Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Едмунд Фелпс

Едмунд Фелпс (Edmund Felps)

 
Едмунд Фелпс розробив нову теорію безробіття та інфляції, звернувши увагу на роль інфляційних очікувань та інформаційних проблем на ринку праці
Б. Холмхольд, член Шведської королівської академії наук
(з виступу з нагоди вручення Е. Фелпсу премії Банку Швеції
в пам'ять Альфреда Нобеля з економічних наук; Стокгольм,
Швеція, 2006 р.)
 
Біографія. Едмунд Фелпс (Едмунд С. Фелпс) народився 26 липня 1933 р. у м. Еванстон штату Іллінойс Сполучених Штатів Америки. Базову освіту Е. Фелпс отримав у коледжі Амхерста (Amherst College, Амхерст, 1951-1955 рр.). У 1955 р. Е. Фелпс вступив до аспірантури Йєльського університету (Yale University, Нью-Хейвен), де спочатку отримав ступень магістра (1958 р.), а потім і ступень доктора філософії (1959 р.) з економіки. У 1959 р. Фелпс почав викладацьку діяльність у Йєльському університеті і майже одночасно почав займатися науково-дослідною діяльністю у фонді Коулса (1960 p.). З 1966 р. по 1971 р. Е. Фелпс працював на економічному факультеті Пенсильванського університету (University of Pensylvania, Філадельфія). У 1971 р. почав працювати на посаді професора Колумбійського університету (Columbia University, Нью-Йорк), а також у якості запрошеного професора у багатьох престижних університетах світу, зокрема в університеті СЕМА (University of CEMA, Буенос-Айрес, Аргентина, 1980 р.), університеті Мангейма (Universität Mannheim, Мангейм, 1982 р.), Мюнхенському університеті (Ludwig-Maximilians-Universität München, Мюнхен, Німеччина, 1984 р.), Стокгольмському університеті міжнародних економічних досліджень (University of Stockholm Institute of International Ecomonic Studies, Стокгольм, Швеція, 1984 р.), Національному університеті Патагонії (Universidad Nacional de la Patagonia San Juan Boscо, Патагонія, Аргентина, 1984 р.), Інституті Європи (European University Institute, Флоренція, Італія, 1986 р.).
 
У 1990-1997 рр. Е. Фелпс працював у провідних світових організаціях та установах, зокрема в Європейському банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development, Москва, 1991 р.), де у якості наукового консультанта досліджував проблеми реформування постсоціалістичних країн, у Римському дослідному центрі (1993 р.), де займався аналітичною роботою проблем італійської економіки, а також у фонді Р. Седжа (The Russell Sage Foundation, Нью-Йорк, 1997 р.), де на посаді наукового співробітника займався вирішенням проблеми безробіття у Західній Європі. На початку 2000-х рр. Е. Фелпс почав займатися проблемами цивілізаційного розвитку і у 2001 р. став директором Центру з вивчення капіталізму та суспільства (The Center on Capitalism & Society, Нью-Йорк) при Колумбійському інституті Землі (Columbia’s Earth Institute, Бостон).
 
На даний час Е. Фелпс є професором економіки Колумбійського університету, директором Центру з вивчення капіталізму та суспільства, дeканом бізнес-школи при університеті Міньцзянь (New Huadu Business School of Minjiang University, Фучжоу, Китай), а також директором авторитетного наукового видання “Капіталізм і суспільство” (“Сapitalism and Society”, Нью-Йорк).
 
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок Е. Фелпса у розвиток економічної науки був відзначений багатьма академічними відзнаками та професійними нагородами.
 
У 1980-1990 рр. Е. Фелпс був активним учасником багатьох авторитетних національних та міжнародних об’єднань і організацій. Так, у 1981 р. Е. Фелпс був обраний членом Національної академії наук США (United States National Academy of Sciences). У 1983-1984 рр. Фелпс очолював Міжнародне атлантичне економічне товариство (The Internantional Atlantic Economic Society). У 1990-1994 рр. Фелпс був членом Міжнародної ради з економіки при Французькій обсерваторії економічної кон’юнктури (Observatoire francais des conjonctures economiques). З 1997 р. по 2000 р. Е. Фелпс працював старшим радником проекту “Італія в Європі”, який був ініційований Національною дослідною Радою Італії (Consiglio Nazionale delle Ricerche).
 
З 2000 р. у житті Е. Фелпса почався етап міжнародного визнання його науково-дослідної діяльності. Так, у 2001 р. Фелпс отримав почесне звання доктора наук від Мангеймського університету (Universität Mannheim, Мангейм, Німеччина) і Римського університету “Топ Вергата” (Università degli Studi di Roma Tor Vergata, Рим, Італія), а Колумбійський унівeрситет (Columbia University, Нью-Йорк) у цьому ж році опублікував ювілейну збірку його наукових статей. Окрім того, впродовж 2003-2004 рр. Е. Фелпс отримав почесні звання доктора наук від університету Нового Ліссабону (Universidade Nova Lisboa, 2003 р.), Паризького університету “Дофін” (Université Paris-Dauphine, 2004 р.), Ісландського університету (Háskóli Íslands, 2004 р.), Китайського Народного університету (Zhōngguó Rénmín Dàxué, 2004 р.), Паризькому інституту політичних досліджень (Institut d’Etudes Politiques de Paris, 2006 р.), університету Цинхуа (Tsinghua University, 2007 p.), університету Буйнос-Айресу (Universidad de Buenos Aires, 2007 р.), університету Брюсселю (Université libre de Bruxelles, 2010 р.)
 
 
У 2006 р. Е. Фелпс був відзначений найвищою винагородою Шведської королівської академії наук в пам’ять А. Нобеля “за аналіз міжчасового вибору в контексті макроекономічної політики” (“for his analysis of intertemporal tradeoffs in macroeconomic policy”).
 
 
Наукова діяльність. Е. Фелпс є одним з найвідоміших та авторитетних економістів сучасності, наукові роботи якого суттєво впливають на розвиток теоретичної та прикладної науки.
 
Теоретико-методологічні та концептуальні положення, які становлять науковий доробок Е. Фелпса, є важливим внеском в сучасну економічну науку та успішно використовуються вченими і практиками при формуванні та реалізації макроекономічної політики.  Найбільш помітним є внесок Е. Фелпса в розробку теорії економічного зростання, дослідження факторів економічного зростання, розвиток теорії людського капіталу, становлення теорії інфляційних очікувань, аналіз ринку праці і впливу на нього інформаційних факторів, дослідження взаємозв’язку між рівнем інфляції та рівнем безробіття у коротко- та довгостроковому періоді, а також в аналіз міжчасового вибору в макроекономічній політиці.
 
Базовою складовою наукової доктрини Е. Фелпса є розвиток  оригінальної теорії економічного зростання, основу якої становить проблема співвідношення між нормою заощаджень і нормою споживання у довгостроковому періоді. Для вирішення цієї проблеми Фелпс пропонує використання “адекватної зміни норми заощаджень”, що забезпечить країні економічне зростання і зростання реального ВВП. Даний підхід активно використовується сучасною економічною наукою і отримав назву “золотого правила накопичення капіталу”.
 
Іншою складовою наукового доробку Фелпса є розробка теорії інфляційних очікувань, у межах якої йому вдалося виявити закономірності взаємодії та взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям. Фелпс довів, що сталого зв’язку між динамікою інфляції та безробіття не існує, оскільки зростання цін обумовлено інфляційними очікуваннями населення, в яких вже враховано наміри уряду зменшити рівень безробіття. Даний підхід дозволив пояснити неефективність антициклічного регулювання за допомогою агрегованого попиту і передбачити феномен стагфляції 70-х рр. ХХ ст.
 
Наукові розробки Е. Фелпса стали основою подальших досліджень у галузі механізму макроекономічної політики і відіграли важливу роль у вирішенні проблеми вибору між регулюванням рівня інфляції та рівня безробіття у довгостроковому періоді. Сучасною наукою і практикою їх визнано джерелом макроекономічної стабільності у ринковій економіці у довгостроковому періоді.
 
Найвідоміші наукові праці Е. Фелпса
 
  1. Felps E.S. Fiscal Neutrality Toward Economic Growth / E.S. Felps. – New York: McGraw-Hill, 1965.
  2. Felps E.S. Golden Rules of Economic Growth / E.S. Felps. – New York: W.W. Norton, 1966. – 188 P.
  3. Felps E.S. Seven Schools of Macroeconomic Thought / E.S. Felps. – Oxford: Oxford University Press, 1990. - 109 P.
  4. Felps E.S. Structural Slumps: The Modern Equilibrium Theory of Unemployment, Interest and Assets / E.S. Felps. – Cambridge: Harvard University Press, 1994. – 400 p.
  5. Felps E.S. Rewarding Work: How to Restore Participation and Self-Support to Free Enterprise / E.S. Felps. – Cambridge: Harvard University Press, 1997. – 198 p.
  6. Frydman R. Rethinking Expectations: the Way Forward for Macroeconomics  / R. Frydman, E.S. Felps. – Princeton: Princeton University Press, 2012. – 309 Р.
  7. Фелпс Э.С. Массовое процветание: Как низовые инновации стали источником рабочих мест, новых возможностей и изменений / Э.С Фелпс; пер. с англ. Д. Кралечкина. – М.: Издательство Института Гайдара, 2015. – 472 с.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Е. Фелпса
 
  1. Бролл У. Эдмунд С. Фелпс: кривая Филлипса и золотое правило накопления капитала / У. Бролл, А. Ферстер // Журнал европейской экономики. – 2007. – Том 6. – № 1. – С. 106-113.
  2. Сем’янчук П. Едмунд Фелпс — лауреат Нобелівської премії 2006 року / П. Сем’янчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007. – Випуск 1. – С. 127-134.
  3. Соколов В.Н. Анализ межвременного выбора в макроэкономической политике: вклад Эдмунда Фелпса в экономическую мысль / В.Н. Соколов // Экономический журнал высшей школы экономики. – 2007. – Том 11. – № 1. – С. 78-88.
  4. Dimand R.W. Edmund Phelps and Modern Macroeconomics / R.W. Dimand // Review of Political Economy. – 2008. – Volume 20. – Issue 1. – PP. 23-39.
  5. Leijonhufvud A.Р. Knowledge, Information and Expectations in Modern Macroeconomics: In Honor of Edmund S. Phelps by P. Aghion, R. Frydman, J. Stiglitz, M. Woodford / A.P. Leijonhufvud // Journal of Economic Literature. – 2004. – Volume 42. – Issue 3. – РР. 811-821.
  6. Heckman J.J. The Many Contributions of Edmund Phelps: American Economic Association Luncheon Speech Honoring the 2006 Nobel Laureate in Economics / J.J. Heckman // Capitalism and Society. – 2008. – Volume 3. – Issue 3. – PР. 1-11.
  7. Sen А.С. Ned Phelps – The Economist: American Economic Association Luncheon Speech Honoring the 2006 Nobel Laureate in Economics / А.С. Sen  // Capitalism and Society. – 2008. – Volume 3. – Issue 3. – PP. 1-3.
Кiлькiсть переглядів: 599