Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Юджин Френсіс Фама

Юджин Френсіс Фама (Eugene  F. Fama)

 
заслужений професор (Robert R. McCormick Distinguished Service Professor)
у Вищій школі бізнесу Чиказького Університету (University of Chicago Booth School of Business).
 
Біографія. Юджин Френсіс 'Джин' Фама (Eugene Francis 'Gene' Fama) народився 14 січня 1939 року в Бостоні, Массачусетс (Boston, Massachusetts). . Юджин Фама виріс у небагатому кварталі Бостона. Закінчив католицьку школу, потім вступив до університету Тафтса (Медфорд, штат Массачусетс). Спочатку вибрав як основний предмет французьку мову, але, потім змінив спеціалізацію на економіку. Працював як науковий співробітник під керівництвом професора економіки Гаррі Ернеста, що вивчав динаміку цін на фондовому ринку. Одержав ступінь бакалавра (1960) університету Тафтсу; магістра ділового адміністрування (1963) і доктора філософії (1964) Чиказького університету. З 1963 р. викладає в Чиказькому університеті (професор з 1968). Входить у редколегію Journal of Financial Economics. У 1989 р. академік Американської академії мистецтв і наук. Юджин почав викладати в Чиказькому Університеті з 1963-го року. Його науковими консультантами з докторської дисертаційнох роботи були Мертон Миллер (Merton Miller) і Гаррі Робертс(Harry Roberts), однак істотний вплив на нього також зробив Бенуа Мандельброт (Benoit Mandelbrot). Фама є керівником з дослідження компанії 'Dimensional Fund Advisors', що займається інвестиційним консультуванням. Його син, Юджин Ф. Фама молодший (Eugene F. Fama Jr.) - віце-президент цієї компанії.
 
Юджин і його дружина Салл (Sally) одружені більше 50 років. У них є четверо дітей і десять онуків. У вільний час Юджин грає в гольф і теніс, любить віндсерфінг, велосипед і плавання.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. В 2005 році Фама став першим власником недавно заснованого призу, премії 'Deutsche Bank Prize' в області фінансової економіки.
 
Юджин Фама – один із трьох американців, що одержали в 2013 році Нобелівську премію в галузі економіки. Лауреати Нобелівської премії 2013 р. - Юджин Фама, Ларс Хансен і Роберт Шиллер - помітно змінили стан економічної науки, привели до рухів у фінансовій індустрії й навіть до деякій мірі вплинули на науковий світогляд. Фама запропонував простий інструмент оцінки моделей ціноутворення, показав, що визначальні ціни активів не обмежуються одним ризиком ринку, і переконав майже всіх, що заробити на короткострокових змінах цін активів неможливо. Його перше досягнення дозволило здійснити сотні емпіричних досліджень в області ціноутворення, друге – змінило підхід до оцінки активів і оцінці успішності керуючих фондів, третє – змінило саму структуру інвестиційних фондів, посприявши появі широко представленого на ринку класу «індексних» фондів. Завдяки лауреатам, світ сьогодні набагато більше знає про поводження цін активів, може краще вивчати ці ціни, та й набір доступних інвестиційних активів збільшився завдяки їхнім досягненням.
 
Наукова діяльність. Юджин Фама – автор гіпотези ефективного ринку, що припускає, що вся істотна інформація відразу й повністю відображається на вартості цінних паперів. В 1965 р. він сформулював принципи гіпотези ефективного ринку. У співавторстві з Кеннетом Френчем, Фама поліпшив емпіричну результативність моделі оцінки капітальних активів. Він увів в неї дві нові змінні: величини ринкової капіталізації й відношення ціни до балансової вартості. Роботи Фами вплинули на фінансову індустрію.
 
У новаторській статті 'Journal of Finance'; яка була надрукована в 1970 році, названої 'Ефективність ринку капіталу: Огляд теоретичної й емпіричної роботи' ('Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work'), Фама запропонував два ключових поняття, які донині визначають головні теми розмов про ефективність ринку. По-перше, економіст запропонував три види ефективності: сильна форма, напівсильна форма й слабка форма ефективності. У слабоефективності мова йде просто про історичні ціни, тобто інформація випливає з історичних тенденцій зміни цін, а виходить, отримання вигоди в такому випадку не передбачається. Напівсильна форма гіпотези про ефективність ринків має на увазі облік всієї публічної інформації, включаючи повідомлення компаній або річні показники прибутку, які швидко знаходять висвітлення в цінах на акції й облігації. Нарешті, у сильній формі ефективності ціни на акції й облігації повністю відображають всю можливу інформацію, включену в ціну.
 
По-друге, Фама продемонстрував, що поняття ефективності ринку не може бути відкинуте без відмови, що супроводжується, від моделі ринкової рівноваги (наприклад, механізму встановлення цін). Економіст підкреслює, що гіпотеза ефективності ринку повинна бути перевірена в контексті очікуваної прибутковості.
 
В останні роки Фама в співавторстві з Кеннетом Френчем (Kenneth French) написав серію праць, на чолі яких поставлена під сумнів модель оцінки прибутковості активів (CAPM), яка затверджує, що, розрахувавши 'бету' для кожної акції, можна встановити, чи буде портфель або певна акція більш-менш мінливою. Крім того, Юджин став співавтором підручника 'Теорія фінансів' ('The Theory of Finance') разом із власником Нобелівської премії Мертоном Г. Міллером (Merton H. Miller). Крім іншого, Юджин разом із Джеймсом Д. Макбетом (James D. Macbeth) написав книгу 'Ризик, повернення й рівновага: Емпіричні тести' ('Risk, Return, and Equilibrium: Empirical Tests'), що описує нині широко використовувані дві стадії регресу Макбета-Фама, застосовні для оцінки параметрів моделі ціноутворення активів.
 
Найвідоміші наукові праці.
 
  1. Fama E. Efficient Capital Markets - Review of Theory and Empirical Work // Journal of Finance. 1970. 25. Р. 383-423.
  2. Fama E., MacBeth J. Risk, Return, and Equilibrium: Empirical Tests // Journal of Political Economy. 1973. 81. Р. 607-636.
  3. Fama E. Efficient Markets: II. Fiftieth Anniversary Invited Paper // Journal of Finance. 1991. 46. Р. 1575-1617. Fama E., French K. The Cross-section of Expected Stock Returns // Journal of Finance. 1992. 47. Р. 427-465.
  4. Fama E., French K. Common Risk Factors in the Returns on Stocks and Bonds // Journal of Financial Economics. 1993. 33. Р. 3-56. Grossman S., Stiglitz J. On the Impossib
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність.
 
  1. Гельман С.В., Шпренгер К. Скільки повинні коштувати фінансові активи? Нобелівські премії по економіці 2013 р. / ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ ВШЕ: № 1, 2014. - С.  160 - 172.
  2. Campbell J.Y., Shiller R.J. Cointegration and Tests of Present Value Models // Journal of Political Economy. 1987. 95. Р. 1062-1088.
  3. Hansen L.P., Singleton K. Generalized Instrumental Variables Estimation of Nonlinear Rational Expectations Models // Econometrica. 1982. 50. Р. 1269-1286.
Кiлькiсть переглядів: 900