 30 p.
  7. «Observations sur le droit naturel des hommes réunis en société», Journal de l'agriculture, septembre 1765
  8. Essai sur l'administration des terres, 1759 Texte en ligne par Victor Riqueti Mis de Mirabeau et F. Quesnay, Philosophie rurale ou Économie générale et particulière de l’agriculture, réduite à l’ordre immuable des lois physiques et morales qui assurent la prospérité des empires, Amsterdam (Paris): libraires associés, 1763, in-4°, XXVI-412 p. (ou 3 vol. in-12) ; abrégé sous le titre Éléments de la philosophie rurale, La Haye : libraires associés, 1767-1768, in-12, II-CVI-241 p. et tableau
  9. Maximes générales du gouvernement agricole le plus avantageux au genre humain, 1768
  10. Physiocratie, ou Constitution naturelle du gouvernement le plus avantageux au genre humain, recueil publié par Pierre-Samuel Dupont de Nemours, 1768.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Ф. Кене.
 
  1. Аникин А. В. Глава восьмая. Доктор Кенэ и его секта // Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — 2-е изд. — М.: Политиздат, 1975. — С. 153-169. — 384 с.
  2. Блауг М. Кенэ, Франсуа // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 128-130. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42)
  3. Кенэ // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 4 томах. — СПб., 1907—1909.
  4. Кенэ Франсуа / Никитин С. М. // Кварнер — Конгур. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 12).
  5. Клюкин П. Н. Поворот к физиократической метафизике (к 250-летию «Экономической таблицы» Ф. Кенэ) // Ф. Кенэ, А. Р. Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур. Физиократы. Избранные экономические произведения. — М.: Эксмо, 2008. — С. 13-44.
  6. Люксембург Р. Глава вторая. Анализ процесса воспроизводства у Кенэ и у Адама Смита // Накопление капитала: Том I и II. — 5-е изд. — М.-Л.: Соцэкгиз, 1934. — С. 18-30. — XLIV, 463 с.
  7. Миклашевский А. Н. Кене, Франсуа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  8. Сперанская Л. Н. Экономические взгляды Ф. Кенэ // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. — М.: Мысль, 1987. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 443-454. — 606 с.
  9. Трахтенберг И. А. Франсуа Кенэ и его «Экономическая таблица» // Капиталистическое воспроизводство и экономические кризисы (Очерк теории). — 2-е изд. — М.: Госполитиздат, 1954. — С. 9-17. — 199 с.
  10. Hasbach, «Die allgemeinen philosophischen Grundlagen der von F. Quesnay und Adam Smith begründeten Dolitisehen Oekonomie» (Лпц., 1990)
  11. Статья Онкена в «Hwb. der Staatswissenschaften», изд. Конрадом и Лексисом.
  12. Schelle G. Le docteur Quesnay, chirurgien, médecin de Mme de Pompadour et de Louis XV, physiocrate. — Paris, 1907. — 402 p.
Кiлькiсть переглядів: 878