Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця)

Змiст
  • img
  • img
  • img
  • img
  • img

Дуглас Сесіл Норт

Дуглас Сесіл Норт (Douglas Cecil North)

 
«Дуглас Норт був мислителем-новатором, письмен-ником і вченим,
але ще більше він персоніфікував у собі те краще, що може бути в людині»
Марк Райтон, ректор Вашингтонського університету
 
Біографія. Американський економіст Дуглас Сесіл Норт народився 5 листопада 1920 р. у містечку Кембридж (штат Массачусетс, США), у родині страхового менеджера, яка часто змінювала місце проживання. Після отримання середньої освіти, він поступив у Гарвардський університет (Кембридж), але з сімейних обставин перевівся в університет Берклі (штат Каліфорнія), де в 1942 р. здобув ступінь бакалавра із спеціальності «політична наука, філософія і економіка». У студентські роки Д. Норт демонстрував промарксистські та ліберальні погляди, був послідовним противником війни. Друга світова війна зашкодила його планам щодо продовження навчання – він служив у торговельному флоті, керуючись пацифістськими переконаннями.
 
Після завершення другої світової війни у 1946 р. Д. Норт почав викладацьку роботу та продовжив навчання в аспірантурі університету Берклі, де у 1952 р. під керівництвом М. Найта захистив докторську дисертацію з історії страхування життя в США. Під час роботи над дисертацією він зацікавився новим підходом до економічної історії, який згодом отримав назву кліометричного і, певним чином, вплинув на його наукові інтереси щодо вивчення процесів формування політичних і економічних інститутів та їх впливу на розвиток економіки в різних країнах і в різні епохи. З того часу самими впливовими особами в кар’єрі Д. Норта стали професори Р. Бредлі, Л. Роджин та М. Найт (брат Ф. Найта).
 
Певний час у 1950-х рр. Д. Норт стажувався в Національному бюро економічних досліджень, а з 1967 по1987 рр. – був його директором та членом ради директорів.
 
З 1960 по 1983 рр. Д. Норт (з невеликою перервою на роботу в Кембриджі (Великобританія) у 1981–1982 рр.) працював на посаді професора економіки в університеті Сіетлу (штат Вашингтон), а з 1983 р. – професором в університеті Дж. Вашингтона у Сент-Луїсі, де створив Центр політичної економії.
 
З 1960 р. по 1966 р. Д. Норт (разом із В. Паркером) був одним із видавців авторитетного наукового журналу «Journal of Economic History». Помер Д. Норт у віці 95 років 23 листопада 2015 р. в м. Бензонія (штат Мічиган, США).
 
Академічна діяльність та професійне визнання. Внесок Д. Норта у розвиток економічної науки був відзначений багатьма академічними відзнаками та професійними нагородами.
 
У 1993 р. Д. Норт (разом із Р. Фогелем) став лауреатом найпрестижнішої з них – премії Банку Швеції в пам’ять А. Нобеля з економічних наук (The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel) – «за відродження досліджень в області економічної історії, завдяки додатку до них економічної теорії й кількісних методів, що дозволяють пояснювати економічні й інституціональні зміни».
 
Крім Нобелівської премії, Д. Норт був лауреатом почесної премії Дж. Коммонса (1991 р.) і премій А. Сміта за двома версіями (1994 р. і 1996 р.), отримав Грант Гуггенгайма в галузі гуманітарних наук для постійних мешканців США та Канади. Він працював економічним консультантом урядів Росії, Аргентини, Перу та Чехії, виступав з лекціями у найпрестижніших університетах світу.
 
Д. Норт був активним учасником багатьох авторитетних національних та міжнародних наукових об’єднань та організацій. Він займав пости президента Асоціації історії економіки (1972 р.) та президента Західної економічної асоціації (1975 р.), а також почесного президента Європейської асоціації еволюційної політичної економії (1984–1986 рр.), члена Британської академії наук та Американської академії наук і мистецтв (з 1987 р.).
 
Наукова діяльність. Д. Норт був одним з відомих та авторитетних економістів ХХ ст., результати досліджень та наукові праці якого надали значний вплив на розвиток світової економічної думки.
 
Перу вченого належать 8 книг та понад 50 наукових статей, серед яких: «Економічне зростання у США, 1790-1860» (1961); «Інституціональні зміни та зростання американської економіки» (1971); «Злет західного світу» (1973, у співавторстві); «Структура та зміни в економічній історії» (1981); «Інституції, інституціональні зміни і функціонування економіки» (1991); «Трансакційні витрати, інституції та функціонування економіки» (1992) та інші.
 
Він вважається одним із лідерів неоінституціонального напряму еко-номічної теорії, зокрема в галузях нової економічної історії та інститу-ціональної теорії економічного розвитку. Його головним внеском в науку за більш ніж 50-річну діяльність вважається заснування кліометрії, яка застосовує економічні методи до вивчення та передбачення історичних подій.
 
Теоретико-методологічні та концептуальні положення, які становлять наукову спадщину Д. Норта, являють собою вагому складову сучасної інституціональної теорії та плідно використовуються науковцями при проведенні широкого кола актуальних економічних досліджень.
 
Характерною особливістю методології Д. Норта, на відміну від інших дослідників, є активне залучення аналітичного інструментарію неоінсти-туціональної теорії. Аналізуючи, вчений застосовує не стільки кількісні і статистичні оцінки, скільки досліджує реальні історичні явища і події, намагаючись знайти їм наукове пояснення. На такому підході заснована теорія історичного процесу Д. Норта, яка, на думку самого вченого, досліджує еволюцію інституцій у зв’язку з динамікою трансакційних витрат і може бути застосована до низки інших, конкретних питань. Завдяки такому підходу він одним із перших провів міждержавні зіставлення різних стратегій економічного зростання і надав їм кількісні оцінки.
 
Природно, що найбільш вагомий науковий доробок Д. Норта пов’я-заний з дослідженнями, за які йому була присуджена Нобелевська премія. Але він – не просто економічний історик, у його науковому багажі інституціональні дослідження, присвячені формуванню політичних і еконо-мічних інститутів та визначенню їх впливу на ефективність економіки.
 
Найбільш помітним у цьому сенсі є внесок Д. Норта у розробку теорій економічних організацій (у тому числі й держави), трансакційних витрат та інституціональних змін, а також у розвиток міждисциплінарного інститу-ціонального підходу до вивчення соціокультурних, політичних, демогра-фічних та інших аспектів економічного розвитку та ін.
 
Отже, неоінституціональна теорія, започаткована Д. Нортом, відкриває перед дослідниками нові горизонти, вона дозволяє їм визначати довго-строкову стратегію та пріоритетні напрями реформування з погляду на попередню траєкторію розвитку країни та виклики глобалізації.
 
Найвідоміші наукові праці Д. Норта.
 
  1. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение // THESIS. 1993. Вып. 2. – С. 69 – 91.
  2. Норт Д. Институты, идеология и эффективность экономики // От плана к рынку: будущее посткоммунистических республик. - М. : Catallaxy, 1993. – С. 307 – 319.
  3. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа [Доклад на конференции по проблемам экономических реформ в России, Вашингтон, март 1996 г.] // Вопросы экономики. 1997. – № 3. – С. 6 - 17.
  4. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт / пер. с англ. А. Н. Нестеренко; предисл. и научное редактирование Б. З. Мильнера. – М. : Фонд экономической книги «НАЧАЛА», 1977. – 180 с.
  5. Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки : пер. з англ. / Д. Норт. – К. : Основи, 2000. – 198 с.
  6. Экономическая деятельность в масштабе времени / Дуглас К. Норт // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 1. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов /. – М. : Мысль, 2004. – С. 707–723.
 
Публікації про життєвий шлях та наукову діяльність Д. Норта.
 
  1. Біла С. О. Інституціональні теорії еволюції суспільного розвитку в працях лауреатів Нобелівської премії : [Г. Мюрдаль, Дж. Б’юкенен, Р. Коуз, Д. Норт, Дж. Неш, Дж. Харшані, Р. Зелтен] / С. О. Біла // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № 1. – С. 9–14.
  2. Блауг М. Норт Дуглас С. North Douglass C. (р. 1920) / М. Блауг // 100 великих экономистов после Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. М. А. Сторчевого. – СПб. : Экономическая школа ГУ ВШЭ : Экономикус, 2009. – C. 219–221.
  3. Гайдай Т. В. Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу : [Д. Норт] / Т. В. Гайдай // Економічна теорія. – 2006. – № 2. – С. 53–64.
  4. Данько М. С. Теоретико-методологічний аспект визначення трансакційних витрат : [К. Ерроу, Р. Коуз, Д. Норт] / М. С. Данько // Економічна теорія. – 2007. – № 1. – С. 36–46.
  5. Довбенко М. Кліометрія в економічному дослідженні : [Р. В. Фогель, Д. С. Норт] / М. Довбенко // Економіка України. – 2005. – № 11. – С. 86–91.
  6. Ковальчук В. М. Кліометрія, або нова економічна історія : [Д. Норт, Р. Фогель] // Історія економіки та економічної думки : навч. посібник / В. М. Ковальчук, М. В. Лазарович, М. В. Сарай. – К. : Знання, 2008. – С. 599–603.
  7. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та Р. Фогель // Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / ред. В. Д. Базилевич. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 2, розд. 13. – С. 548–564.
  8. Blaug M. Great Economists since Keynes. An introduction to the lives and works of one hundred modern economists. 2nd Ed. Edward Elgar, 1998. – 312 р.
Кiлькiсть переглядів: 494