Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Елінор Остром

Елінор Остром (Elinor Ostrom)

 
Біографія. Остром Елінор (Elinor Ostrom) народилася 7 серпня 1933 р. в  місті Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, у Сполучених Штатах Америкі.
 
Вона є видатним американським вченим, політологом і економістом. Елінор Остром була членом Національної академії наук США (2001 р.), Лауреатом Нобелівської премії з економіки (2009 р.), фахівцем в області економіки суспільного сектора.
 
Елінор Остром (при народженні Аван) народилася в єврейсько-протестантській родині. Її батько, Едріан Аван (Adrian Awan) (роки життя  - 1903-1968 рр.) працював художником-постановником в оперному театрі; мати Лія Клер Аван (при народженні Хопкінс, Leah Claire Hopkins) (1895-1985 рр.) отримала музичну освіту і працювала менеджером симфонічного оркестру в м.Сан-Францисько. Чоловік Елінор Остром - Вінсент Остром (за професією політолог).
 
Елінор Остром закінчила Каліфорнійський університет в м. Лос-Анджелес. В цьому навчальному закладі вона отримала декілька наукових ступенів: ступінь бакалавра (1954 р.), магістра мистецтв (1962 р.), доктора наук з філософії (1965 р.). В 1974 році Е.Остром стала професором Індіанського університету в м.Блумінгтон ( 1974- 2012 рр.).
 
Померла Елінор Остром  12 червня 2012 р. в м. Блумінгтон штату Індіана (США).
 
Наукова діяльність. Елінор Остром була однією з найвідомішіх вчених ХХ ст. Результати її досліджень та наукові праці вплинули значною мірою на розвиток світової економічної думки.
 
Основна наукова праця Елінор Остром - це «Управління суспільством: еволюція інститутів колективних дій» (Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action), яка була опублікована в 1990 році.
 
Елінор Остром досліджувала природу взаємодії людей та власності, яка належить всьому суспільству. Її дослідження присвячені питанням, як люди використовують такі екологічні системи, як: ліси, пасовища, нафтові родовища, не руйнуючи їх. Разом з тим своєю діяльністю людина не тільки створює, а й знищує суспільні ресурси. Елінор Остром дійшла висновку, що не існує загального рішення, яке встановлює співвідношення у взаєминах між суспільством і екологічної системою. Вона спростувала думку про те, що спільними ресурсами має централізовано керувати тільки держава, або вони повинні стати об'єктом приватизації. Елінор Остром вважала, що місцеві спільноти здатні самостійно і ефективно управляти природними ресурсами. Вона вказувала на роль суспільного вибору, який значною мірою впливає на виробництво суспільних благ і послуг (наприклад, провела дослідження багатосторонніх поліцейських функцій в районах міста Сент - Луїс). У своїх роботах розглядала, як індивиди  взаємодіють з економічними системами, отримуючи високий врожай. В загальні ресурси включала: ліси, рибні запаси, родовища нафти, пасовища та зрошувальні системи. В процесі своїх дослідженнях Елінор Остром розглядала як суспільство розробляє різні інституційні механізми управління природними ресурсами. Підкреслювала, що не всі механізми змогли запобігти вичерпанню природних ресурсів і вказала на багатофакторний характер взаємодії людини і екологічної системи.
 
Елінор Остром запропонувала вісім принципів проектування управління стабільними місцевими колективними ресурсами, які можуть бути змінені і розширені, включати додаткові змінні, які будуть чинити вплив на системи управління (ефективне спілкування, внутрішню довіру і взаємність, і на характер ресурсної системи в цілому).
 
Це пов'язано і з їх складністю, і різноманітністю суб'єктів, які беруть участь в цьому процесі. Вона пропонувала застосовувати поліцентричний підхід та приймати найважливіші рішення з управління природними ресурсами учатниками безпосередньо на місці подій.
 
У 2009 р. Елінор Остром було присуджено Нобелівську премію з економіки за дослідження в галузі економічної організації. Вона стала першою і єдиною жінкою - нобелівським лауреатом в галузі економічних наук.
 
Елінор Остром була противником єдиної урядової установи на глобальному рівні для створення колективних дій, які координували б роботу проти руйнування навколишнього середовища.
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок Елінор Остром у розвиток економічної науки був відзначений багатьма академічніми відзнаками та професійними нагородами. 
 
Елінор Остром була Президентом Товариства «Суспільного вибору» в 1982-1984 р.р. та Президентом Американської асоціації політичних наук в 1996-1997 р.р.
 
Видатна вчена була членом Національної академії наук США впродовж  2001-2012 р.р.
 
У 2009 році Елінор Остром стала першою жінкою, якій було присуджено таку престижну нагороду як Нобелівська премія в галузі економічних наук. Шведська королівська академія наук нагородила Елінор Остром за дослідження в сфері економічного управління. В якому вона вказувала на те, що загальна власність може керуватися не тільки державою, а й групами людей. Елінор Остром була нагороджена за сукупність досліджень, які доводили, що люди, а не уряд або приватні компанії, можуть керувати загальними ресурсами (земельними, водними, лісовими, родовищами нафти тощо). Дослідження Елінор Остром показали, що управління суспільними ресурсами може бути здійснено без державного регулювання та приватизації.
 
У 1997 р. їй була присуджена премія Френка Сейдмана. В 1999 р. – нагороджена премією Юхана Шютте в політичних науках за її глибокий емпіричний і теоретичний аналіз характеру колективних дій і раціонального вибору. Елінор Остром стала першою жінкою, яка одержала цю престижну нагороду. В 2002 році вона отримала грант від Міжнародного Інституту соціальних досліджень, а в 2004 р. - премію Джона Карті від Національної академії наук США. У 2005 р. їй було присуджено премію Джеймса Медісона Американської асоціації політичних наук, а в 2008 р. премію Вільяма Х. Райкера в галузі політології за просування в науковому вивченні політики за допомогою дослідження інститутів, що регулюють ресурси і за демонстрацію наслідків цього дослідження для ефективної політики. Елінор Остром стала першою жінкою, яка отримувала цю престижну нагороду.
 
У 2008 р. вона була удостоєна звання почесного доктора Норвезького університету природних і технічних наук. Дослідницьку премію Джонатана Тиша за громадянську активність від коледжу громадянства і державної служби імені Джонатана Тиша при Університеті Тафтса Е. Остром отримала в 2009 р.
 
Журнал Utne Reader в 2010 р. вніс Елінор Остром в список 25 фантазерів, які змінюють світ, а журнал Time в 2012р. вніс її до списку «100 найвпливовіших людей у світі».
 
Найвідоміші наукові праці
 
  1. Ostrom E. Institutional Arrangements for Resolving the Commons Dilemma: Some Contending Approaches  / E. Ostrom //The Question of the Commons: The Culture and Ecology of Communal Resources. – Tucson: University of Arizona Press, 1987. – Р. 250– 265.
  2. Ostrom E. Rules, games, and common-pool resources / E.  Ostrom, J.Walker, R. Gardner. – Ann Arbor: University of Michigan Press, 1994. –  219 р.
  3. Ostrom E. A grammar of institutions / E. Ostrom, S.E.S. Crawford // American Political Science Review (September 1995 у.). – 1995. – № 89(3). – Р. 582-600.
  4. Ostrom E. A behavioral approach to the rational choice theory of collective action: Presidential address, American Political Science Association  1997 / E. Ostrom // American Political Science Review.  –1998. – 92 (1). – Р. 1–22.
  5. Ostrom E. Trust and reciprocity: interdisciplinary lessons from experimental research / E. Ostrom, J.Walker. – New York: Russell Sage Foundation, 2003.  –  209 р.
  6. Ostrom E. Understanding institutional diversity / E.  Ostrom. – Princeton: Princeton University Press. 2005. – 302 р.
  7. Ostrom E. Linking the formal and informal economy: concepts and policies / E. Ostrom,  R. Kanbur, B. Guha-Khasnobis. – Oxford: Oxford University Press, 2007. –  279 р.
  8. Ostrom E. Understanding knowledge as a commons: from theory to practice /  E. Ostrom, C. Hess. – Cambridge, Massachusetts: MIT Press, 2007.  – 476 р.
  9. Ostrom E. Going Beyond Panaceas /  E. Ostrom, M. A. Janssen, J. M. Anderies // Proceedings of the National Academy of Sciences U.S.A., 2007. – 146 р.
  10. Ostrom E. A Diagnostic Approach for Going Beyond Panaceas /  E. Ostrom. – Proceedings of the National Academy of Sciences U.S.A. № 104(39).  – Р. 15181-15187.
  11. Ostrom E. A general framework for analyzing sustainability of social-ecological systems /  E. Ostrom // Science. – № 325(5939), Р. 419–422.
  12. Ostrom E. Beyond markets and states: polycentric governance of complex economic systems /  E. Ostrom  //American Economic Review. – 2010. – № 100 (3), Р. 641-672.
  13. Ostrom E. Polycentric Systems: Multilevel Governance Involving a Diversity of Organizations / E. Ostrom // Global Environmental Commons: Analytical and Political Challenges in Building Governance Mechanisms. – Cambridge, MA: Oxford University Press. – 2009. – Р. 105-125.
  14. Остром Э. Постановка задачи исследования институтов / Э Остром // Экономическая политика.  – 2009.  –№ 6. – С. 89–110.
  15. Остром Э.Теория рационального выбора коллективного действия. Бихевиористский подход. Обращение президента Американской политологической ассоциации 1997 г. / Э. Остром // Вопросы государственного и муниципального управления. – 2010. – № 1. – С. 5–52.
  16. Остром Э. Управляя общим. Эволюция институтов коллективной деятельности / Э. Остром. – М.: Мысль, ИРИСЭН, 2011. – 197 с.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність
 
  1. Барбашин М. Ю. Методологические возможности Блумингтонской школы и перспективы развития современного неоинституционализма / М. Ю. Барбашин //Журнал социологии и социальной антропологии. – 2014. – Т. XVIII.  – № 1. – С. 98–112.
  2. Капелюшников Р. И. Множественность институциональных миров. Нобелевская премия по экономике 2009 / Р. И. Капелюшников // Экономический журнал Высшей школы экономики. – 2010. – № 1. – С.12–69.
  3. McKay B.J. Biographical Memoir of Elinor Ostrom (1933–2012) / B. J. McKay, J.Bennett // National Academy of Sciences. – 2014. –  С. 6.
  4. Riker W. H. Department of Political Science University of Rochester 2008 PRIZE IN POLITICAL SCIENCE // National Academy of Sciences. – 2014. – С. 6.
  5. The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2009., Nobelprize.org.  – Р.1.
Кiлькiсть переглядів: 898